дивись.info

Радянська забудова: чи можуть мешканці хрущовок сподіватися на нове житло

Радянська забудова: чи можуть мешканці хрущовок сподіватися на нове житло

У Львові налічується близько 400 будинків-хрущовок, термін експлуатації яких якщо ще не закінчився, то вже добігає до кінця. ІА Дивись.info спробувала розібратися, на що можуть розраховувати мешканці старих радянських забудов.

Хрущовки стали з’являтися після ухвали «Про усунення надмірностей в проектуванні і будівництві», підписаної Микитою Хрущовим в 1955 році. У такий спосіб в СРСР планувалося швидко вирішити проблему із браком квадратних метрів. Хрущовки видозмінувалися і було кілька серій будинків. До речі, перша серія К-7 була спроектована ще за Сталіна архітектором Віталієм Лагутенком (дідусем відомого російського музиканта) на основі французьких панельних п’ятиповерхівок. Згодом були серії «335», «338», «447», «464», «480»… Усіх їх об’єднувало дві речі – боротьба з архітектурними надмірностями і стандартний метраж: 1-кімнатна – 28-32 кв м, 2-кімнатна – 40-46 кв м, 3-кімнатна – 54-59 кв м зі стандартними кухнями у 6 кв м. Планувалося, що це «тимчасове» житло має прослужити 25 років, але поступово цей термін збільшили до 60-ти.

Усіх їх об’єднувало дві речі – боротьба з архітектурними надмірностями і стандартний метраж

Торік, 2017-го, збіг термін придатності перших хрущовок, зведених 1957 року. Останній будинок такого типу на пострадянському просторі був зведений 1985 року. Тому вже сьогодні у країнах колишнього СРСР постає питання, як бути з хрущовками. Україна теж не пасе задніх, і наприкінці 2006 року був ухвалений закон Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. У ньому зокрема зазначено: застарілий житловий фонд – сукупність об’єктів житла до п’яти поверхів,  крім  садибної  забудови,  які  за  технічним станом не відповідають  сучасним  нормативним  вимогам  щодо  безпечного і комфортного проживання, граничний строк експлуатації яких збіг або знос основних  конструкційних  елементів  яких  становить не менше 60 відсотків.

Перша серія К-7 була спроектована ще за Сталіна архітектором Віталієм Лагутенком

Згідно із законом, центральний орган влади формує державну політику і координує роботу органів місцевого самоврядування, натомість безпосередньо реконструкцією застарілої забудови займається інвестор.

Хрущовка на київських Нивках.

На сьогодні у Львові налічується близько чотирьохсот хрущовок. Якщо порівнювати із Києвом, то це не так вже й багато, адже там таких будинків – понад дві тисячі. Тому, очевидно, саме у столиці почали обговорювати варіанти, як залучити інвестора, для якого цей проект міг би стати цікавим. Одна з пропозицій – на місці знесеної п’ятиповерхівки будувати дев’ятиповерхівку. Так частина квартир відійде мешканцям хрущовки, а решту можна буде продати. Але на шляху до вирішення цього питання постає низка практично непереборних перешкод і одна з найвагоміших – усі квартири приватизовані, тому щоб знести будинок, потрібна згода абсолютно всіх пожильців. Ймовірність того, що буде 100-відсоткова згода дорівнює нулю.

Такої думки, зокрема, дотримується і заступник міського голови Львова з питань ЖКГ Сергій Бабак.

Крім того, посадовець наголошує, що у Львові проблемними є не тільки хрущовки, а й так звана австрійська забудова.

«Хрущовки у такому ж стані, як і всі інші будинки. У Львові є будинки старіші за хрущовки, так звана австрійська забудова. Це по-перше. Про хрущовки говорять ще з 90-их років, ще з часів Радянського Союзу, а потім незалежної України. Є закон про реконструкцію ветхого житла, насамперед маються на увазі хрущовки. Це й закон є, але він недосконалий. Далі розмов нічого не рухається. Чому? Тому що такі проекти можна втілювати тільки коштом інвестора. А інвестиційно це виглядає непривабливо. Ми у Львові пробували піднімати ці питання, але стан економіки цього не дозволяє. Зараз в Україні приватизовано 97% житла, тобто майже 100%. І власники приватизованого житла є власниками як квартир, так і всього будинку як спільної сумісної власності. Тобто для реконструкції таких будинків потрібна згода всіх власників – мешканців будинку. По-друге, закон прописує, яким чином. Якщо у цьому будинку живуть люди, які стоять на квартирній черзі, то якщо надається реконструйоване житло у новому будинку, то треба будувати за нормами. Виходить, що нового житла треба приблизно утричі більше. До того ж на час реконструкції будинку мешканців кудись треба відселити. Інвестору це нецікаво, бо він на такому проекті не заробляє. Тобто закон недосконалий, але іншої законодавчої бази немає», – каже Сергій Бабак.

Такі проекти можна втілювати тільки коштом інвестора.

Спроби реконструкції старих будинків вже були, зокрема у Києві та Дніпрі, але далі розмов справа не просунулася.

«У Львові була спроба реконструкції старих будинків 2008 року. Були інвестори, які готові були взятися за 2-3 будівлі, але мешканців почали вимагати окремі квартири, адже здебільшого батьки живуть разом з дітьми. Інвестор порахував, що у нього нічого не виходить.  Тому можна скільки завгодно говорити про перспективи, але як воно виглядає – невідомо. Зрештою виникнуть питання й у мешканців інших будинків. Адже до ветхого житла можна віднести мешканців австрійських будинків. Тобто вони теж можуть вимагати реконструкції», – продовжує Сергій Бабак.

Зрештою на перешкоді стоїть та ж приватизація.

«Мешканці є власниками своїх помешкань, відтак саме вони ними розпоряджаються. Тому  тут є багато питань. Потрібна згода усіх мешканців. А зазвичай знайдеться кілька відсотків, здебільшого пенсіонери, які скажуть, що їм нічого не треба і вони так звикли жити», – додав заступник міського голови.

Щодо технічного стану львівських хрущовок, то його оцінити може тільки відповідна спеціалізована організація, яка має відповідну ліцензію.

«Хрущовки є різні – панельні, цегляні, змішані. Наразі вони стоять. Аварійність у них не більша, ніж в інших будинках. Тому це питання до держави, Мінрегіонбуду, щоб приймати комплексну програму і вирішувати це питання таким чином. Жодне місто не потягне такого проекту самостійно. Для цього потрібні мільярди», – резюмував Сергій Бабак.

Оксана ДУДАР

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама