дивись.info

Подорож до Південно-Африканської Республіки: як живуть місцеві і що екзотичного можна покуштувати

Подорож до Південно-Африканської Республіки: як живуть місцеві і що екзотичного можна покуштувати
ПАР. Фото: The Telegraph

У рамках зустрічей від Lviv Travel Club, на яких українці, що побували у різних країнах світу, розповідають про свій досвід, Наталія Ткаченко поділилася враженнями від ПАР. Дівчина провела у Південно-Африканській Республіці більше місяця.

Наталія розповіла, скільки коштує подорож до ПАР, як живуть місцеві, які ціни у республіці та багато іншого. ІА Дивись.info занотувала найцікавіше.

Наталія Ткаченко родом з Луцька, але 12 років прожила в Англії. Наразі вона живе у Львові:

Я подорожую давно. Почалося все з моменту, коли я переїхала до Англії у 2005. Тоді почала подорожувати Європою, потім були Австралія, країни Азії, Америка, Марокко. Африка — це був мій наступний крок і я вирішила почати з ПАР — Південної Африканської республіки. Забігаючи наперед, скажу, що ПАР мене дуже надихнула, я певна, що далі буду продовжувати.

Як дістатися до ПАР і назад

Скріншот GoogleMaps

Я вилетіла з Києва. Потім була пересадка у Лондоні, далі — Дубаї і вже потім Кейптаун. Це були еміратські авіалінії, які, насправді, не з дешевих, але я моніторила сайти і знайшла прийнятну пропозицію. Вийшло в районі 600 доларів туди і назад. Назад летіла вже з Йоганнесбургу через Лусаку, Замбію, Рванду, Дубаї, Баку, потім — Київ. Чим більше пересадок, тим дешевше. Я була у дорозі два з половиною дні, але вже за день відійшла від цього. Тому не треба боятися прогулятися в якомусь місті кілька годин.

Чим пересуватися 

У Кейптауні ми взяли на прокат машину. У ПАР без автомобіля дуже важко. Я рекомендую брати його напрокат — це не так дорого. Багато пропозицій є на carrentals.com або easyCar.com. На аренду машини довелося витратити 200 доларів на три тижні. Так, це був економ варіант, але за таку ціну — нормально. Бензин у ПАР не дорогий. Цілий бак обійшовся у 500 чи 600 ранд (12,5 ранд — це один долар). Машиною ми проїхали до 6 тисяч кілометрів.

Умови проживання у ПАР і головні міфи

ПАР. Фото: Вікіпедія

Країна десь удвічі дорожча, ніж Україна. Треба мати у запасі до тисячі доларів. Я витратила десь 800 — це з проживанням, машиною, але без літака. У Південній Африці я пробула трохи більше місяця.

Дороги у ПАР набагато кращі, ніж в Україні. Навіть у кожному селі одна дорога прокладена ідеально. Коли з’їжджаєш з неї, стан, звісно, погіршується.

У Йоганнесбургу є непогані зарплати. Вони вищі, ніж у нас — десь 250-300 доларів. Є і 2000 тисячі доларів і більше. Я знаю європейців, які живуть і працюють у ПАР, і дуже задоволені — їм і будинок тут оплачують. До речі, заможні будинки у ПАР усі з електропроволокою. Певно, є тут таки кримінал.

Звісно, зарплати такого рівня не стосуються сіл. Тут люди живуть за рахунок підробітку у сусідніх містечках, куди приїжджають туристи, та з того, що виростять.

Міфи про ПАР і Африку:

  • там всюди спекотно. Це неправда, подекуди буває і дуже прохолодно.
  • там небезпечно. Це не так, хоча і є свої нюанси.
  • усі африканці однакові. Це твердження теж не відповідає дійсності. Є 11 різних націй і мов. Деякі сайти пишуть, що є навіть близько 20 націй і, відповідно, мов. Крім того, є ще племена.

Міста у ПАР

Кейптаун

Кейптаун — місто дуже приємне і дуже безпечне. Я жила у районі Вудсток, це недалеко від центру. Ліжко у хостелі там коштує від 150 до 200 ранд, якщо ж винаймати окрему кімната, то це коштуватиме 500-600 ранд.

Нам спочатку казали, щоби ми не гуляли містом, але вдень там абсолютно нормально. Нам також казали їхати автобусом, але ми спокійно гуляли пішки. Нас абсолютно не чіпали місцеві люди. Так, вони щось говорили до нас, але все було нормально. Кейптаун — це не бідне місто. Є нетрі, але вони далі.

Йоганнесбург

Йоганнесбург — це мегаполіс. Потрапляючи у нього, спочатку губишся, адже через центр міста йде велика траса. Треба дуже швидко орієнтуватися, куди ти їдеш. Але водії там дуже ввічливі — не сигналять, не кричать. Там немає якихось особливих знаків дорожнього руху, все  те саме, тільки там лівосторонній рух.

У самому ж місті нічого особливого немає. На Католицьке Різдво на вулиці нікого не було, а вже наступного дня ми побачили багато людей, ринок на вулиці, була купа сміття довкола.

Мої знайомі взяли туристичний автобус і їм казали не сходити з нього, бо, мовляв, небезпечно. Ми їздили машино, виходили з неї і ніхто на нас не звертав уваги. Хоча Йоганнесбург і вважається одним із найнебезпечніших міст. Я думаю, що там у людей свої проблеми — їм треба думати, що поїсти, як сходити на роботу, тому банально не до нас.

Традиційна й екзотична їжа у ПАР

Насправді тут майже немає якоїсь особливої страви. Їжа тут біль європейська, їм нав’язали бургери, картоплю фрі, рис тощо. Певно, найтрадиційніша місцева страва — це кукурудзяна каша (вони взагалі багато що роблять з кукурудзи) з зеленими гарбузами маленькими. Вони трохи гірка на смак, певно, тому що вони перемелюють і шкірку, і листя.

У ПАР я вперше куштувала бургер з крокодила. На смак він ні на що інше не схожий. Можливо, щось є від курки, але він м’якший і більш шматками. Спробувати варто. Вони продають у деяких місцях і паштети з крокодила ще. Але це не всюди, тільки в окремих місцевостях. Ми питали також, чи їдять вони інших диких тварин, сказали, що ні. Бургер обійшовся у 70 ранд. Це недорого, адже у якомусь ресторані він може коштувати і 90, і 100 ранд.

Національні парки

Фото: Journey In Style

У ПАР є багато національних парків. Вони різні по ціні за вхід і за розміром. Найбільший — Національний парк Крюгера (Kruger National Park). У Крюгер ми приїхали о 6 ранку і перед входом вже була велика черга. Відтак, краще приїхати о 5:00 – 5:30 — поки ви заплатите, поки перевірять багажник на наявність зброї, алкоголю (при виїзді так само перевіряють багажник, щоби якусь зебру ви не вивезли *сміється*). Вхід у парк коштує 328 ранд на день. Це найдорожчий парк з усіх. Всередині є різний ландшафт. Якщо на півдні зелень, більше тварин, то на півночі вже більш сухо, майже пустеля. Там водяться буйволи, африканські кози. Але носороги і жирафи — на півдні.

Ми їхали з 6 ранку до 6 вечора, аби проїхати весь парк. І потім гнали 100-120 кілометрів по трасі, аби вернутися і забрати свої речі.

Фото: Art of Safari

Мены сподобався Еддо Елефант парк (Addo Elephant National Park). Там є зебри, слонів багато, є кабанчики дикі, буйволи. А от жирафів і левів, лепардів немає. Парком можна їздити своєю машиною, можна навіть тут заночувати за 200 ранд. Якщо берете гіда, то це коштуватиме 300 ранд і він пробуде з вами тільки годину.

Природа і місцевий колорит

У ПАР є автобуси, які возять людей по туристичним місцям. Але ми пересувалися самотужки. Я подорожую без плану, бо все на місці ясніше. На перших три ночі забронювали і склали маршрут приблизний, аби розуміти, у яку сторону будемо рухатися далі. Там кожні 10 метрів якийсь з’їзд і є щось цікаве.

Фото: An Open Book in Cape Town

Наприклад, є місцевість Саймонстаун з кемпінгами, хостелами — вона дуже розкручена через пінгвінів. Аби їх побачити, вам пропонують заплатити 100 ранд, але якщо пройти далі, будуть ті самі пінгвіни і ні за що платити не доведеться. Тому порада — перед тим, як за щось платити гроші, подивіться, що є поруч. У Кейптауні можна взяти карту, де вказано: де пінгвіни, деморські леви знаходяться тощо. До морських левів потрапити безкоштовно не можна. Все ж потрібно заплатити 90 ранд за екскурсію.

Фото: LATTE Luxury News

Трохи вище Кейптауна є відомі виноградники Стелленбош. Там можна покуштувати вина. Але зверніть увагу на те, що у ПАР дуже суворо з кермуванням напідпитку. Якщо в Англії одна пінта дозволена, то тут взагалі ні, навіть трошечки.

Якщо їхати вздовж берега, то можна бачити не тільки цивілізовані пляжі, а й дикі. Утім далеко не на всіх можна купатися, адже вода може бути холодна. Взагалі я помітила, що Індійський океан більш коричневий за кольором, має сірі відтінки, а Атлантичний — насичено синій, десь зелений. Але Індійський тепліший для купання.

Місцеві люди дуже привітні. Вони вітаються з тобою, фотографуються. Діти англійською не говорять, адже починають вчити її у школі. І далеко не всі дорослі знають цю мову.

У деяких селах, наприклад, де  люди дуже бідні, прийнято встеляти підлогу у будинках коров’ячим послідом і топити ним піч. Стіни ж і дах роблять із глини та соломи. А ще тут є круглі за формою домівки, адже місцеві вірять, що у кутах ховається нечиста сила.

Ландшафт у ПАР різноманітний. Тут є і пляжі, і гори тощо. Гори  дуже гарні — тут зелень якась інша. Певно, тому що там півроку ллє дощ, а півроку засуха. Відтак, зелень більш салатового кольору.

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Загрузка...

Реклама