Новозбудована дамба на Грибовицькому сміттєзвалищі може не витримати

27848118_1598324566929058_1973196060_n_1517912757

Комісії ТЕБ і НС при Львівській облдержадміністрації встановила, що дамба, будівництво якої розпочалося 2016 року і коштує 12 мільйонів гривень, ймовірно, не відповідає будівельним нормам.

Комісії ТЕБ і НС при Львівській облдержадміністрації встановила, що дамба, будівництво якої розпочалося 2016 року і коштує 12 мільйонів гривень, ймовірно, не відповідає будівельним нормам.

Сьогодні про це йшлося під час засідання комісії.

Під час обстеження комісією території Грибовицького сміттєзвалища, яке відбулося 2 і 5 лютого нинішнього року, було виявлено низку порушень, зокрема виявлено витікання інфільтратів з тіла дамби.

«На попередньому засіданні комісії ТЕБ і НС прийнято рішення про створення робочої групи для обстеження дамби інфільтратів у накопичувачах ЛКП «Збиранка». Відповідно робоча група комісійно обстежила 2 і 5 лютого територію сміттєзвалища. До складу комісії увійшли представники органів місцевого самоврядування, комунального підприємства «Збиранка», ЛОДА, Архбудінспекції, Держекоінспекції тощо. Встановлено, що на сьогоднішній день стан існуючої дамби, яка збудована на 85%, як сьогодні зазначила міська рада, найімовірніше, не відповідає чинним будівельним нормам. Тому що чітко бачимо відшаровування кромки дамби, тріщини, просочування інфільтрату тощо. Крім того, складено відповідний акт, який підписано усіма представниками робочої групи і передано в обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій», – заявив директор департаменту екології Руслан Гречаник.

Під час засідання він уточнив, що інфільтрат витікає поза межі дамби. Крім того, станція з очищення інфільтратів не працює, а роботи із усунення засмічення ділянки не виконані.

Що не так із дамбою

«Біля дамби побудовані збірні колодязі, які не передбачені проектною документацією. У колодязях накопичується рідина темного кольору. Це доказ, що через тіло дамби просочуються інфільтратні рідини з відстійника-накопичувача. Висота від дзеркала поверхні інфільтратних рідин у відстійнику-накопичувачі до верхнього відрізу тіла дамби становить від 0,5 до 1 метра. Інфільтратні рідини накопичуються на незахищеній дамбовій ділянці полігону ТПВ», – сказав Руслан Гречаник.

Чиновник наголосив, що хоча роботи й виконані, їхня якість викликає чималі сумніви.

Натомість керівник фірми «Росана-Архбудком», яка здійснює технічний нагляд, заявляє, що роботи проводилися, згідно з державними нормами.

«Роботи почали виконуватися 2016 року. Левова частка робіт була завершена 2017 року. Вони виконані на 85%. З 12 мільйонів, які всього передбачені на проект, освоєно 10,7 мільйона гривень», – сказав Ростислав Гапон.

І пояснив, що колодязь з рідиною, у якому комісія виявила інфільтрат, – це залишки зі старої каналізаційної системи, що використовувалася раніше. Нова система була запущена у грудні.

«Минулого року дамба пережила зимовий період, були різні температурні режими. Мені важко пояснити, чому зараз є такі наслідки, тому що роботи всі здійснювалися згідно з державними будівельними нормами. Проект пройшов неодноразово експертизу. Ці невеличкі зсуви, що є, будуть усунені з покращенням погодних умов. Моя пропозиція зробити додаткове обстеження у березні-квітні», – сказав Ростислав Гапон.

Однак керівник ДАБІ у Львівській області Роман Желих не поділяє оптимізму підрядника.

«Зафіксовано факт порушення з боку підрядної організації у частині виконання будівельних робіт. Також є можливий факт застосування матеріалів, які не були передбачені проектною документацією. Тобто ми мусимо провести перевірку чи всі роботи відповідають проектній документації, чи використовувалися всі матеріали, які були передбачені проектною документацією», – сказав Роман Желих.

«Як сьогодні заявили представники Львівської міської ради, на будівництво дамби витрачено 12 мільйонів гривень. А доцільність витрачання цих коштів і якість виконання робіт, думаю, будуть перевірені», – сказав директор департаменту екології Руслан Гречаник.

Чим це загрожує

Якщо дамба не витримає, можливі дуже серйозні екологічні наслідки.

«Основною метою засідання комісії є встановлення дамби, яка б відповідала усім будівельним нормам. Тобто вона повинна утримувати інфільтрати у випадку їх накопичення понад норму. Якщо дамба зроблена неякісно і її прорве, то, звичайно, будемо мати екологічну катастрофу. Насамперед забруднення поверхневих вод», – додав Руслан Гречаник.

На комісії прийняли рішення провести додаткове обстеження департаментом архбудінспекції у Львівській області із залученням технічного нагляду, який повинен проводити супровід будівництва, а при виявленні порушень скерувати всі матеріали в правоохоронні органи.

Утім тріщина у дамбі – не єдина виявлена проблема на Грибовицькому сміттєзвалищі.

«Станція очистки інфільтрату на сьогодні не працює. Не виконані приписи з підсилення дамби, очищення земельних ділянок, недопущення потрапляння інфільтрату у річку Малехівка. Відповідно учора ми відібрали декілька проб –  грунту та вода, і вже після отримання результатів аналізів будемо чітко нараховувати завдані збитки, згідно із природоохоронним законодавством», – сказав керівник Держекоінспекції у Львівській області Микола Маланич.

В ЛМР звинувачують Малехів

Зі закидами не погоджуються у Львівській міській раді. Заступник міського голови Сергій Бабак зауважив, що насамперед потрібні проектні рішення.

«Проект дамби презентували тут влітку. Він пройшов державну експертизу у Києві відповідно до законодавства. Бюджет – 12 мільйонів, але використано десь 8-9 мільйонів. Роботи завершені тільки на 85%. Зараз дамба відстоюється у зимовому періоді. Висновки роблять посадовці, а повинна робити експертизу будівельна ліцензована організація і визначати, є тріщина у дамбі чи нема. Коли посадовці беруть на себе таку відповідальність, то мене це дивує. Нехай замовлять експертизу. Місто платило гроші за виконання робіт, за технічний нагляд», – сказав Сергій Бабак.

Посадовець переконує, що справи зі зміцненням дамби пішли б значно швидше, якби Малехівська сільська рада пішла назустріч і виділила земельну ділянку для робіт.

«Роботи просуваються так повільно, тому що це складний об’єкт будівництва. Крім того, всі бачили позицію Малехівської сільської ради – на словах вони «за», але на папері нічого не підписують. А скільки ми чекали на рішення по землі? Щонайменше півроку, якщо не більше. Торік лютому почали роботи, бо втрутилися прем’єр-міністр, віце-прем’єр, розуміючи безглуздість ситуації. Але позиція Малехівської сільської ради така сама – нічого не дають. Це є та складова частина, яка має бути виконана. У документах чітко вказано. Що після виконання робіт тіло полігону буде повернуто до попередньої ділянки», – сказав Сергій Бабак.

Він заявив, що готовий відповісти за кожним пунктом претензій, висунутих комісією.

«Ми дамо відповіді по кожному пункту, де нас звинувачують у невиконанні. Всі ці роботи можна зробити тільки на підставі проекту, який пройшов експертизу. Голова сільради каже, що там сміття і фільтрати течуть. Але хто пошле туди людей без проекту і експертизи. Хай підпишуться документи щодо земельної ділянки. Нехай правоохоронні органи розберуться, хто і що робив», – заявив посадовець.

Додамо, що на сьогоднішній день є два проекти: один стосується великої дамби, яку почали зміцнювати 2016 року, однак на сьогодні зафіксоване відшарування краю кромки, натомість другий проект – це зміцнення дамби, де раніше стався зсув. Тоді в авральному темпі за дві доби його усунули. На сьогодні роботи з виготовлення проектної документації щойно виходять на фінішну пряму. А доки триває війна бюрократій, новозбудована дамба ще до цілковитого завершення робіт ризикує не витримати.

Оксана ДУДАР

Фото: ЛОДА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: