У відвіданні президентом Віденському балу нема ні зради, ні перемоги, – політолог

Президент Петро Порошенко з дружиною на запрошення президента Австрії Александера ван дер Беллена відвідали Віденський бал, спровокувавши тим самим в Україні чергову хвилю «зрада/перемога».

Чим насправді є візит Порошенка до Відня і яке має значення, ІА Дивись.info запитала у політолога, експерта-міжнародника Олексія Полторакова.

Олексій Полтораков.

– Все залежить від оцінки – кому як. У таких питаннях присутньо більше емоційного, суб’єктивного, внутрішнього сприйняття незалежно від того – потрібно було президенту їхати чи ні, навіщо він поїхав, що звідти привіз. Що стосується Петра Порошенка – він цілком може їздити. На мою думку, це десь корелюється із заявами, якщо пам’ятаєте, з приводу введення безвізового режиму, що тепер кожен українець може спокійно поїхати до Відня, щоб випити філіжанку кави, а в Празі – кухоль пива тощо. Якби там не було, але у серйозній міжнародній та й зрештою і національній політиці нічого такого серйозного зараз не відбувається  – ні НП, ні трагедій – триває таке собі затишшя, і президент не повинен безвилазно сидіти і керувати державою, що говориться,  у ручному режимі. Тут питання, швидше, внутрішньої етики – варто чи не варто у розпал реформ і проблем їздити відпочивати на Мальдіви чи відвідувати бали. Але це, ще раз наголошую, питання внутрішньої етики, а не політичне, яке кожен повинен вирішувати для себе і співвідносити у кращому випадку зі священиком на сповіді, а не виносити це, умовно кажучи, на передовиці таблоїдів. Загалом відвідання Віденського балу – це така собі рядова, технічна подія, не варто переоцінювати ні у бік зради, ні у бік перемоги.

– Чи позначиться це візит на дипломатичних відносинах?

– Якщо і позначиться, то явно не негативно. Це спроба показати, що президента все ж приймають і сприймають у пристойному товаристві. Що президент не відірваний від загальноєвропейського культурного життя, що він не те, що йде у ногу з часом, але позиціонує себе як освічена людина, яка цікавиться новинками соціального та культурного життя.

– А як щодо акції проведеної представницею Femen?

– На іміджі влади України ця акція не позначиться. Соціальних патологій вистачає і в Україні, і в Європі. Подібні акції відбуваються і Америці, і в ЄС. Вона носила швидше внутрішній характер і не мала якогось кримінального ексцесу. Зрештою це не настільки питання до України, як до організаторів заходу, системи безпеки, охорони. Як вони це все допустили, як вона туди потрапили? Насамперед це удар по іміджу організаторів заходу. Тим паче всі розуміють, що це не варто вважати роботою російської п’ятої колони, рукою Москви чи розгойдуванням човна. Згадаймо слова Наполеона про те, що не варто шукати хитрість там, де ситуація пояснюється банальною дурістю. Думаю, тут те саме.

Оксана ДУДАР