дивись.info

Що треба знати про Масляну та кілька рецептів від Пані Стефи

Що треба знати про Масляну та кілька рецептів від Пані Стефи
Фото: Пані Стефа

Починається Великий Піст, і знову мережу заполонили рецепти «блінов на Маслєніцу».

І щоб поборотися із впливом Росії, відома галицька кулінарна блогерка Пані Стефа у своєму блозі пояснила різницю між поняттями російської Маслєніци та українського Запусту, або Масниці (Масляни).

Як зазначає Пані Стефа, в Україні є паралельно 2 традиції:

  • Центр, схід і південь святкує Масниці (часом теж називається Масляна), які теж називають Колодієм (але, зауважте, не маслєніца!). В побуті вживаються ще інші назви «Заговини», наприклад. Масниці це те ж, що Масний, він же Тлустий, Жирний тиждень в багатьох культурах.
  • Західніші реґіони України називають цей тиждень Запусти\Запуст, Сиропуст (бо ще можна їсти сир і інший набіл).

Але як би там не було, сенс останнього тижня перед постом в Україні – приготувати себе до нього духовно і фізично. Їжа полегшується, м’яса не їмо ще з попереднього тижня (Мясопуст). Тобто по суті це спокійний час, примирення з собою і оточуючими, намагання вирішити образи, очікування посту. Закінчується Прощеною неділею.

В гастрономічному плані для України властиві вареники з сиром, сирні бабки, сирнички і інше всіляке таке. Сиропуст же. Ніхто не забороняє їсти і млинці. Вони в нашій культурі теж мають велике символічне значення – Сонце, очікування і прихід Весни.

«А тепер на секунду заглянемо за порєбрік – для Маслєніци характерні гучні забави, змагання, бійки, багато їжі і алкоголю. Бо «поки можна, то треба відірватися». Приказка «не всьо коту маслєніца» – це теж про це, про те що дорвався раз і всьо, досить. Тобто йдеться більше про активні, часом навіть аґресивні, розваги і обжеровисько», – пише Пані Стефа.

За її словами, «Маслєніцу з блінами» в попсовій формі нам занесли за часів совєтів, коли треба було чимось замістити давніші традиції. Згрубша, так само як колись язичницькі традиції заступалися християнськими. А що назви схожі (Масниці і Маслєніца) то особливо ніхто в деталі не спішить вдаватися.

Тому, давайте зваримо собі вареників або, зрештою, насмажимо млинців, і не будемо сліпо наслідувати чужі для нас традиції.

За цим переписом, який підготувала Пані Стефа, можна зробити пироги і з сиром, і навіть з замороженими вишнями, лише розморозьте їх на друшляку, щоб стік зайвий сік.

Пироги з вишнями або черешнями

За цим самим принципом можна підготувати пироги з будь-якими ягодами.

Фото: Пані Стефа

Поки ще є черешні, і вже є вишні – мушу собі і вам нагадати про «життєву необхідність» наліпити пирогів з ними.

Спочатку базовий перепис – з Дарії Цвек, а потім буде моє традиційне казання.

Пироги з вишнями або черешнями: 500 г вишень або черешень, 700 г муки, жовток, тепла вода, 50 г масла, цукор, сметана.

До просіяної муки додати жовток і теплою водою замісити м’яке тісто. Місити довго, поки тісто не стане еластичним, тоді накрити і залишити його на 30 хв. За цей час вишні або черешні помити і вибрати кісточки.

Тісто перемісити, розтачати з нього тонкий пласт і вирізати шклянкою варенички. На них викласти ягоди, зліпити і викласти на рушничок, посипаний мукою. Варити у великій кількості підсоленої води не накриваючи.

Готові вареники вибрати на друшляк і сполокати холодною водою. Викласти на полумисок, посипати цукром, полити розтопленим маслом. До вареників подати сметану, вимішану з цукром. Взимку такі вареники можна варити з консервованих або морожених вишень, які не слід розморожувати.

Палюшки з бараболі, сиру і петрушки

В нас дома те, що з вареної бараболі – то палюшки, те, що сиру – то ліниві пироги, а те, що з вареної і сирої бараболі – то книдлі (вони можуть бути пусті, а можуть бути, наприклад, зі сливкою всередині. А цього разу в мене дуже смачний гібрид – палюшки з напів-бараболяного і напів-сирного тіста. І це добре, скажу я вам!

Я для цікавості засікла час – від моменту коли я запхала блендер в сир і до моменту, коли я вже помила баняк і стільницю пройшло 40 хвилин. Щоправда, картопля в мене була зварена зі вчора.

Фото: Пані Стефа

Отже, все робимо «на око»:

  • Пів кіля сиру (в мене він досить сухий і квасний) – зблендерити, щоб не було грубих крупинок;
  • 300-400 грам вареної бараболі – ще теплою пом’яти в пюре, але масла не додавати;
  • 3 яйця;
  • муки – скільки візьме, щоб тісто було не дуже густим;
  • чайна ложечка солі, троха перцю, троха кмину, троха дрібонько посіченої зеленини петрушки.

Ну, а далі ви все знаєте – замісила з всього вище переліченого тісто, і, набираючи великою ложкою порції тіста, скатувала ковбаски, троха притискала долонею, і різана невеликі палюшки троха навскіс. Потім їх обкачувала в муці і варила в підсоленому кип’ятку допоки не спливуть. Як сплили – відразу на друшляк і під холодну воду. А потім – на тацу сушитися. як обсохли – в миску і обмазала олією.

Якщо палюшки розварюються, то можна додати ще 1 яйце і ложку муки. І коли скатуєте ковбаску, пильнуйте щоб тісто було щільним, без дірочок. До речі, палюшки з самої картоплі майже ніколи не розварюються, а от сир в тісті може викидати такі фокуси.

Найліпші палюшки – попередньо зварені, вистуджені і потім підсмажені. Просто так самі, зі сметанкою і зелениною (як от сьогодні), або з будь яким сосом, або як гарнір до м’яска, або як додаток до яєшні.

Ну і, до речі, палюшки можна робити з гарбуза (виходять помаранчові), з бараболі зі шпинатом (зелененькі), з пастернаку (білі, але можна забарвити куркумою)…

Гарбузяні налисники, надівані сиром з кропом і сезамом

Гарбуз покроїла і трошка підварила в воді. Як вистигне – зблендерувала. Додала стільки ж молока (за об’ємом), яйця з розрахунку 1 яйце на шклянку суміші і борошна стільки, щоб тісто було трохи густіше, ніж зазвичай на налисники. Посолила, дала трошки цукру, пів шклянки олії і дуже добре зміксувала.

Фото: Пані Стефа

Смажила на гарячій пательні. Якщо вам налисники будуть погано перевертатися – додайте ще борошна.

Надівання до таких налисничків може бути і солодке і солене, на ваш смак. Я зробила сир з кропом і підсмаженим сезамом – дуже мені смакує комбінація сиру і сезаму. Добре посолила і поперчила.

Сезам треба смажити на сухій пательні постійно помішуючи, до легенького потріскування і жовтуватого кольору.

«Тому ліпіть вареники, смажте налисники, готуйте те, що вам смакує, але будь-ласочка, не називайте цей період Маслєніцою», – додала Пані Стефа.

Більше рецептів читайте в її блозі, зокрема, там можна знайти чимало рецептів пісних страв.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.