дивись.info

Поляки, народжені в Україні, зазнають дискримінації через питання про Бандеру та УПА

Поляки, народжені в Україні, зазнають дискримінації через питання про Бандеру та УПА

У Польщі почастішали випадки, коли громадяни України, які домагаються дозволу на постійне проживання, отримують відмову через те, що чітко не засуджують чи не володіють достатньою кількістю знань про УПА, Бандеру, Шухевича чи Хмельницького. Насамперед йдеться про етнічних поляків, народжених в Україні.

Про це ІА Дивись.info сказала Наталія Панченко, громадська діячка, голова громадської ініціативи  «Євромайдан-Варшава».

Наталія Панченко

– Чи запитання на історичну тематику під час співбесід для осіб, котрі бажають отримати дозвіл на постійне проживання у Польщі, з’явилися тільки тепер чи їх ставили і раніше?

– Схожі запитання ставилася вже давно. У цьому нема нічого нового. Вони виникли не місяць тому, навіть не рік тому. Питання тільки в тому, наскільки часто вони почали з’являлися і чи саме ці питання були вирішальними під час ухвалення рішення. Нема жодної статистики, тому дуже важко щось стверджувати. Єдине, що ми маємо як організація – це телефонні дзвінки, що надходять на безкоштовну інформаційну лінію, на яку можна зателефонувати і поставити запитання, які стосуються, зокрема, того, як отримати дозвіл на постійне перебування. І ось ми помітили, що стало більше відмов. Можливо, це викликано тим, що збільшилася кількість подач заявок, можливо, інша причина. Але коли ми попросили людей показати нам ці рішення, ознайомившись з ними, були дещо шоковані. Бо відмови отримували люди, які могли документально довести своє польське походження і досконало володіють польською мовою. Натомість, на думку конкретного посадовця, який проводив співбесіду, особа відповідала не так на запитання на тему історії. Питання ставилися конкретно про ставлення до Бандери, про діяльності ОУН-УПА, про ставлення до Шухевича чи Хмельницького. Інколи лише відповіді на ці запитання були вирішальними у прийнятті рішення.

Натомість, на думку конкретного посадовця, який проводив співбесіду, особа відповідала не так на запитання на тему історії.

Це, звичайно, нас збентежило, оскільки ми вважаємо це порушенням прав людини. Саме ставлення історичних запитань є некоректним та контраверсійним. На нашу думку, таке запитання у подібних співбесідах взагалі не мало б звучати, а тим паче, коли такі запитання стають вирішальними. Тому ми вирішили почати про це говорити, просто наголошувати, що така проблема є і її якось треба вирішувати.

– Чи є бодай якісь офіційні підтвердження?

– Офіційно підтвердити це наразі складно, адже нема жодної статистики, жодних офіційних цифр від інституцій, які приймають такі рішення. Ми опираємося на свій досвід і кількість звернень, які отримуємо. Вони свідчать, що їхня кількість збільшилася останнім часом.

– Це правда, що, окрім історичних запитання, ставляться питання на тему релігії?

– Що стосується релігії, то людей запитували, як святкуються польські свята, чи вони ходять до польського костела, чи є вони римо-католиками. Якщо не є, то запитували, чому вони не римо-католики. І люди мусили це все пояснювати. З одного боку, запитання про релігію теж можуть видатися некоректними, але це хоча б можна пояснити, оскільки Польща – католицька країна, де 98% громадян – це римо-католики. Але, з іншого боку, людина, має право були атеїстом, агностиком чи сповідувати якусь іншу релігію. Принаймні релігійні запитання все ж можна пояснити, але навіщо ставляться історичні запитання, до чого б це мало призвести і яка ціль переслідується, збагнути важко. Я не бачу у цьому жодної користі, жодного об’єктивізму, натомість є багато загроз і мінусів. Дуже хотілося б, що такі питання із переліку просто зникли.

Читайте також: Польща топче здобутки добросусідства і порозуміння, напрацьовані за 25 років, – історик Забілий

– Чи запитання на історичну тематику ставляться лише громадянам України чи також представникам інших країн?

– Громадянам інших країн, які проходять таку ж співбесіду, пощастило значно більше. Тим, хто народився на території Білорусі, Росії чи Казахстану, подібні запитання не ставлять. Хоча ці люди також є поляками.

Я не бачу у цьому жодної користі, жодного об’єктивізму, натомість є багато загроз і мінусів.

І якщо вже уряд вважає, що кожен поляк має мати думку з цього приводу, то такі ж запитання треба ставити громадянам інших країн, які планують переїхати до Польщі. Тому мені здається, що це несправедливість і дискримінація тих поляків, які були народжені на території України по відношенні до поляків, які були народжені на території інших країн.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...