дивись.info

Львівський геріатричний пансіонат: чи є світло в кінці тунелю

Львівський геріатричний пансіонат: чи є світло в кінці тунелю

Львівський геріатричний пансіонат останніми роками найчастіше згадувався у зв’язку із скандалом навколо земельної ділянки та жахливими умовам перебування пенсіонерів.

А нещодавно пансіонат хотіли закрити через відсутність пожежної сигналізації. І якщо останнє установі швидше за все не загрожує, то ситуація з ділянкою наразі виглядає дуже непевною через низку програних судів.

До цього всього додається хронічне недофінансування. Для доведення приміщень пансіонату до пуття потрібні десятки мільйонів гривень.

Під загрозою закриття

Кілька місяців тому ДСНС подала на пансіонат в суд через недотримання пожежної безпеки. 31 січня під час засідання у Львівському окружному адміністративному суді з‘ясувалося, що 95% приписів пожежників виправлено.

Єдиний, але суттєвий недолік, який залишилося усунути – пожежна сигналізація, яку не міняли з 1981 року. За підрахунками  керівництва пансіонату на це потрібно було понад 2 млн.грн. Кошти пообіцяли виділити у Львівській облраді, що зрештою і зробили на одній з останніх сесій.

ДСНС своєю чергою погодилася трохи почекати. Тим часом після виготовлення проекту, вартість сигналізації зменшилася до 958 тис.грн. Попри це, до наступного засідання суду, яке має відбутися 5 березня, пансіонат встигне хіба провести торги на виконання робіт, але не самі роботи. В облраді переконані, що суд врахує всі обставини і до закриття установи не дійде.

Земля

Питання із землею значно складніше. Пансіонат є закладом Львівської облради, але стоїть на міській землі і навіть не має на неї права користування. І тут починаються непорозуміння між містом і областю.

За словами директорки юридичного департаменту ЛМР Гелени Пайонкевич, місто готове розглянути звернення геріатричного пансіонату щодо закріплення за ним земельної ділянки. Проте за 10 років геріатричний пансіонат не подавав жодного такого звернення до мерії про закріплення земельної ділянки.

«За 10 років, поки я тут працюю, я не бачила жодного звернення геріатричного пансіонату про закріплення земельної ділянки на Медової Печери за ними. Ми готові розглянути звернення геріатричного пансіонату, але нам потрібне це звернення з технічною документацією», – пояснила вона.

В облраді ці слова спростовують. «Ми мінімум 4 рази зверталися до Львівської міської ради з проханням виділити земельну ділянку. Останнє таке звернення – це липень 2017 року. На жаль, нам давали відповідь, що є суди, і що в користування виділити земельну ділянку неможливо. Тому останні півроку йдемо шляхом, яким йдуть інші області, коли ми за нашими обласними закладами оформляємо в обласну власність земельні ділянки. Я думаю, якщо не буде спротиву зі сторони міста, то ми цю земельну ділянку, включаючи і цю спірну 2,4 га, відведемо за Львівською обласною радою і далі «воюватимемо» з тим нерадивим орендарем. Збудувати там без згоди обласної ради ми не дамо, щоб не було нікому іншому повадно влазити в наші обласні комунальні заклади: чи в майно, чи в землю», – каже заступник голови ЛОР Володимир Гірняк.

Спірна ділянка, про яку згадав Володимир Гірняк, є чи не найбільшою проблемою пансіонату, оскільки активісти побоюються її забудови житлом. У 2010 році розпорядженням тодішнього голови ЛОДА, на виконання рішення суду, 2,4 гектара було надано у постійне користування громадській організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя».

Це стало початком заплутаної судової епопеї, яка триває й досі.  Так, у 2016 році Вищий адміністративний скасував рішення суду від 2009 року, з якого все почалося. Водночас, розпорядження голови ЛОДА, державний акт на землю, виданий ГО, і запис в реєстрі про право постійного користування продовжують діяти. Спроба прокуратури Львівської області у 2017 році скасувати розпорядження і державний акт у Господарському суді м. Києва зазнала фіаско.

Як з’ясувалося, ще у 2012 році ЛМР подавала до цього ж суду аналогічний позов і програла, а у 2013 році програла ще й апеляцію. Про це представник прокуратури дізнався лише під час засідання. Зрозуміло, що прокуратурі у перегляді справи було відмовлено. Там особливо не приховують, що не знають, як діяти далі.

«Ми вивчаємо питання реагування, воно не закрите. Підготовані два проекти касаційних скарг, але вони Генпрокуратурою не погоджені, бо була програна апеляція. Треба вивчити справу у Господарському суді», – заявив представник прокуратури під час наради у ЛОР.

«Якщо не буде іншого виходу, буде позов окремо від пансіонату, але за це треба буде заплатити 290 тис. грн. Якщо ми побачимо, що є загроза забудови, ми це зробимо», – каже Володимир Гірняк.

З мертвої точки?

Тим часом судові перипетії є лише однією з проблем. Іншою є стан приміщень.

«Як звели двоповерховий будинок у 1969, а п’ятиповерховий у 1972 році, так жодного ремонту і не зробили. До 1998 року там знаходились ті люди, які мали і психічні розлади, і геріатрію. Цього ж року було розділено ці два напрямки: у пансіонаті залишилась геріатрія, а психоневрологічний інтернат перемістили в окремий заклад», – говорить директор пансіонату Микола Модь.

«Відповідно до вимог, всі мешканці проживали у п’ятиповерховому будинку, а двоповерхова будівля практично занепадала. Коли тільки став директором цього закладу, я стикнувся з тим, що лежачі хворі були розміщені на 4 та 5 поверхах. Як мені стало відомо, така ситуація тривала з 1985 року. Звісно ж, що відповідно до припису пожежної служби ми перемістили усіх мешканців з п’ятого поверху на перший», – додає директор пансіонату.

За приблизними підрахунками директора закладу на першочергові ремонти потрібно понад 20 мільйонів гривень.

«Вартість пожежної сигналізації згідно проекту становить 958 тис. грн. Також потрібна заміна усієї електропроводки, термін експлуатації якої завершився ще у 1992 році. Приблизна вартість заміни у п’ятиповерховому приміщенні може становити приблизно 888 тис. грн. Більш точна цифра буде відома після розробки проекту. Заміни потребують також і гнилі труби системи опалення та водопостачання. Орієнтовна вартість – 3 млн 450 тис. грн. Щоб відремонтувати усі кімнати двоповерхової будівлі знадобиться близько 5,5 млн грн, а п’ятиповерхової – 9 млн 950 тис. грн. Реальна вартість зовнішніх робіт, це гідроізоляція, утеплення стелі, заміна вікон – понад 10 млн грн», – каже Микола Модь.

Наразі у пансіонаті перебуває 335 людей. З них половина – мешканці Львова. «Ми переконанні у тому, що місто також має взяти на себе відповідальність та виділити відповідну суму для цього закладу. Зі своє сторони ми зробили перші кроки задля вирішення проблеми, – зазначив Гірняк. – Цьогоріч вперше за багато років ми на прохання департаменту соціального захисту виділили таку значну суму для геріатричного пансіонату – 4 млн 850 тис. грн. Це суттєва, проте недостатня сума», –каже Володимир Гірняк.

Втім, міський голова Львова у щирість намірів ЛОР не вірить. «На жаль, до недавнього  часу ми бачили тільки бажання державної влади продати цю землю під житлове будівництво. Ми більше 8 років боролися, щоб цього не сталося. Ті люди, які судяться, до цього дня вони цього ровера не полишили. А домовитися з обласною радою дуже легко. Ви дивіться, ми продаємо приміщення з аукціону проводячи максимально незалежні оцінки і в нас ціна в рази вища, ніж на ті самі адекватні приміщення, які продає ЛОР. Відчуваєте різницю? Тобто дуже часто за хорошими словами ховаються корупційні  наміри, тому я буду робити все можливе, щоб корупція не була присутня в цьому сегменті. Які в них зараз наміри є, не знаю. Ще раз наголошую про відповідальність ЛОР, ЛОДА за адекватні послуги, які повинні надаватися людям похилого віку. Я неодноразово звертав увагу керівників на те, що вони мають робити. У відповідь часто сміються», – каже Андрій Садовий.

Відтак, за його словами, місто не повинно фінансувати пансіонат. «В нас є розподіл, хто що має фінансувати. Більшість коштів на медицину виділяються з місцевого бюджету. Наприклад, в нашу міську лікарню дитячу більше половини приїжджають з області й інших областей. Ми ж не говоримо – дайте нам кошти. Ми розуміємо, що це все українці. Міська рада має свою зону відповідальності, обласна свою, і кожен має робити свою роботу якісно а не перекладати відповідальність – «дайте нам ще грошей». Вибачте, ми дали ЛОДА 300 млн. грн. на вивіз сміття, за 6 місяців жодного разу не отримали звіт», – каже мер.

Наразі виглядає так, що найближча перспектива пансіонату – це на сесії ЛОР оформити земельну ділянку під закладом в обласну власність, а також виграти березневий суд із ДСНС. Втім, при такій позиції міської влади, питання землі залишається відкритим.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...