Дві сторони медалі: чим запам'ятається українцям Гонтарева на посаді голови НБУ

Валерія Гонтарева була призначена на цю посаду 19 червня 2014 року. Під тиском критики Гонтарева склала з себе повноваження керівника НБУ в травні 2017 року, хоча формально залишалася на чолі центробанку досі. Сьогодні депутати Верховної Ради звільнили Гонтареву з посади голови Національного банку.

У той же день народні обранці затвердили на посаді голови Нацбанку Якова Смолія, який, по суті, керує НБУ вже 10 місяців.

ІА Дивись.Info вирішила підбити підсумки роботи на цій посаді його попередниці.

За словами екс-глави НБУ Валерії Гонтаревої, український центробанк провів всі реформи, які планувалися.

«Від самого початку я наголошувала, що прийшла до Національного банку для проведення реформ. Тому, коли всі реформи, які негайно потребували українська економіка та банківський сектор були зроблені, я вважала свою місію повністю виконаною, і подала президентові офіційну заяву про відставку за власним бажанням», - заявила екс-голова НБУ під час звіту про результати роботи.

Вільний курс

Національний банк України відмовився від політики фіксованого курсу ще в 2014 році, проте українці сповна відчули це нововведення тільки в 2015 році. У лютому долар на готівковому ринку досяг 30 гривень. Потім його курс ослаб, але стало зрозуміло, що НБУ більше не має наміру утримувати його стабільним і тепер курс визначатиме сам ринок. Замість підтримки вартості гривні, чим регулятор займався всі попередні роки, тепер НБУ має намір сконцентруватися на утриманні зростання цін і займеться так званим «інфляційним таргетуванням».

У законі про НБУ завжди було вказано, що його головною функцією є забезпечення стабільності гривні шляхом підтримки цінової стабільності, а не за допомогою утримання фіксованого валютного курсу.

«За мого головування Національний банк уперше взяв на себе зобов’язання щодо досягнення інфляційних цілей. І у 2016 році нашу ціль з інфляції у 12% відсотків ми досягли. Але це – лише початок. Середньострокова ціль Національного банку − 5%. Це – прийнятний рівень інфляції для країн з ринками, що розвиваються. Але хочу наголосити – всім гілкам влади треба невпинно працювати, щоб знизити інфляцію до цього рівня протягом двох наступних років», - заявила Валерія Гонтарева.

Крах великих банків

У 2015 році на банківському ринку відбулося одразу три грандіозних банкрутства. Найбільшим стало падіння «Дельта Банку», що належав Миколі Лагуну. Він займав четверте місце за активами (60,3 мільярда гривень, що становило майже 5% всього ринку). Причиною банкрутства стала занадто агресивна політика розвитку банку і великий обсяг неповернутих кредитів. За собою «Дельта Банк» потягнув й інші фінустанови, що належали Лагуну: «Кредитпромбанк», «Омега Банк» і «Астра Банк».

Згодом ринок втратив ще два банки із групи найбільших. Це банк «Надра», який займав 11-те місце за активами (35,8 мільярда гривень). Його акціонер Дмитро Фірташ не зміг збільшити капітал на 5,5 мільярда гривень і в результаті 1,5 мільйона гривень вкладників банку декілька місяців не могли отримати назад свої гроші.

Також на початку осені збанкрутував банк «Фінанси та Кредит». Його власник Костянтин Жеваго навіть пропонував заможним вкладникам банку конвертувати свої гроші в капітал. Ситуація дещо вирівнялася і банк визнали не проблемним. Однак, врешті-решт, «Фінанси та Кредит» все ж був визнаний неплатоспроможним.

Із 180 банків на початку 2014 року зараз на ринку працює 82, які поступово відновлюють кредитування для підтримки економіки. І для цього в українських банків є фінансові ресурси для початку повномасштабного відновлення кредитування, це понад 100 мільярдів гривень та 4 мільярди доларів вільної ліквідності.

Тренд, який безумовно свідчить про вирішення системних проблем минулого, – це погашення заборгованості банків за кредитами рефінансування.

На початок каденції Гонтаревої в Національному банку у червні 2014 року заборгованість за рефінансуванням банків становила 111,7 мільярда гривень.

На 10 травня минулого року цей показник у платоспроможних банках становив 15,2 мільярда гривень, з яких 14,4 мільярда гривень припадало на державний Приватбанк та півмільярда – на державний Укргазбанк. Загальна заборгованість неплатоспроможних банків перед Національним банком на той момент становила 45.2 мільярда гривень. Решта – понад 50 міляьрдів гривень – вже погашена.

«Саме моя команда зупинила діяльність банків, які проводили незаконні операції. Наприклад, станом на середину 2014 року 17 українських банків використовували коррахунки кількох європейських банків для виводу грошей та фіктивного збільшення капіталу. Обсяг таких операцій сягав близько двох мільярдів доларів. Уже майже два роки жодний з діючих банків подібних операцій не має і не тримає таких рахунків. Ми надали список таких європейських установ усім банкам (на жаль, не можу його озвучити). На сьогодні будь-хто, хто відкриє рахунок і зробить якусь операцію з таким банком, попаде під 100% резервування. Тому, як ви розумієте, цього вже ніхто й ніколи робити не буде», - сказала Гонтарева під час звіту про результати роботи.

Приватизація ПриватБанку

18 грудня 2016 року український уряд ухвалив рішення про націоналізацію 100 % акцій ПриватБанку. Колишній власник «ПриватБанку» І. Коломойський звинуватив Гонтареву в тому, що НБУ під її керівництвом проводило кампанію навмисної дестабілізації банку. Голова НБУ Гонтарева пояснила націоналізацію «ПриватБанку» тим, що НБУ два роки тому почав перевірку банків і перевірив 60 найбільших банків України і «під час стрес-тесту було виявлено нестачу коштів у ПриватБанку», станом на 1 грудня 2016 року брак капіталу склав 148 мільярдів гривень і банк був віднесений до неплатоспроможних.

На початку цього року міжнародна компанія Кролл, яка проводила форенсик-аудит Приватбанку, підтвердила та задокументувала найбільшу фінансову аферу ХХІ століття. Це були масштабні скоординовані шахрайські дії акціонерів і менеджменту банку, що завдали збитків державі мінімум на 5,5 мільярдів доларів.

«Коли я розповідаю своїм колегам з інших центробанків цю суму - 5,5 мільярдів доларів – що це таке? Але коли я кажу, що це – 33% відсотки депозитів наших приватних осіб та майже 40 відсотків монетарної бази нашої країни,- це викликає навіть не здивування – це викликає шок», - розповіла Гонтарева.

Причетність Гонтаревої до фінансових махінацій

Валерія Гонтарева і її партнери з компанії ICU брали участь у виведенні коштів з держбанків. За версією слідчих Генпрокуратури, в 2013-2014 роках за допомогою їх схем державі було завдано збитків на суму майже 1,5 мільярда доларів. Підтверджуючі документи опублікував сайт «Обозреватель».

Учасники фондового ринку передали в редакцію добірку детальних даних торгів біржі «Перспектива» за 2013-2014 роки. Вони демонструє механізм виведення грошей з «Ощадбанку», «Укргазбанку» і «Укрексімбанку». Держбанк укладав контракт на продаж облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), потім протягом одного дня облігації прогонялись через 2-3 посередників і продавалися іншому держбанку по штучно завищеною ціною. Наприклад, 21 листопада 2013 року «Укргазбанк» продав пакет ОВДП компанії «Фондовий актив», вона в той же день перегнала його ВТБ Банку, а той перепродав цінні папери «Укрексімбанку». Весь прибуток, близько 48 млн грн, залишилася у компанії-посередника «Фондовий актив».

На фондовому ринку звертають увагу, що всі учасники схем так чи інакше пов'язані з Гонтаревої і її партнерами. Наприклад, прокладка «Фондовий актив» є одним з акціонерів банку «Авангард» (банк належить власникам ICU). Гонтарева використовувала фірму для угод, в яких прямо не хотіли «світити» ICU. Використовувати компанію продовжили і після виходу глави Нацбанку зі складу акціонерів інвесткомпанії. Через «Фондовий актив» в листопаді 2014 року ICU придбала 25% держпакету акцій Вінницяобленерго.

В кінці 2016 року Генеральна прокуратура отримала доступ до документів, що знаходяться в розпорядженні КУА «Інвестиційний Капітал Україна». Суд дав дозвіл вилучити інформацію по всіх угодах з облігаціями внутрішньої держпозики, що проводилися компанією Гонтаревої з 2008 по 2014 рік для ряду компаній-нерезидентів. За інформацією слідства, в схемах з купівлею-продажем ОВДП були задіяні чиновники Нацбанку, Мінфіну, керівники держбанків, біржі, а також фондові брокери.

***

Раніше сайт «Цензор» повідомляв, що Валерія Гонтарева була однією одним учасників схеми по виведенню коштів «сім'ї» Віктора Януковича за кордон.

«У січні 2013 року перший віце-прем'єр України Сергій Арбузов відвідав США з "неофіційним візитом". Він провів зустріч з представниками інвестиційного фонду FranklinTempleton, який потім почав активно скуповувати українські євробонди. У результаті фонд сконцентрував третину боргових зобов'язань України. Найбільший пакет в 5 мільярдів доларів FranklinTempleton купив на початку листопада 2013 року, якраз напередодні Майдану», - писало видання.

За інформацією «Цензора», Арбузов домовився про розміщення в фонді грошей «Сім'ї», відмитих в ОАЕ, Гонконгу, Уругваї, на Кіпрі, для покупки євробондів України зі знижкою в 50%.

«На даний момент є підстави стверджувати, що посередником, що допомагали скуповувати євробонди в інтересах "Сім'ї", була компанія "Інвестиційний капітал України" (ICU), якій на той момент керувала Валерія Гонтарева», - стверджує видання.

Підготував Юрій Шумак