дивись.info

Медреформа на Львівщині: що вже зроблено і до чого готуватися пацієнтам та лікарям

Медреформа на Львівщині: що вже зроблено і до чого готуватися пацієнтам та лікарям
Фото ілюстративне. джерело: Status Quo

З 1 квітня має стартувати підписання декларацій між пацієнтом і лікарем первинної ланки у рамках медичної реформи, що впроваджується в Україні. Крім того, комунальні медзаклади мають перетворитися на некомерційні підприємства й стати автономними.

На якому етапі підготовка до цих та інших процесів зараз, що саме зміниться для лікарів і пацієнтів, дізналася ІА Дивись.info.

Зміни, що відбудуться найближчим часом

Україна потрохи підходить до однієї з головних складових медичної реформи — підписання декларацій між лікарем і пацієнтом, аби останній міг отримувати медичні послуги у того лікаря, якого він самостійно обрав із тієї чи іншої причини. Наразі заклади охорони здоров’я готують «червоні» списки пацієнтів, які згодом мають перетворитися у «зелені» — зведений реєстр реальних пацієнтів.

«Є багато людей, які вважають, що підписання декларації неможливе після 1 квітня. Це не так. Насправді, з цієї дати воно тільки починається і триватиме протягом року. Але сьогодні ми ще не маємо затвердженого документу декларації», — пояснює директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак.

Для того, аби мати спроможність сформувати реєстр пацієнтів, кожна лікарня повинна мати достатнє технічне устаткування. Наразі у Львівській області для медзакладів закупили 280 комп’ютерів, де можна формувати реєстр пацієнтів. Ірина Микичак зазначає, що подекуди доводиться вчити персонал користуватися ПК і далеко не всі лікарі легко йдуть на це. Утім, каже вона, без цього неможливо повноцінне функціонування медичного закладу.

Крім того, нині триває переформатування комунальних закладів охорони здоров’я на некомерційні медичні установи, які стануть неприбутковими. Наразі деякі медзаклади вже пройшли цей шлях, деякі — тільки починають. Ірина Микичак пояснює, що процес переходу від комунальної до некомерційної означатиме автономізацію лікарні. Ідея у тому, аби заклади стали самостійними в економічних і кадрових питаннях.

«Раніше, наприклад, не можна було витратити гроші, зекономлені на енергоносіях на іншу строку видатків. Зараз вже інакше — існують загальний і спеціальний фонд і видатки можна передавати в інші сфери. Так от медзаклади самі вирішуватимуть, куди витратити гроші, що залишилися, наприклад, з оплати комуналки — чи на медикаменти, чи на зарплати абощо, — пояснює директорка департаменту охорони здоров’я. — Крім того, наші заклади зможуть надавати послуги, які не належать до прямої медичної допомоги. Такими є обговорювані нині пологи за домоленістю, наприклад».

Ірина Микичак зауважує, що некомерційне і неприбуткове підприємство не платить податки. Це дає йому змогу вкладати кошти у свій розвиток.

Коли медзаклади стануть некомерційними, з 1 липня вони повинні будуть підписати угоду з Національною службою здоров’я України. Саме вона їх фінансуватиме, адже тепер кошти по субвенції на «первинку» не виділятимуть. Підписати угоди мають і амбулаторії, і центральні, і районні лікарні тощо.

Нове законодавство передбачає, що підписувати угоду з НСЗУ зможуть і лікарі, які займатимуться приватної практикою — ФОПи. Вони отримуватимуть фінансування на рівні з лікарями, що працюють у медзакладах. Ірина Микичак підкреслила, що в Україні немає заборони на ведення медичної діяльності приватно, якщо лікар вже працює у комунальній установі. Відтак, якщо фахівець відчуватиме, що здатен працювати і так, і так, він може так вчинити.

«Таким чином відбувається демонополізація первинної медичної допомоги. Має бути здорова конкуренція, а за нею і зростання якості медичної допомоги», — каже директорка департаменту ЛОДА.

НСЗУ виділятиме 370 гривень на одного пацієнта. Якщо ж це дитина або людина похилого віку, сума збільшується вдвічі. Варто зазначити, що лікар не може брати на себе більше, ніж дві тисячі пацієнтів.

«Кожен з лікарів бореться за своє електоральне поле, так би мовити. Від того, як він себе позиціонує, наскільки він є досвідченим, наскільки вміє спілкуватися з людьми, комунікуватии з різними закладами охорони здоров’я, буде залежати його зарплата. Ми розраховуємо, що заробітна плата лікарів первинки суттєво зросте. Виглядає так, що ті медики, які не наберуть достатньо пацієнтів, отримуватимуть мінімальну заробітну платню», — зауважує Ірина Микичак.

Приватний центр, за словами очільниці департаменту, також матиме право підписати угоду з НСЗУ.

Зміниться також порядок звернення пацієнтів до вузьких спеціалістів, їх госпіталізація. Зі стартом реформи, робити це можна буде тільки за скеруванням лікаря первинної ланки.

«Так працюють практично всі страхові компанії у світі. Але у нас люди до такого не привчені. Є величезна кількість звернень, наприклад, на МРТ без жодних скерувань. Але чи воно показано — ніхто про це не думає», — каже Ірина Микичак.

Вона також наголошує, що лікарі не мають писати направлення до якогось конкретного лікаря. Це має бути або спеціалізація лікаря, наприклад, окуліст, або лікарня, наприклад, Львівська обласна.

Директорка департаменту ЛОДА переконує, що Львівська область готова до таких змін, адже почала реформувати медичну галузь давно.

«Час розмов завершується. Перед нами серйозні кроки до впровадження змін. Це складна робота. Є багато речей, які сьогодні лишаються до кінця незрозумілими. Є дуже багато запитів від медиків, управлінців стосовно нормативної бази, тому що ми не маємо пакету документів, який би чітко нам розписав кроки, які стосуються реформування. Є загальне бачення, концепція, проектні групи у МОЗ, але для нас вкрай важливо мати чітко виписані підзаконні акти, які би регламентували ту чи іншу роботу», —підсумовує вона.

Що діється на місцях

Анна Ярмола, в.о. директора Центру первинної медико-санітарної допомоги Червонограда каже, що їхній медзаклад вже перейшов на статус комунального некомерційного підприємства, яке є неприбутковим. Лікарня сьогодні комп’ютеризована на 60% і закупівля ПК триває. Також лікарі отримали електронні цифрові підписи, усі мають електронну пошту. Наразі медзаклад працює над формуванням «червоних» списків, а з квітня вже почне працювати із «зеленими».

Анна Ярмола, в.о. директора Центру первинної медико-санітарної допомоги Червонограда. Фото: Червоноградська мiська рада

За її словами, автономізація закладу надала керівництву більше повноважень.

«Це дає можливість керівнику змінювати штат. Також — обирати те, що ви вважаєте для себе більш-менш потрібним, щоби ваш центр надавав якісні послуги. У плані фінансів ви можете самостійно вирішувати, у якому напрямку мають іти кошти: чи на облаштування приміщення, чи на матеріально-технічне забезпечення тощо. Це спрощує керівнику покращення послуг», — констатує Анна Ярмола.

Вона також пояснила, що до липня всі заклади по первинці отримали субвенцію. Утім вже з липня кошти будуть йти до лікарні в залежності від кількості укладених угод.

«Хочу також наголосити, якщо ви обрали лікаря і він вас не задовольняє, можна обрати іншого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра для дитини. Ви просто йдете до іншого медика і в попереднього лікаря ви вибуваєте з реєстру», —підкреслила Анна Ярмола.

Ситуація у сільській медині

Якщо лікарня Червонограда вже перейшла в інший статус, то Желжецька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Кам’янко-Бузької ОТГ тільки починає це робити. Сьогодні амбулаторія ще належить комунальному закладу — Центральній районній лікарні.

«У нас нещодавно відбулися вибори до громад, відповідно процес реєстрації нової юридичної особи — Центру первинної медико-санітарної допомоги — лише у процесі», — каже головний лікар, лікар загальної практики-сімейний лікар Желжецької амбулаторії Михайло Незнановський.

Головний лікар, лікар загальної практики-сімейний лікар Желжецької амбулаторії Михайло Незнановський. Фото: Гал-інфо

За його словами, медицина у сільській місцевості має певні особливості. Утім він запевнив, що зі впровадженням реформи лікарі не перестануть їздити додому до пацієнтів, адже у сільській місцевості це необхідність.

«Амбулаторія, у якій я працюю, обслуговує сім сіл, які різновіддалені. Деякі мають півтори тисячі населення. Крім того, зараз йде активна урбанізація і люди похилого віку самі не можуть добратися. І це не лише у гірських районах.  Відповідно, будь-який виклик є обґрунтованим», — наголошує Михайло Незнановський.

Наразі на території ОТГ триває інформування населення про майбутні зміни.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама