Нові можливості: У Львові розповіли, як зміни в законодавстві допоможуть захистити бізнес (фото)

12 березня Президент України підписав Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який вносить суттєві зміни у корпоративні правовідносини.  Їх обговорили у Львові під час дискусії «Корпоративні правовідносини по-новому: новели законодавства, інструменти захисту бізнесу, судова практика» адвокати, юристи, судді.

Закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Що нового?

Як розповіла керівник Департаменту корпоративного права, інтелектуальної власності та ІТ, юридичної компанії «Захист власності» Анастасія Рибачек, новий закон набирає чинності за три місяці. Відтак ТОВ мають час, щоб привести свої статути у відповідність до нового закону. Серед головних новацій – необмежена кількість учасників. По старому закону їх могло бути не більше 100. У статуті тепер достатньо передбачити повне і скорочене найменування ТОВ, органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття рішень, вступу та виходу учасників. Натомість не потрібно більше зазначати перелік учасників, розмір капіталу та юридичну адресу.

За новим законом більше захищені права учасників товариства на придбання частки статутного капіталу. Так, учасник, який хоче продати свою частку, повинен впродовж 30 днів повідомити інших учасників про їхнє переважне право купити частку. Якщо учасник ТОВ виявив свій намір придбати частку, то продавець впродовж місяця має продати свою частку на умовах, які були запропоновані. Коли переважне право  було порушено, інший учасник протягом року може подати до суду.

Також учасник, який має менше 50% капіталу, може подати заяву на вихід з товариства без згоди інших  учасників; якщо частка становить більше 50% така згода потрібна. Вихід учасника з товариства рахується з дня виходу. Товариство впродовж 30 днів має повідомити йому розмір частки і надати документи, які це підтверджують, виплата має відбутися впродовж року.

Товариство не має права виплачувати дивіденди, якщо не  розрахувалося з учасником, який вийшов з ТОВ. Дивіденди також не можуть виплачуватися учаснику, який повністю або частково не зробив свій внесок у статутний капітал. Також законодавці почули побажання бізнесменів та юристів щодо зборів ТОВ, де є 1 учасник. Раніше треба було запрошувати секретаря щоб грамотно оформити протокол, тепер рішення, які приймають збори, оформляються і підписуються  учасником. Крім цього рішення про надання згоди на вчинення суттєвого правочину,  якщо вартість майна, робіт, послуг щодо предмету правочину перевищує 50%  чистих активів товариства, потребує рішення загальних зборів.

Корпоративний договір

Корпоративний договір покликаний легалізувати всі домовленості, які існують в товаристві, щодо розподілу часток, їх продажу, викупу третіми особами – зазначає  керівник Департаменту корпоративного права, інтелектуальної власності та ІТ, юридичної компанії «Захист власності» Анастасія Рибачек.

Це дешевший інструмент захисту бізнесу, ніж залучення нерезидентів, які згідно з законом мають певні преференції. Договір повинен вирішити проблемні питання між учасниками товариства або правильно організувати взаємодію в товаристві. Він встановлює спосіб  голосування, погоджує придбання частки за визначеною ціною, отримання відчужених часток. Можуть бути перелічені умови, за яких учасник товариства має право або зобов’язаний продати або придбати частку. Можна передбачити способи виконання зобов’язань, що випливають з договору, відповідальність за невиконання.

Водночас не може бути предметом договору зобов’язання голосувати відповідно до вказівок органів товариства щодо частки якого укладено договір. Інформація про договір є конфіденційною. Порушення договору щодо придбання або відчуження частки за визначеною ціною може спричинити подання до суду про примусове виконання. При цьому порушення умов договору не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів управління товариств.

За словами адвоката та керівника юридичної компанії «Захист Власності» Анни Мацюк загалом нововведення покликані захищати права учасників ТОВ.

«Відсутнє поняття кворуму на загальних зборах. Це важливо, бо це було одним із способів унеможливлення проведення зборів. Тепер є рішення, які приймаються  кваліфікованою більшістю – 50%+1, певні рішеня ¾ голосів і окремі рішення – одноголосно. Цікаво, як це буде застосовуватися на практиці і чи не буде паралізована діяльність товариств, бо з одного боку  це захист міноритарних  акціонерів, а з іншого боку є багато «але». Запроваджується корпоративний договір та безвідклична довіреність, тобто ви укладаєте корпоративний договір і відразу видаєте комусь довіреність на управління часткою, і ця довіреність не може бути відкликана. Є важливі зміни щодо реєстрації. Загалом є багато позитивного, яке треба адаптовувати і застосовувати. Вони дають набагато більше інструментів для захисту власності», - каже Анна Мацюк.

«Водночас, залишаються питання, які новий закон не вирішує – входження нового учасника в товариство, якщо інші учасники відмовилися від свого переважного права на купівлю частки і потім не приймають рішення щодо включення нового учасника або спадкоємця. Не вирішене питання процесуального характеру - кому підвідомчі ті чи інші спори, а також детального регулювання корпоративного договору», - каже Ана Мацюк. За її словами це буде предметом наступних змін до законодавства. Вона  також відзначила позитивну судову практику. «Суди зараз більше стають на захист власності ніж ще 5 років тому», - каже юрист.

А щоб уникнути проблем із власністю, зокрема рейдерських захоплень, вона радить посвідчувати всі договори нотаріально, так само засвідчувати всі протоколи, а в статуті товариства прописувати,  що будь-які збори проходять за участі всіх учасників з нотаріально засвідченими реєстрами та підписами.

Володимир ГАЛЕЧИК