Чому сотні тонн бурштину безперешкодно долають український кордон

unian_645650-900x560

Сотні тонн українського бурштину щороку контрабандою вивозяться за межі України. Основна маса прямує на Захід, до Польщі, а звідти – здебільшого в Китай. І бурштин, якого «не помічають» на українському кордоні, виявляють вже за його межами, що дає можливість оцінити обсяги контрабанди.

На сьогодні є низка кримінальних проваджень за фактами контрабанди бурштину, де в сприянні незаконному вивезенню дорогоцінного каміння підозрюються працівники митниці.

У «Краківці» і «Раві-Руській» нічого «не бачили»

Зокрема митників митних постів «Рава-Руська» та «Краковець» підозрюють у причетності до контрабанди бурштину до Польщі. Шкода, завдана державі, становить понад два мільйони доларів. Про це стало відомо із ухвали Галицького районного суду Львова від 29 січня нинішнього року.

У провадженні Львівської обласної прокуратури знаходиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140000000037 від 23.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Йдеться про зловживання владою або службовим становищем.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, а саме: оригіналів документів, які надійшли з Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії, а також низки протоколів, складених Львівською митницею ДФС  тощо.

Торік, 9 і 13 травня, через пункт пропуску «Рава-Руська» було переміщено до Польщі дві великі партії бурштину: 209 кілограмів на суму 20245 доларів і 246 кілограмів на суму 21900 доларів. Дорогоцінне каміння перевозила одна і та ж особа. Однак митники не зафіксували факту переміщення бурштину.

Крім того, під час досудового провадження встановлено загалом 16 подібних фактів. Бурштин перевозили через пункти пропуску «Рава-Руська» і «Краковець». Переміщення здійснювала та ж сама особа, однак в українських пунктах пропуску каміння «не помічали».

Згідно з матеріалами справи, переміщений бурштин був заявлений до митного контролю в пунктах пропуску «Гребенне» і «Корчова». У «Корчовій» («Краковець» з українського боку – ред.) бурштин оформляли 14 разів. У «Гребенному» («Рава-Руська» з українського боку – ред.) – двічі.

На підставі вищевикладених фактів суддя надав дозвіл слідчим Львівської обласної прокуратури на тимчасовий  доступ до документів.

Втрутився генпрокурор

Утім, цей випадок непоодинокий. Подібне провадження веде Закарпатська обласна прокуратура. У сприянні контрабанді бурштину підозрюється головний державний інспектор відділу митного оформлення №4 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС. Посадовцю інкримінується та ж ч.2 статті 364 КК України.

У матеріалах справи вказано, що 25 квітня 2017 року, о 21.50 у пункт пропуску «Тиса» прибув автобус «Сетра». Транспортний засіб пройшов митне оформлення, а акт митного огляду не складався. Але вже о 22.21 угорські митники у пункті пропуску «Захонь» під час поглибленого огляду автомобіля виявили понад 125 тисяч пачок цигарок і 916 кілограмів бурштину-сирцю.

У документах справи зазначається, що головний держінспектор ПП «Тиса» свідомо визначив й застосував недостатні обсяги та форми митного контролю, внаслідок чого надав дозвіл на випуск із зони митного контролю із подальшим виїздом за межі митної території України транспортного засобу. Тобто його дії були навмисними.

Попередня вартість контрабандного товару переміщеного через ПП «Тиса» – півмільйона гривень. Про випадок на Закарпатській митниці повідомив особисто генеральний прокурор Юрій Луценко.

«Сьогодні (27 квітня 2017 року – ред.) митники Угорщини затримали в транспорті, що виїхав з України контрабанду 125002 пачок сигарет та 916 кілограм бурштину-сирцю. Слідчим прокуратури Закарпатської області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України головному державному інспектору МП «Тиса» Берчі В.В., який проводив митне оформлення транспортного засобу, йому вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За поданням прокуратури керівництво посту та відділу «Тиса» відсторонено від служби», – написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Луценко.

Згодом підозрюваний головний держінспектор вніс заставу у розмірі понад 70 тисяч гривень. Однак у липні минулого року адвокати відстороненого посадовця звернулися з клопотанням до суду про зняття низки обмежень, у зв’язку з тим, що дружина підозрюваного вагітна і їй регулярно треба відвідувати клініку в Угорщині. Однак суд у задоволення клопотання адвокатів відмовив.

Де справа?

Ще одна справа про контрабанду бурштину була у провадженні Рівненської обласної прокуратури від 26 червня 2015 року. У даному випадку інспектор митного поста «Прикладники» Рівненської митниці ДФС «не помітив» понад 13 кілограмів бурштину-сирцю. Слідчий прокуратури звертався до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема до телефонних дзвінків підозрюваного, який міг спілкуватися телефоном з людиною, яка перевозила бурштин через українсько-білоруський кордон щодо безперешкодного перетину кордону.

Однак подальша доля справи від 2015 року невідома, оскільки, крім постанов  про тимчасовий доступ до речей і документів у Єдиному реєстрі судових рішень у кримінальному провадженні №42015180000000161, інших матеріалів нема. Хоча за понад 2,5 року і слідство, і суд мали би вже поставити остаточну крапку в справі.

Дуже схожа історія 2015 року відбулася знову ж таки на Закарпатті, на митному пості «Вилок». Головний держінспектор за 450 доларів посприяв переміщенню за кордон, до речі, пішим переходом 15 кілограмів бурштину. 15 березня 2016 року Виноградівський районний суд розглянув  угоду укладену між обвинуваченим, який визнав свою вину, і прокуратурою, однак у затвердженні угоди відмовив і відправив кримінальне провадження для продовження досудового розслідування.

А ось одна з найбільших партій бурштину «непомічена» українськими митниками, перетнула кордон 16 березня 2016 року. Фура перетнула пункт пропуску «Ягодин» з 1,5 тонни дорогоцінного каміння вартістю 5,6 мільйона євро. Безпосередньо на українському кордоні машину не перевіряли, оскільки вона була оформлена і запломбована на внутрішній митниці.

 

Усі ці доволі різні справи мають дещо спільне. Бурштин, який «не помічали» українські митники, легко виявляли їхні колеги у Польщі, Угорщині та Білорусі. До речі, під час наради керівників правоохоронних органів «Стан протидії злочинності на території області упродовж 2017 року», яка відбулася 27 лютого, прокурор Львівської області Юрій Квятківський заявив, що 2017 року тільки у пункті пропуску «Гребенне» зафіксували 200 випадків декларування громадянами України ввезення бурштину до Польщі, загальною вагою понад 3,5 тонни. А ось у пункті пропуску «Рава-Руська» цей бурштин не декларувався.

Бурштинове законодавство у глухому куті

Якщо якийсь час тому бурштинова справа була на перших шпальтах газет, у ТОП-новинах телеканалів, обговорювалася на політичних шоу, силове відомство Авакова влаштовувало різного року облави, а у Верховні Раді була створена робоча група з напрацювання пропозицій щодо легалізації видобутку бурштину, то нині про нелегальний бізнес і контрабанду дорогоцінного каміння наче забули. Законопроект «Про видобування та реалізацію бурштину» 1351-1 одіозного Борислава Розенблата був провалений у другому читанні в лютому 2017 року, а вже в липні автор законопроекту опинився у центрі так званої «бурштинової справи».

Чи змінилася ситуація із контрабандою бурштину ІА Дивись.info поцікавилася у голови Союзу ювелірів України, члена робочої групи з напрацювання пропозицій щодо легалізації видобутку бурштину ВР Дмитра Видолоба.

«На жаль, нічого не змінилося. Робоча група, яку очолює перший заступник голови ВР Ірина Геращенко, не збиралася вже більше року. Останнє її засідання було 19 чи 20 травня 2016 року. Тобто питання зависло у повітрі, низка законопроектів була розглянута, щось було провалено, якщо бути відвертим, то усі вони були провалені. І питання з легалізацією видобутку бурштину просто зависло у повітрі», – каже Дмитро Видолоб.

За словами експерта, контрабанда бурштину за кордон становить сотні тонн, якщо орієнтуватися на більш-менш офіційну статистику.

Наразі говорити про якісь обсяги контрабанди ми не можемо, тому що за 2017 рік я не одержував інформації з того питання. Щодо 2016-го, то ми говорили про обсяг у 300 тонн. Йдеться про той бурштин, який нелегально видобувається на теренах Волинської, Рівненської, Житомирської та півночі Київської областей. Кінцевим бенефіціаром цього бурштину здебільшого є Китай. Способи транспортування абсолютно різні. Найбільш гучні факти зафіксовані на польському кордоні, коли тонни бурштину в одному транспортному засобі затримують чомусь вже на польській стороні», – продовжує пан Дмитро.

Втім, навіть доля того бурштину, який все ж конфісковують на території України, туманна. Він мертвим вантажем осідає у держсховищі.

«Конфіскований бурштин осідає у Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України. Він сортується, описується, проводиться експертиза. Офіс дежсховища знаходиться в одній будівлі з Державним гемологічним центом Мінфіну.  І на цьому все. Далі він нікуди не йде. Його продаж з відкритих аукціонів чомусь не проводиться. Час від часу ми ставимо питання про це перед Міністерством фінансів України», – каже експерт.

Польща є такою собі сортувальною базою, звідки сортований бурштин вирушає на схід – до Китаю. Однак на «бурштиновій карті» України з’явився ще один центр – Литва.

«У грудні минулого року, коли ми підписували договір про співпрацю з Литовською державною пробірною палатою у рамках візиту президента України до Литви, я дізнався цікаву новину, що у Вільнюсі планують створити біржу торгівлі українським бурштином», – продовжує Дмитро Видолоб.

Голова Союзу ювелірів переконаний, що сьогодні зупинити контрабанду бурштину нереально без створення відповідного правового поля для функціонування торгової біржі.

«Якщо орієнтуватися на чинне правове поле, то усі видобутки з надр, зокрема дорогоцінне каміння при продажу насамперед має пропонуватися державі, в особі Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. І Державна скарбниця Нацбанку виконувала цю функцію – скуповувала зазначені цінності. Так ось ми пропонували, щоб бурштинова біржа була створена на базі Міністерства фінансів України, а саме – Держсховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. У такому випадку і інтереси держави були би забезпечені, і бюджетні надходження і головне – ми би уникнули тих можливих перетягувань ковдри на себе, які надходили від зацікавлених структур, щоб залишити чи перевести бурштиновий ринок під свій контроль.

Так ось ми отримали відповідь про небажання створювати під державним дахом бурштинову біржу, тому що на це потрібні кошти, яких у держави нема. Йдеться про 10 мільйонів гривень. З урахування того, що у держсховищі і так знаходиться великий обсяг конфіскованого бурштину, то у принципі певний ресурс для початку роботи був би», – каже Дмитро Видолоб.

Сьогодні у контрабандному бурштині найбільш зацікавлені, зрозуміло, покупці.

«Китай є основний споживачем українського бурштину. Тут його використовують не тільки у ювелірному виробництві, з нього також вилучаються кислоти, які широко застосовуються у китайській традиційній медицині, тобто йдеться про фармацевтику. Досить велика кількість українського бурштину осідає у Польщі та країнах Балтії. Це тільки ювелірка. І третя категорія, яка користується вельми великим попитом у ювелірів Італії – це пресований бурштин, зокрема українського походження», – заявляє голова Союзу ювелірів.

Оксана ДУДАР

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: