У Нижанковичах заборонили реконструкцію бою до 100-річчя Української революції

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив директор видавництва «Астролябія» Олег Фешовець.

«За інформацією від голови Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомира Горбача, голова Нижанківської селищної ради Володимир Смолінський не дав дозвіл на проведення на території громади реконструкторського дійства, яке товариство планувало провести серед інших заходів, присвячених 100-ій річниці Української революції. На думку пана Смолінського, таке відзначення може зашкодити українсько-польському добросусідству. Та, за моєю оцінкою, радше це результат масового роздавання карт поляка та паспортів, тобто є проявом нелояльного ставлення цієї української (?) посадової особи до української держави», – написав Олег Фешовець.

Вшанування пам’яті учасників визвольних змагань заплановане на 25 березня.

Історична довідка про події довкола Нижанкович у 1918-1919 роках:

Нижанковичі зайняв між 23 і 25 листопада 1918 року польський загін, висланий з Перемишля на Хирів. Подальший польський наступ з Хирова на Самбір відбила 27.11 в долині Стрвяжу група підполковника Антона Кравса, складена з місцевих добровольців та імпровізованого бронепотяга.

Відтак ініціатива перейшла до українців, сили яких зросли до 350 багнетів, 4 гармат і бронепотяга. Кравс переконав полковника Коссака організувати комбінований наступ на Перемишль – група Кравса здобуде Хирів і вдарить на Перемишль з півдня через Нижанковичі, а загін наддніпрянців полковника Кравчука наступатиме зі сходу.

5.12 група Кравса штурмом здобула Хирів і вирушила далі на Перемишль.

9.12 (є також версія, що 11.12) українці з боєм взяли Нижанковичі, причому втрат не зазнали. Надвечір їх відокремлювали від Перемишля лише 12 км.

Проте наддніпрянці зазнали невдачі в Мостиськах і наступ припинили.

Натомість польське командування зосередило в Перемишлі групу генерала Зигмунта Зелінського (2 тис. багнетів), яка 11.12 перейшла в контрнаступ. Скориставшись пасивністю наддніпрянців, поляки намагалися охопити праве крило групи Кравса, проте той щоразу майстерно ухилявся, повільно відступаючи до Хирова. Нижанковичі було здано, ймовірно, 12.12.1918.

13.12 українці контратакували переслідувачів з метою сповільнити польський наступ і вибили поляків з Нижанкович. Проте 14 або 15 грудня відступ продовжився, і після короткого бою українці залишили Нижанковичі. Поблизу Нижанкович відбувся двобій польського бронепотяга «Смяли» (справжній бронепотяг австрійської конструкції) та імпровізованого українського бронепотяга, який для українців закінчився невдало. Потяг було розбито, залога покинула його і рештки захопили поляки.

20.12 поляки знову захопили Хирів, але лінія фронту стабілізувалася відразу за містом, де й простояла непорушно аж до травня 1919 року.