Біля критичної межі: Школа перетворюється на місце, де дитина втрачає здоров’я

Такі висновки зробили медики, вивчивши дані анкет, які минулого року заповнювали батьки учнів. Це дослідження стало вже третім, яке у Львові проводила кафедра педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Так, у 2002 році було проведено анкетування 20000 школярів Львова, 2012-го – близько 32000, а минулоріч –  близько 70000 учнів.

Ситуація погіршується     

«Наші дослідження показують, що стан школярів наближається до критичного. Взагалі,  він був майже критичним ще 5-7 років тому. Якщо більшість школярів ідуть до школи, вони є відносно здоровими і не мають хронічних захворювань, то, відповідно до даних Київського інституту педіатрії, акушерства, гінекології, лише 5% школярів, які закінчують школу, залишаються здоровими. Тобто школа перетворюється на місце, де дитина втрачає своє здоров’я», – каже професор кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Сергій Няньковський.

[dyvys_blockqoute text="Якщо у 2002 році 96,5% батьків вважали своїх дітей умовно здоровими, то в 2012 таких було уже менше - 81,9% а вже у 2017 році здоровими своїх дітей вважали тільки 75,8% батьків у Львові" author=""]

Якщо раніше в Україні була потужна педіатрична служба: диспансеризація, шкільні лікарі, інтенсивне спостереження дітей у поліклініках, то зараз цього немає. А реформа охорони здоров’я відбувається в такий спосіб, що педіатрія фактично ліквідована.

«Якщо за новонародженими в нас є спостереження, бо це соціальний показник, то школи випадають з-під опіки лікарів. Сімейні лікарі настільки навантажені, що займатися школярами просто не встигають. Також змінилися принципи харчування не лише у школах, але й у родинах, а це важливо. В результаті у дітей доволі часто розвиваються дефіцитні стани: бракує заліза, кальцію, з’являються хвороби метаболізму. Змінився і стиль життя дитини – дуже великі навантаження, але не фізичні», – констатує професор.

В результаті діти, поступаючи до школи відносно здоровими, закінчують її маючи два-три хронічні захворювання.

На що скаржаться

Згідно з результатами дослідження поширеною скаргою школярів є втома, яка фіксується у 64% учнів першого класу. «Це вже є якийсь дисбаланс, натяк на зрив адаптації до шкільного навчання. В 11 класі це вже 82,7%. Зрозуміло, що є репетиторство, підготовка  до вступу, але це кричущі цифри», - каже професор Няньковський.

У значної кількості дітей є скарги на порушення сну вночі. Ці скарги є у 25,9% учнів першого класу і збільшуються з віком, становлячи у випускників 32,5%. Часто школярі скаржаться на періодичний біль живота: скарги є у 54,7% першокласників, 57,8% учнів 5 класу та у 37,5% випускників. Скарги на нудоту є у 19% учнів першого класу та у 22,2% старшокласників. «Скарги на нудоту у комбінації з біллю живота - це вже є підозра, що формується якесь захворювання травної системи. Якщо до цього додається відрижка, яка реєструється у 33% першокласників і 21% старшокласників, там вже задіяна моторика, тобто там вже пішов процес. Щось треба робити, але нічого не робиться, бо батьки часто сприймають як – «переросте». Печія - це вже симптом серйозного ураження», - каже професор.

[dyvys_blockqoute text="У значної кількості дітей є скарги на порушення сну вночі. Ці скарги є у 25,9% учнів першого класу і збільшуються з віком, становлячи у випускників 32,5%" author=""]

Печія, яка може свідчити про поважні проблеми з системою травлення у дітей, зустрічається у  2,2% школярів та у 14,8% школярів випускних класів. З віком серед школярів збільшується відсоток дітей, які мають періодичний головний біль. Якщо у першокласників він реєструється у 35,3% випадків, то у дітей 5-11 класів на рівні 60 –  62%.

Доволі типовою скаргою, яка вказує на ознаки вегетативної лабільності і/або анемії є блідість шкіри, яка є у 43,9% першокласників, 40,5% учнів 5 класів та у 30,9% випускників. Висипання на шкірі, які часто є симптомом алергії, реєструють у 18,1% першокласників і збільшується з віком, сягаючи у 5 класі 24,4% та 31% у випускному класі.

«Дослідження також показує, що в частини львівських школярів спостерігається надмірне споживання солодкого. Значна кількість батьків відмічають надмірне вживання дітьми солодощів, хоча їх кількість і зменшується з віком майже у 2 рази: з 41,8% у першому класі до 24,7% у випускному класі, - продовжує професор. - Здавалося б, що це дрібничка, але зараз на нас насувається епідемія ожиріння. Вона вже є в європейських країнах і вона вже підійшла до нас.

Рецептори мозку звикають до цукру і дослідження показують, що у тих дітей, які вживали надмірну кількість цукру, мають не тільки ризик ожиріння, а в них збільшується ризик наркоманії та алкоголізму. Це доводять серйозні європейські дослідження».

«В нас діти необмежено споживають додаткові цукри, зокрема газовані солодкі напої. Це й не дивно, бо доволі часто біля шкіл продаються не здорові продукти, а солодкі напої, які стають для них як наркотики. Дорослі теж люблять ці напої, але вони знають, що це не корисно і можуть себе стримати, а дитина себе стримати не може», - констатує Сергій Няньковський.

З віком збільшується кількість дітей, які дотримуються певної дієти: з 6,5% у першому класі до 14,1% у випускних класах, що може стати причиною розвитку дефіцитних станів з нестачею певних харчових інгредієнтів, вітамінів, мікроелементів. Також з віком збільшується частота сколіозу у школярів: з 11,5% у дітей першого класу до 25,8% у дітей 10-11 класів.

Що робити?

Анкетування дозволило виявити групи ризику, яким потрібен поглиблений огляд та консультації. «Треба змінювати сприйняття батьків. Раніше, коли ми приходили до школи, нам були раді. Зараз, коли приходимо – виникають  питання, «що це за експерименти з нашою дитиною хочуть робити?» - каже Сергій Няньковський.

Він наголошує, що потрібно змінити стиль життя дитини, хоча б за межами школи. У медиків уже є розробки «уроків здоров’я», які можна запровадити у школах. Ведуться розмови про переформатування магазинів поблизу шкіл, щоб там не продавали шкідливих продуктів.

Серед загальних рекомендацій медиків, які підходять усім – тривалість сну – не менше 8 годин, обов’язковий сніданок, яким часто нехтують старшокласники, уникання розумового перевантаження, прогулянки на свіжому повітрі, хоча б впродовж 2 годин.

«Я є оптиміст. У 2002 році ми робили таку програму і в тих школах, які ми взяли під свою додаткову опіку, за рік втричі зменшилася захворюваність. При цьому не треба вкладення ніяких коштів», - підсумовує Сергій Нянковський.

У планах відкриття на порталі «Здорові діти» віртуальних кабінетів, де батьки зможуть отримувати поради фахівців.

Володимир ГАЛЕЧИК