Соціальний ліфт: львів’янам розповіли, кого з малозабезпечених обирають до проекту із започаткування власного бізнесу

IMG_1209

Проект «Рука допомоги», що реалізовується на Львівщині Міністерством соціальної політики за участі Світового банку, вже перетворив понад сорок малозабезпечених громадян на успішних бізнесменів.

Втім, не кожен із малозабезпечених може отримати безвідсоткову державну позику на започаткування власної справи. Про те, хто саме перебуває у фокусі пілотного проекту та де шукати про нього інформацію, журналістам ІА Дивись.info розповіли у команді проекту «Рука допомоги».

Проект розрахований на малозабезпечених громадян, які отримують державну допомогу. Для участі необхідно запитати у місцевому відділі соцзахисту про можливості, які надає проект «Рука допомоги» та необхідні для подання документи. Далі на відібраних учасників чекають тренінги, навчання, написання та захист власного бізнес-плану тощо.

«У трьох пілотних областях на сьогодні у нас є близько 3 тисяч учасників та понад 115 реальних підприємців, - розповіла Інна Шинкаренко, координаторка з комунікаційної роботи проекту. - Ми побачили, що серед учасників нашого проекту є багато гарних, активних людей, яким потрібно трохи допомогти, і вони готові будуть гори звернути. І все більше людей надихається досвідом цих першопроходців. Але є люди пасивні, які роками звикли жити на дотації від держави, вже є цілі династії, коли батьки не працюють й отримують допомогу, потім підростають діти, які також не працюють. Є багато таких людей і для них цей «пряник» недієвий, тому для них мусить бути «батіг».

Дійсно, як зазнають члени команди проекту, «Рука допомоги» актуальна не для кожного малозабезпеченого громадянина України, адже дехто просто не звик працювати. Водночас розповідають, хто саме із учасників має серйозні шанси добитися успіху та докорінно змінити своє життя.

Читайте також: З малозабезпечених у бізнесмени: як сім’я на Львівщині відкрила власну справу (фото)

Наталя Кононович, тренер-консультант Консорціуму розповіла, хто саме є цільовою аудиторією проекту. «Ще на етапі тренінгів із соціальними працівниками ми починали опрацьовувати методику того, що ми робимо із конкретною людиною в залежності від психотипу, віку, попереднього досвіду, - розповідає тренер. - Ми опрацьовували інструменти залучення людей до проекту і робили це на прикладі конкретних бізнес-ідей. Тобто є напрацювання навіть до того, якого типу людині яку бізнес-ідею краще запропонувати. І на цьому етапі ми почали говорити про те, кому не треба в проект «Рука допомоги», адже наше завдання не «впхати» його кожному малозабезпеченому або безробітному. Наше завдання - створити соціальний ліфт, і це сталося! Важливо показати, що управління соцзахисту є не лише тою інстанцією, яка надає допомогу грошову, а це повноцінні партнери з розвитку бізнесу, що це ті люди, які можуть допомогти стати успішним, перебудувати свідомість».

Команда проекту зазначає, що саме бажання змінити щось у житті, втілити давні мрії, вийти із глухого кута ставало основною мотивацією учасників, тож до кінця проходили саме заряджені на успіх люди. Так, наприклад, у Сколе відкрилася перша піцерія, у Жовкві з’явився веткабінет, у Стебнику – ігровий зал для дітей тощо.

«Наприклад, у Полтаві нам казали: я знаю жіночку, яка отримала допомогу на народження дитини, на ту допомогу вона пішла й купила шоколадок і цукерок перед Новим роком, аби їх продати. і я знаю, що вона – наш потенційний учасник», - додає Наталя Кононович.

Команда проекту зауважує, що завдяки «Руці допомоги» вдалося подолати зневіру людей в державній підтримці. Наталя Кононович, говорить, що на початку проекту команда зіткнулася зі скепсисом й серед працівників відділів соцзахисту, але його вдалося дуже швидко подолати та запалити в людях бажання втілити ініціативу. «Перші 2-3 тренінги були дуже емоційними, - ділиться Наталя Кононович. – Бо це чи не єдиний проект, який представникам державних органів дає навички роботи з реальним сектором економіки, який стимулює самих соціальних працівників до прояву нових навичок. Хто із них раніше знав щось про бізнес-плани, про нішу, цільову аудиторію, маркетинговий план, моніторинг постачальників, перевірку контрагентів тощо».

Як ми розповідали раніше, на Львівщині такий проект вже змінив кілька десятків доль, детальніше про них ми писали тут.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: