Посилення відповідальності за фальсифікації на виборах: дієві зміни чи закріплення каральної функції МВС

МВС разом з громадянською мережею «Опора» підготували відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства».

Робота над цим законом тривала понад два роки. Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеві вибори».

Експерти вважають, що такі зміни можуть радикально вплинути на виборчий процес в Україні.

«Дуже крута ініціатива та й взагалі, якщо вона дійсно вступить в силу, це сильно змінить виборчі процеси. Можливо, зміниться відношення населення, яке отримує продуктові пакети чи кошти від представників кандидатів. В проекті закону, пропонується запровадити санкції у вигляді позбавлення волі строком до двох років за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ч.1 ст.158.1 щодо незаконного використання, вкидання виборчих бюлетенів.

Ч.1 ст.159 щодо порушення таємниці голосування членом виборчої комісії, кандидатом чи спостерігачем.

Ч.1 ст.160 щодо отримання виборцем неправомірної вигоди, пов’язаної з реалізацією активного чи пасивного виборчого права тощо.

Також такі зміни пропонуються до Кодексу про адміністративні правопорушення пропонується:

Суттєво підвищити розмір штрафів (до 100-200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) за порушення обмежень ведення передвиборчої агітації, оскільки такі порушення є найбільш масовими в Україні.

Скасувати кримінальну відповідальність за знищення чи приховування виборцями власних виборчих бюлетенів, адже такі інциденти не є поодинокими, і не становлять суспільної небезпеки.

Запровадити адміністративну відповідальність за умисне розголошення виборцем свого волевиявлення в приміщенні для голосування», – розповів ІА Дивись.info Дмитро Франчук, аналітик групи компаній GT.

Він додав, що які б зміни не робились в законодавстві, все одно вибір людей та їхні голоси є рушійною силою. «Люди погоджуються на такі «подачки» через бідність та низький рівень життя. На мою думку, тут не тільки виборчий процес впливає», – резюмував експерт.

Натомість директор громадської організації «Європейський аналітичний центр», доктор економічних наук Василь Голян переконаний, що Україні насамперед потрібне нове виборче законодавство.

«Названий законопроект присвячений удосконаленню контролю за технічною стороною виборів, зокрема щодо зведення до мінімуму проявів позбавлення громадян виборчого права. На жаль, удосконалення виборчого законодавства в Україні відбувається як і удосконалення взаємовідносин у більшості секторів суспільних відносин - проти логіки. Влада та громадські організації зайнялися технічною стороною виборів. В той час коли не прийнятий новий виборчий закон, який передбачав би відкриті списки і ліквідовував мажоритарні округи. Мажоритарні округи в теперішніх умовах злиденності населення, особливо сільського, – це сприятливий грунт для різного роду маніпуляцій. Високою є ймовірність того, що ініційований законопроект спрямований на те, щоб відволікти увагу громадськості від справді актуальних проблем виборчого процесу», – наголосив Василь Голян.

А ось Лілія Брудницька, експертка Центру структурної політології «ВибіР» припускає, що мета законопроекту може полягати у посиленні каральної ролі правоохоронців, а не в створенні прозорого і демократичного механізму.

«Ми обговорюємо законопроект, який у Верховній Раді стовідсотково зміниться, можливо, до невпізнанності. Та сам факт його появи показовий саме з точки зору впливу на виборчий процес. Хто автори? Громадські організації та МВС. Якщо мотиви «ОПОРИ» як співавтора зрозумілі, то правоохоронці можуть мати на меті посилити свою саме каральну роль у процесі волевиявлення. Начебто участь «ОПОРИ» гарантує дотримання високих стандартів демократії. Але у законопроекті вже присутні тривожні пропозиції. Перша – притягувати до відповідальності виборців за згоду на підкуп. Друга – надати правоохоронцям право вчиняти негласні слідчі дії та притягувати до відповідальності недоброчесних учасників виборчого процесу. Як на мене, ключовий момент – негласні слідчі дії. На практиці ця норма, у разі ухвали, стане «дубиною» для впливу на небажаних учасників перегонів. Уявіть: є купа кандидатів, щодо одного виникає підозра, провадяться слідчі дії – і, можливо, фаворит гонитви дивиться про себе «викривальне відео» у залі суду, замість позувати перед камерами та давати прес-конференції у своєму виборчому штабі. Особливо сумнівною з цієї точки зору є позиція щодо кримінальної відповідальності за підкуп кандидата. Для впливу на результати перегонів не потрібно засуджувати претендента – достатньо звинуватити його, і справа зроблена. А далі, вже після виборів, можуть бути і суди, і перекваліфікація справ, і визнання обвинувачуваного потерпілим (як із Бориславом Розенблатом), – то вже не має значення, вибори відбулися без небажаного кандидата», – сказала Лілія Брудницька.

Експертка додала, що щодо відповідальності виборців, це взагалі нісенітниця, котра, утім, дозволить просто залякати електорат: дешево, сердито і дієво. Виборче право – це право, і жодних кримінальних санкцій виборцю бути не може в принципі.

«На мою думку, це спроба змінити реальні правила гри, а не виборче законодавство, зробивши правоохоронців чи не головною рушійною силою перемоги того чи іншого кандидата на виборах. Тож міністр внутрішніх справ неабияк посилить свій уплив, а всі кандидати вимушені будуть дуже акуратно розмовляти (краще домовлятися) з керівництвом МВС», – наголосила пані Лілія.

Експерт переконана, що у нашій країні достатньо детально і збалансовано виписане законодавство.

«І те, на що нарікає Володимир Гройсман – нікого не покарали за фальсифікації на виборах – то проблема не законодавства, а судочинства. У цьому напрямку треба б і розвивати правове поле щодо виборчого процесу», – резюмувала експерт.

Оксана ДУДАР