Антифейк по-львівськи: громадські діячі створили рух інформаційного захисту

630_360_1488817501-8124
Фото ілюстративне. Джерело: Укрінформ

У Львові виникла громадська ініціатива «Громадський рух інформаційного захисту».

Активісти, відомі у Львові громадські діячі, кажуть, що об’єдналися для протидії інформаційному впливу Росії та її сателітам в Україні, які намагаються розколоти українське суспільство зсередини.

Громадський рух презентували громадський діяч, екс-нардеп Михайло Косів, волонтерка Софія Федина, письменник Юрій Винничук, директор видавництва "Астролябія" Олег Фешовець та атовець Дмитро Сидорук.

Фото: Львівський прес-клуб

Наша громада ласа на «зраду»

Софія Федина вважає, що громадськість має протистояти дезінформації та фейкам. «Ми маємо навчитися розрізняти: де правда, а де – вигадка», - каже громадська активістка.

Вона також бідкається, що у багатьох українців  відсутнє критичне мислення: «Вони не пробують опрацювати інформацію, яка їм постачається, бо для цього потрібно витратити певні зусилля. Наша громада ласа на «зраду», як тільки з’являється щось погане, всі будуть на це реагувати, поширювати. Кілька тижнів була інформація, що якийсь хлопчина переміг у якійсь олімпіаді у США і ніхто про це не написав. Мінімальна перевірка показала, що нічого цього не було, це був фейк, але за добу 18 тисяч репостів про те, яка погана в Україні влада і ЗМІ. А виявилося, що це запустив блогер, щоб перевірити реакцію людей. А коли спільнота «Інформнапалм» опублікувала серйозне дослідження про військових, які перейшли на сторону окупанта, то заледве 200 «лайків». Наші люди часто не хочуть серйозної інформації. Відсутня системна протидія, якраз ми її намагаємося організувати цим громадським рухом, щоб люди задумалися над тим, як їх використовують, щоб знищити українську державу», - каже Софія Федина.

«Брехня існує, відколи існує світ. Але щоби основою інформаційного простору стали фейки – таке я бачу вперше. У Росії розробили нову редакцію воєнної доктрини, де визначили дві найбільші небезпеки і загрози сучасного світу. Це – атомна зброя та інформаційна обробка населення», - додав Михайло Косів.

Ми бачимо багато «міфоборців», які підточують національну єдність

Фото: Львівський прес-клуб

Водночас, Олег Фешовець каже, що як військовий історик на бачить у цьому нічого нового.

«Якщо оперувати не такими сучасними термінами, то це називається «диверсія» або «саботаж». Особливість диверсії полягає в тому, що вона починається задовго до того, коли починається війна. Її завдання – розколоти суспільство, паралізувати його волю до опору та пригасити імунітет суспільства - каже Олег Фешовець. Разом з тим, він не вважає, що українці більше ніж інші нації схильні до сприйняття фейків.

«Ми, українці нічим не особливі і навіть ця думка, що ми якісь не такі, я вважаю, що це вже результат успішного застосування диверсії. Ще Дідро казав, що люди ні у що так не вірять, як у брехню, яка передається з уст в уста. В нас на початку 90-х деякі професори-історики вважали, що Коновалець загинув в результаті внутрішніх розборок. А ще рік тому вважалося, що Миколу Сціборського вбили бандерівці. І тільки нещодавно виявилося, що це була типова енкаведівська спецоперація, щоб посіяти розкол в русі опору. Жертвою цих фейків стають навіть високоосвічені люди. Коли фейки постійно транслюються, люди поступово втрачають здатність їх виявляти. Ми бачимо багато «міфоборців», які підточують національну єдність. Їх завдання – посіяти думку, що «нічого з того не вийде», і заставити кожного займатися своїми справами, домовлятися з будь-яким режимом. В нас є багато істориків, які кажуть - це була проблема нашого суспільства в 30-х роках минулого століття, що воно боролося проти польської влади, а не йшло на домовленість. Оце і є суть диверсії. Проти нас системно і довго працювали ще задовго до війни», - каже історик.

Фото: Львівський прес-клуб

На його думку треба заохочувати історичні дослідження, щоб дати людям «антидот» проти фейків. «Ось, наприклад, фейк про «розіп’ятого» українцями хлопчика, яким лякали росіяни своїх громадян. Цей фейк був поширений на початку Першої світової війни, щоби змусити змиритися англійських громадян з тим, що Англія вступить у війну на боці Франції. Тоді поширили чутки, що німецькі солдати в Бельгії дітей на штики піднімають. А оскільки наші східні сусіди з поганою фантазією та слабкою культурою, то завжди щось крадуть», - каже Олег Фешовець.

До громадського руху уже приєдналися такі відомі діячі як Ігор Калинець, Любомир Медвідь, Андрій Бокотей, Богдан Стельмах, Андрій Содомора, Зоряна Білик, Ірина Мазур, Іван Сварник, Андрій Базилевич, Тимур Баротов, Галина Дерев’янко та Юрій Яценко.

Фото: Львівський прес-клуб

«Йдеться не про те, щоб об’єднати людей під одним началом, що хтось буде керувати якоюсь централізованою структурою. Це має бути громадський рух, який об’єднуватиме активних і небайдужих людей, які зможуть давати відсіч інформаційній агресії», - пояснює Софія Федина.

Зокрема учасники руху планують розробити закононпроект про адміністративну, а можливо і кримінальну відповідальність за поширення фейкової інформації. Це буде одним із перших завдань громадського руху.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: