Заміна купюр монетами: економія чи підготовка до знецінення гривні

Чому в Україні знецінюється гривня ІА Дивись.info запитала у відомого українського економіста Андрія Новака.

– Пане Андрію, сьогодні в обіг вводяться монети дрібним номіналом, замість банкнот. Одні експерти говорять, що це економія коштів, інші – попереджають про інфляційні процеси. Чого більше від заміни паперових грошей металевими – користі чи збитку?

– Заміна банкнот найдрібніших номіналів на монети, з одного боку, – це суто технічна річ, а з іншого, – це психологічний фактор знецінення гривні як грошової одиниці. Найбільше спрацює саме цей момент. Не думаю, що він призведе до нового поштовху інфляції, але до чисто психологічної підготовки для подальшої девальвації гривні, звичайно, цей фактор спрацює. Якщо говорити про економію, то справді, паперові гроші треба поновлювати набагато частіше, оскільки вони мають набагато коротший термін експлуатації порівняно з монетами.

Заміна банкнот найдрібніших номіналів на монети, з одного боку, – це суто технічна річ, а з іншого, – це психологічний фактор знецінення гривні як грошової одиниці

Зміна дасть можливість зекономити приблизно мільярд гривень на рік, сказали в НБУ. Якщо це справді так, то це добре, що Національний банк буде економити мільярд гривень на виробництві грошей. Але найбільший фактор від цієї дії – це все ж психологічна підготовка до девальвації гривні.

– А вилучення дрібних монет позначиться на економічних показниках?..

– Не позначиться, бо найдрібніші монети втратили свою номінальну цінність. Тому що ні за 1, 2, 5, 10 чи навіть 50 копійок зараз нічого не купиш. Навіть коробка сірників коштує гривню. У торгівлі  продавці вже давно заокруглюють ціни або до гривні, або щонайменше до 50 копійок. Номінальна цінність копійок в Україні пропала ще декілька років тому.

– У чому суть «психологічного» фактору із заміни купюр?

– Це така собі підготовка, пов’язана із політикою знецінення гривні на забезпечення її стабільності. Через це ми маємо знецінення гривні як номіналу. Бо така багаторічна політика, починаючи із введення гривні в обіг з 1996 року, девальвації гривні в інтересах експортерів. Був і продовжує існувати, я впевнений, цілковито помилковий підхід, що ось давайте девальвувати гривню заради наших експортерів, а потім ці експортери кудись витягнуть нашу економіку. На практиці  ж бачимо, що гривня в обігу вже майже 22 роки. І куди витягнули експортери нашу економіку? Тобто це був абсолютно неправильний системний підхід на постійну девальвацію гривні заради експортерів.

В нас, на жаль, продовжується політика неправильна – девальвація заради експортерів

Я прихильник цілковито іншого підходу – німецького, він же американський, він же британський, тобто підходу, яким керуються фактично усі країни Великої Сімки. Він полягає у забезпеченні стабільності або те, що ми називаємо – твердості національної валюти. Він дає сигнал всім виробникам, що мовляв ви не розраховуйте на курс, а розраховуйте лише на свою продукцію – зниження її собівартості і підвищення якості. І в підсумку на кожному товарному ринку, який би ми не взяли, саме німецька, американська, британська продукція вважається найбільш якісною і найбільш надійною, зокрема завдяки курсовому підходу на забезпечення твердості національної грошової одиниці. В нас, на жаль, продовжується політика неправильна – девальвація заради експортерів. Зрештою, це анонсовано у головному фінансовому документі країни – у Державному бюджеті на 2018 рік, де передбачено, що на кінець року курс має бути 30,1 гривні за долар. У них, на жаль, і далі план подальшої штучної девальвації гривні.

– А яким би міг бути курс гривні?

– У нас вже понад два роки нема жодних економічних причин і підстав для девальвації гривні. У нас позитивний зведений платіжний баланс за підсумком минулого року – плюс 2,5 млрд доларів. Якби була відповідна політика забезпечення стабільності курсу, то могли би мати спокійно курс, який навіть можна було б знизити. Звичайно, курсу ні 8, ні 10, ні 15 вже не може бути, але відносно сьогоднішнього гривню можна зміцнити, щонайменше, до 25 гривень, якби була відповідна політика. На жаль, політика прямо протилежна, спрямована на девальвацію гривні.

– А який сенс у штучній девальвації національної валюти?

– Сенс для наших експортерів, вони ж головні фінансово-промислові групи у країні, вони ж головні політичні групи у країні. Вони для себе це й роблять. Для експортерів, чим дорожча іноземна валюта, тим краще, тому що виручка у них валютна, а затрати всередині країни на своїх виробництвах – гривневі. І тому, навіть не нарощуючи виробництво, зростають прибутки. Візьмемо простий приклад – продав експортер свою продукцію на мільярд доларів, не важливо чого, чотири роки тому це дорівнювало б 8 мільярдам гривень, зараз за той  самий об’єм продукції за той же мільярд доларів на світовому ринку він має вже 26 мільярдів гривень. Нічого не змінюється – не нарощується виробництво. Затрати гривневі і він їх не збільшував учетверо, ні зарплати працівникам не піднімав. Ось заради них влада постійно девальвує національну валюту.

Оксана ДУДАР