Під мікроскопом: Чому Львів лише 5-й в Індексі публічності

Індекс публічності – це загальнонаціональна кампанія моніторингу прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу є міські ради в обласних центрах України.

У 2017 році вимірювання здійснювалося також у тимчасово перенесених обласних центрах Донецької та Луганської областей. Проект має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес.

Успіх чи провал?

Проект реалізовується уже п’ятий рік. 5 місце Львова можна вважати відносним успіхом, позаяк в позаминулому році Львів посів 7 місце, у 2015-му та 2016-му роках – 11-е, натомість у 2013-му був на третьому, поступившись лише Івано-Франківську та Луцьку.

У 2017-му році індекс публічності Львова склав у 72%. При цьому Львівську міську раду обігнали мерії Івано-Франківська (78%) та Києва (73%). 72% разом зі Львовом набрали також Вінниця, Луцьк та Чернівці.

Натомість у нижній частині рейтингу розташувалися Рівне, Дніпро, Харків, Ужгород, Запоріжжя, Житомир, Полтава, Одеса, Черкаси. Їхній індекс становить від 50% до 60%.
Загалом же порівняно з 2013 роком середній показник публічності міських рад в обласних центрах України зріс на 13% (з 51% до 64%).

«Після місцевих виборів 2015 року проявилося активне зростання публічності, чому, очевидно, посприяло оновлення депутатського корпусу», – пояснює координатор всеукраїнського вимірювання Індексу публічності, експерт Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Неберикут.

Водночас, за його словами, попри позитивні тенденції, жодна з мерій не досягнула індексу понад 80% публічності.

Що не так у Львові?

Міський голова Львова посів восьме місце у рейтингу публічності, депутатський корпус – на дев’ятому місці, а виконавчі органи – на другому. При цьому у відсотках публічність цих органів влади значно зросла, порівняно з попередніми роками.
“Порівняно з 2016 роком, у 2017 році виконавчі органи Львова значно покращили свої позиції в рейтингу Індексу публічності (з 64 % до 77 %), випередивши Івано-Франківськ (76 %), Луцьк (74 %) та Київ (71 %). Сприяла цьому політика міста щодо залучення громадськості до процесу обговорення та прийняття рішень, відкритості у бюджетній сфері, управління комунальним майном”, – говорить координатор всеукраїнського вимірювання Індексу публічності, експертка Громадянської мережі «ОПОРА» Наталія Матківська.

Водночас, одним з головних недоліків є звітування депутатів і чиновників, зоокрема відсутність у вільному доступі текстових звітів.

Так, міський голова Львова цьогоріч покращив свій минулорічний результат за індексом публічності. Зокрема, на порталі міської ради є дуже багато інформації про використання коштів, що на думку експертів, є заслугою саме мера. Водночас зі звітністю мера є проблеми.

«Він робить певні звіти під час закритих зустрічей з духовенством та відомими людьми, але це не відповідає вимогам відкритої зустрічі. Звичайний львів’янин доступу на ті зустрічі і можливості задати питання не має. А закон вимагає звітувати під час відкритих зустрічей з громадою. Також проблематично потрапити на прийом до міського голови. Для цього треба надати перелік документів про те, що питання не було вирішено іншими управліннями чи судом. Практично, безпосереднє спілкування міського голови з мешканцями є обмеженим», - констатує Наталія Матківська.

Виконавчі органи міської ради порівняно з минулим роком додали в індексі майже 13 відсотків.

«Цьому посприяла політика залучення громадськості до прийняття рішень, обговорення процесів та відкритість у бюджетній сфері. Також майже 80 відсотків тієї інформації, яка мусить бути відкритою, згідно з постановою Кабміну № 835, оприлюднено на сайті міськради, але наприклад, немає переліку земельних ділянок, що їх планують під забудову, і реєстру боргових зобов’язань суб’єктів господарювання комунальної власності. Деяку інформацію можна отримати за запитом. Але не всі мешканці міста будуть надсилати запити», - каже Наталія Матківська.

Також виконком Львова став менше надавати інформації щодо чіткого переліку своїх функцій та повноважень, та не надає інформацію про свої засідання.

«Найгірше, що вони не оприлюднюють проекти своїх рішень. Попри те, що закон про доступ до публічної інформації вимагає від них оприлюднювати не менше, ніж за 20 робочих днів до засідання. У випадку Львова ми маємо не тільки порушення цих термінів, але й відсутність проектів як таких. Проекти рішень виконкому можуть отримати журналісти безпосередньо перед перед початком засідання, у вільному доступі вони відсутні», - каже експертка.

Окрім того, у місті відсутня стратегія роботи з відкритими даними, які, відповідно до законодавства, мають бути у вільному доступі, натомість досі перебувають в архівах. Як констатують експерти, ціла низка українських міст в цьому випереджають Львів.

За результатами кампанії вимірювання Індексу публічності буде підготовано розгорнутий звіт з рекомендаціями кожному суб’єкту. Такий звіт буде скеровано і до Львівської міської ради. Експерти сподіваються, що їхні рекомендації будуть враховані.