Сьогодні на Донбасі офіційно закінчилася АТО

30 квітня на Донбасі офіційно завершується антитерористична операція, яку переформатовують в операцію Об'єднаних сил, передає ВВС-Україна.

За зміною формальної назви стоять не тільки нюанси управління силовиками, які беруть участь в бойових діях. Це може вплинути й на повсякденне життя багатьох громадян України на Донбасі.

Антитерористичну операцію на Донбасі розпочав 14 квітня 2014 року в.о. президента Олександр Турчинов, а завершує своїм указом президент Петро Порошенко 30 квітня 2018 року.

Хто керуватиме

Ще 18 січня Верховна Рада схвалила закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, який і дав старт переформатування АТО.

Головна ідея змін - передати формальне командування операцією силовиків на Донбасі від СБУ, яке формально керувала АТО, до Збройних сил України.

Саме військові мають керувати «заходами із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ», яку тепер коротко називають операцією Об'єднаних сил.

Для цієї операції на Донбасі весь особовий склад, зброя та всі можливі силові підрозділи підпорядковують Об'єднаному оперативному штабу ЗСУ.

Це стосуватиметься Нацгвардії, СБУ, розвідки, прикордонної служби та управління державної охорони.

Президент України Петро Порошенко ще у березні 2018 року з подання начальника Генштабу призначив керівником нової операції Сергія Наєва.

Саме в його руках сконцентрують керівництво силовиками та координацію роботи адміністрацій на лінії розмежування і на прилеглих до неї територіях.

Території замість АТО

До 30 квітня уся територія Донецької та Луганської областей була зоною АТО, на якій силовики мали спеціальні повноваження. На найближчих до лінії розмежування територіях діяли військово-цивільні адміністрації.

Відтепер території самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» матимуть статус окупованих, лінію розмежування контролюватимуть військові, території поблизу неї матимуть спеціальний правовий режим.

Там мають утворити так звані «зони безпеки», межі яких буде визначати начальник генштабу ЗСУ за поданням командувача Об'єднаних сил.

Поки що у прес-службі Генштабу та Міністерства оборони не змогли пояснити, на які саме території поширюватимуться ці зони.

Там пообіцяли, що ця інформація стане відомою невдовзі після переформатування АТО вже у перших числах травня.

У зонах безпеки рішенням командувача Об'єднаних сил можуть створюватися райони обмеженого та забороненого доступу для цивільних громадян.

Туди потрапляти можна буде тільки за спеціальними перепустками.

Агенція «Інтерфакс» з посиланням на джерела в Міноброни повідомила, що зонами безпеки можуть бути близько 15 селищ у Донецькій та Луганській областях.

В законі чітко прописали посилені повноваження силовиків, які діятимуть на територіях цих «зон безпеки». Багато у чому, як вказують експерти, ці повноваження перегукуються з тим, які мали силовики на території зони АТО.

Повноваження силовиків

У зонах безпеки силовики матимуть право застосовувати зброю та спецзасоби, затримувати та доставляти громадян до поліції, перевіряти документи й в разі їх відсутності затримувати, проводити особистий огляд та огляд транспорту.

Також прописане повноваження обмежувати рух транспортних засобів та пішоходів, входити та проникати на земельні ділянки, об'єкти нерухомості та транспортні засоби, а також використовувати засоби зв'язку та транспорт громадян у разі необхідності.

Багато правозахисників порівнюють такий режим зі своєрідною формою воєнного стану та остерігаються, що це може призвести до погіршення дотримання прав місцевих мешканців.

Хоча керівник Об'єднаних сил Сергій Найєв заявляв, що у гуманітарній сфері їхнім головним завданням буде покращення умови життя та безпеки мешканців Донецької та Луганської області.

У законі передбачили, що Україна не визнає будь-які акти на тимчасово окупованих територіях і вважає, що вони не створюють правових наслідків.

Хоча є виняток, який стосується документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Правозахисник Валерія Вершиніна розповіла ВВС News Україна, що з переформатуванням АТО можуть виникнути певні проблеми із соціальною допомогою внутрішньопереміщеним особам та мешканцям Донбасу.

«Нас запевнили у міністерстві соціальної політики, що зміна режиму не призведе до погіршення соціального забезпечення. Хоча ми не виключаємо, що людям потрібно буде подавати документи на отримання допомоги заново», - розповіла пані Вершиніна.

Як їздити на Донбас

Одне з серйозних застережень, яке висловлюють мешканці Донбасу через переформатування АТО, це можлива зміна порядку перетину лінії розмежування.

Вже більш як три роки на Донбасі діє система електронних перепусток через лінію розмежування для громадян України, які їздили на територію самопроголошених республік.

За цей час систему налагодили й на отримання перепустки можна подати документи в інтернеті на порталі державних послуг.

Отримана електронна перепустка дійсна протягом року, після чого її так само можна продовжити через інтернет.

Поки немає інформації, що передача повноважень керівництва АТО від СБУ до військових вплине на процедури перетину лінії розмежування.

Представники військових, з якими ми спілкувалися, поки що не змогли надати точну інформацію щодо цього.

Натомість у прикордонній службі, яка забезпечує контроль перетину громадянами лінії розмежування, розповіли ВВС News Україна, що жодних змін не планують.

За словами речника ДПСУ Олега Слободяна, через переформатування АТО у системі перепусток змін не має бути й раніше надані документи будуть чинними.

Схожа ситуація і з журналістами, які для висвітлення ситуації в зоні АТО мали отримувати піврічну акредитацію.

Спочатку працівники ЗМІ проходили погодження в СБУ, а потім перепустку видавало Міністерство оборони.

З 25 квітня повноваження акредитувати журналістів повністю перейшли до військових. Хоча раніше видані перепустки діятимуть скорочений термін - тільки до 1 серпня 2018 року.