дивись.info

Сміттєпереробний комплекс на Пластовій: шлях в нікуди?

Сміттєпереробний комплекс на Пластовій: шлях в нікуди?

У Львові зробили ще один крок до будівництва на вулиці Пластовій сміттєпереробного заводу, визначивши переможця тендеру на розробку проектної документації.

Втім, цей крок, схоже, додав аргументів для опонентів проекту, адже з’ясувалося, що компанія-проектант, попри свій багатий досвід, ніколи не мала справи саме зі сміттєпереробними комплексами. Нагадаємо, вибір місця під будівництво комплексу та й сам проект уже зазнали шквалу критики від екологів, а мешканці навколишніх територій пікетували останню сесію ЛМР і недвозначно заявили, що будівництва не допустять. Свою позицію вони підтвердили і сьогодні.

Це виклик для нас

Переможцем тендеру на розробку проектної документації сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій стала львівська компанія «Інститут проектування «Комфортбуд». За словами директора ЛКП «Зелене місто» Вадима Ноздрі вона відповідає усім вимогам.

«Ми у лютому, коли було прийнято рішення на сесії міської ради про передачу земельної ділянки під цей проект, розпочали процес підготовки — проектні роботи. У лютому було оголошено тендер через механізм ProZorro, дотримано усі необхідні терміни, а у березні ми вже мали протокол розкриття переможця. Саме львівська компанія підтвердила відповідність усім кваліфікаційним вимогам. Ці вимоги нам були рекомендовані ЄБРР і фахівцями компанії Egis. Серед основних кваліфікаційних вимог слід зазначити обов’язковий досвід проектування не менше 2 об’єктів, площею 6 тис м. кв, за останні 5 років. Це дуже добре, що саме у Львові є проектна організація, яка має такий досвід, штат працівників і відповідає всім вимогам», – каже Вадим Ноздря.

При цьому він, а також директор компанії – Андрій Вишневський, визнали, що вона ніколи не проектувала подібних об’єктів.

«На сьогодні в Україні так сталося, що жодна компанія не має такого досвіду. Хоча одна з компаній, яка брала участь у тендері, проектувала сміттєпереробну лінію, яка сьогодні не працює. Взагалі досвід проектування промислових об’єктів був одним із ключових кваліфікаційних вимог компанії Egis. І ми були впевнені, що у нас не буде багато охочих. Власне, воно так і сталось» – пояснив Вадим Ноздря.

«Проект сміттєпереробного комплексу – це такий свого роду виклик для нас. Я радий, що ми перемогли і маємо шанс реалізувати його. «Інститут проектування «Комфортбуд» працює на ринку вже понад 12 років, у нашому штаті 13 кваліфікованих спеціалістів за різними напрямками. За час діяльності ми спроектували 550 об’єктів різного рівня складності. Серед найбільших наших промислових проектів – логістичний центр «Укрпошти», об’єкти Радехівського цукрового заводу, завод компанії «Бадер Україна», що в Яворівському районі, завод кераміки у Хмельницькій області», – додає Андрій Вишневський.

Згідно з вимогами, «Інститут проектування «Комфортбуд» має розробити проектну документацію з будівництва сміттєпереробного заводу у Львові впродовж 120 робочих днів. Вартість робіт становить 4,4 млн грн.

У мерії також запевняють, що будуть дослідження впливу на довкілля та громадські обговорення.

«Термін договору складається з двох етапів. Перший етап – виконання робіт ТЕО, паралельно із ним розробляється звіт впливу на довкілля. Ми очікуємо уточнень від Мінприроди щодо розділів, які мають бути у цьому звіті. Термін строку договору – 120 робочих днів від моменту передачі всіх робочих даних. Звичайно, строки, які потрібні для того, щоб пройти всю державну експертизу, виправити можливі уточнення, тут не враховані.

Після того, як буде розроблений звіт впливу на довкілля, обов’язково буде громадське обговорення, на якому відбудеться його презентація, заслуховуватимуться всі аргументовані зауваження і побажання до проекту. Далі на черзі – комплексна державна експертиза. Без дослідження впливу на довкілля, ми в державну експертизу навіть не зайдемо», – переконує  Вадим Ноздря.

Будувати тут не дамо

Ще раніше, міський голова Андрій Садовий запевняв – ЄБРР в принципі не може фінансувати екологічно небезпечний проект. Та всі ці аргументи мешканців та громадських активістів не переконують. Вони не вірять, що комплекс буде безпечний для довкілля і звинувачують владу у небажанні йти на діалог й дослухатися до них. Зайве казати, що вибір проектанта, який не має відповідного досвіду ще більше посилив їх несприйняття проекту.

Сьогодні вони вчергове заявили, що будувати комплекс на Пластовій не дадуть. Наразі вони плекають надію, що рішення про вибір ділянки на Пластовій не остаточне і ділянку забракує екологічна екпертиза. Однак, якщо будівництво стане невідворотнім, то можна очікувати, що настрої мешканців ще більше радикалізуються.

«Цей завод планується не в тому місці. Шість гектарів абсолютно недостатньо для комплексу. Якщо це має бути сортувальна лінія, про яку нам не говорять, а хочуть замінити іншими термінами, то це може бути, але для комплексу явно замало. Знову тут недомовки влади, ми не бачимо технічної документації,  немає ще експертизи, немає багато речей які б мали викликати в громади довіру. Ще минулого року ми читали звіт міжнародної організації «Екологія-Право-Людина», і там дуже чітко написано, що цей проект не відповідає нормам екологічним. Ні довкіллю він не буде додавати, ні здоров’я громаді. Тому так активно мешканці піднялися.  Там 49 різних підприємств, які дають хімічне забруднення грунту, повітря, води, і ще таке потужне навантаження туди хочуть дати. Всі усвідомлюють, що це велика небезпека», – каже голова ГО «Магдебурзьке право» Зоряна Іванків.

За її словами, наразі фізично блокувати будівництво готові лише поодинокі активісти, але ситуація може змінитися. «Я притримуюся мирного плану, яле якщо ми побачимо, що влада нас не чує, не хоче йти на співпрацю, виправляти помилок, а ми вже бачимо, що вони є, то очевидно тоді доведеться такі методи застосовувати», – додає активістка.

Звичайно мешканцям можна закинути нерозуміння екологічних  та інженерних тонкощів проекту, але  влада досі не змогла довести його доцільність і фахівцям.

Еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войцехівська каже – у Харкові для сміттєпереробного комплексу  надали понад 100 гектарів землі, а обійдеться він суттєво дешевше ніж у Львові.

«В Харкові проект передбачає перш за все будівництво полігону. І першим завданням є  будівництво полігону, ми від того нікуди не подінемося. А у нас завод з переробки буде виготовляти тверде паливо, яке не буде куди подіти, і компост забруднений. Європа вже від цього  відмовляється. Треба сортувати органіку, але первинно будувати полігон і сортувальну лінію. В Харкові сміттєсотрувальна ліня, будівництво нового полігону, рекультивація старого, когенерація виробництва електроенергії, станція очистки фільтратів – все це коштує 25 млн. Тобто за тих 25 млн, що нам виділяє ЄБРР, ми могли вкластися і зробити аналогічний проект, і це реальний приземлений проект. А замість цього ми будемо виготовляти компост. Єдиний плюс, що запаху не буде, бо він перебродить в закритому приміщенні, але він буде забруднений всією таблицею Мендєлєєва. Його не можна буде навіть використати для рекультивації – тільки захоронювати на полігоні», – каже еколог.

У мерії своєю чергою переконані, що все роблять правильно. Там планують, що після переробки залишатиметься 35−40% залишків сміття, які відразу транспортуватимуться на захоронення.

Сміттєпереробний комплекс обійдеться Львову у 35 млн євро, з яких 25 млн. – позика ЄБРР, а 10 млн – грант. При цьому перший етап будівниіцтва коплексу оцінюють у суму 21,5 млн євро.

Роботи планують розпочати у другій половині 2018 року. Якщо це дозволять мешканці.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Загрузка...

Реклама