Як селам «захопити» місто

14 липня 2015 року Верховна Рада України в другому читанні та в цілому прийняла законопроект «Про місцеві вибори». Однією з особливостей нових «правил» місцевих виборів стала т.зв. система «партійної мажоритарки», коли вибори депутатів обласних, районних та міських рад проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій з закріпленням кандидатів в територіальних виборчих округах. За такої системи в одному виборчому окрузі може бути обрано кілька депутатів, при цьому переможець на окрузі не завжди проходить сито партійної конкуренції. Таким чином, нерідко виборчі округи залишаються не представленими.

Ще однією особливістю місцевих виборів 2015 року стали перші вибори до 159 об’єднаних територіальних громад, які відбулися разом з черговими місцевими виборами. Перші вибори – це вибори, які призначаються Центральною виборчою комісією після створення об’єднаної територіальної громади й відбуваються на новій («об’єднаній») територіальній основі.

У випадку створення міської об’єднаної територіальної громади, вибори депутатів відбуваються за пропорційною системою з закріпленням кандидатів в територіальних виборчих округах. З усіма перевагами та недоліками такої системи. При цьому, такі громади на час виборчої кампанії гарантовано стають місцем політичних битв.

Саме «партійну мажоритарку» називають однією з причин невеликої кількості або неповного формату об’єднання міських ОТГ. При цьому, абсолютно всі погоджуються, що міста є найлогічнішими центрами спроможних громад, з точки зору наявності інфраструктури, логістики та кадрового потенціалу.

Скептики міських громад, а відтак, й партійної мажоритарки, найчастіше називаються два фактори своїх побоювань:

1. Місто через більшу чисельність населення, а отже й виборців, отримає контроль в майбутній раді об’єднаної територіальної громади над сільськими територіями;
2. Села не матимуть «свого» депутата в раді об’єднаної громади через нелогічність «партійного сита».

Далі починається вже стандартна пісня тих, хто не хоче об’єднуватися: «заберуть землі», «закриють школи/бібліотеки/садочки», «всі гроші будуть в центрі», «вимре село» і т.д.

Наразі не бачив аналізу результатів виборів депутатів до міських ОТГ з точки зору представленості міських та сільських округів. Тому спробую на прикладі поточного депутатського складу міських об’єднаних територіальних громад Львівської області проаналізувати:

1. Депутатів, обраних в міських та сільських округах;
2. Кількість «незакритих» міських та сільських округів, тобто таких, які не мають представника в поточному складі міської ради ОТГ.

На Львівщині перші вибори до міських ОТГ призначалися 7 разів (див. табл. 1). У випадку Новокалинівської, Судововишнянської та Кам’янка-Бузької міських громад, населення міста (а отже й кількість виборців) чисельно переважає населення сільських територій. Для інших 4-х міських ОТГ сукупне населення сіл є чисельно більшим, ніж населення міста. Поділ території ОТГ на округи «місто-село» в усіх випадках здійснено майже пропорційно чисельності населення з невеликою преференцією для сільських територій (див. табл. 1).

Місто vs села: кого в раді більше?

Результати виборів в частині обрання депутатів від міста та сільських територій свідчать про переважання в більшості міських рад ОТГ саме «сільських» представників (див. рис.1). Виняток становить лише Судововишнянська міська рада, де обранців з міських округів на 2-а більше, ніж з сільських.

Цікава ситуація в найбільшій ОТГ Львівської області – Ходорівській, де сільських депутатів є в 5,5 рази більше, ніж містян. В інших радах – незначна кількісна перевага представників від сільських територій.

Тобто в жодній міській раді ОТГ Львівської області немає явного домінування «міських», швидше навпаки. При цьому можна говорити про певний паритет представництва «місто-села» за рахунок т.зв. «перших кандидатів» (як правило, містян) , чисельність яких в раді коливається від 5 до 10 (25-40% від загальної кількості депутатів).

 

Хтось не має депутата, у когось їх аж два

Нова виборча система створила багато прецедентів щодо того хто (не)стає депутатом міської ради. Перемога на виборчому окрузі – нічого не гарантує, так само як і 3-є місце не завжди позбавляє шансів «зайти в раду».

За результатами виборів до міських рад ОТГ Львівської області 1/3 округів (64 зі 182) залишились без представників. Найбільше «непокритих» округів в Ходорівській громаді. При цьому в 12-ти округах обрали по 2-а представники.

У співвідношенні «непокритих» виборчих округів «місто-села» впевнено переважають міські округи (див. рис. 2). Виняток становить лише Мостиська ОТГ.

Тобто, балотуючись по сільському округу простіше стати депутатом. Про це чудово знають політтехнологи та організатори виборчих кампаній. Для себе це пояснюю тим, що сільські округи, як правило, менші за кількістю виборців, що дозволяє конкурентніше виглядати у внутрішньому партійному рейтингу.

Замість висновків

На мою думку, перші вибори повинні відбуватися за чистою мажоритарною системою, щоб кожна територія знала свого представника «в обличчя». Це дозволило б уникнути багатьох міфів та зловживань, а також знизити градус політичного протистояння.

Не зважаючи на численні міфи, результати виборів до міських ОТГ показують, що при діючій виборчій системі саме сільські території отримують можливість сформувати додаткове представництво серед депутатського корпусу, що разом з ефективною роботою старост повинно забезпечити їхній розвиток та унеможливити значну концентрацію ресурсів в місті.

То як же селам «захопити» місто? Кілька логічних (як на мене) кроків:

1. Наполягати на створені максимально великої міської ОТГ. Перспективний план Львівської області передбачає саме такий формат створення об’єднаних громад. При цьому, важливо розуміти, що «широкий» формат ОТГ потрібен перш за все селам
2. Делегувати авторитетних односельчан у виборчий список політичних партій. Результати виборів до міських ОТГ показують, що таких делегатів має бути не більше 2-х на одному виборчому окрузі.
3. Прийти в день виборів та підтримати свого висуванця.
4. До закінчення каденції КОНТРОЛЮВАТИ свого обранця (своїх обранців). Цей пункт є найважливішим.

Тарас БАРАНЕЦЬКИЙ,

в.о. директора Львівського ЦРМС.

У минулому – аналітик ГО «Європейський діалог». Сфери досліджень: фінансова децентралізація, реформа місцевого самоврядування та регіональна політика.