Дірявий кордон та показові виступи митників

Лайфхаки для швидшого перетину кордону, кінологічна служба без собак, один фотоапарат на всіх, без сканера та форма за свої кошти, і ще багато інсайтів з візиту членів Громадської ради при ДФС Львівщини на митний перетин «Краковець».

Реверсивний рух? Ні, не чули

Уже два роки «на папері», як виявилось, триває експеримент щодо запровадження реверсивного руху на пункті перетину «Краківець-Корчова». Це одна з доріжок на кордоні, де мають право їхати українці з українськими номерами на автомобілях або поляки з польськими паспортами. Задум полягав у тому, аби полегшити перетин кордону простим громадянам, туристам ЄС, подорожуючим.

Перед в’їздом на митницю стоять два знаки, які інформують про це. Вздовж виділеної доріжки – фішки, які колись були з’єднані металевим тросом. До слова, на цей експеримент - фішки, знаки, трос - з обласного бюджету було виділено кілька сот тисяч гривень. Що ми побачили на місці? Металевий трос, щоб об’єднував фішки вздовж реверсивного шляху – зник. Відтепер фішки можна переставляти, розсувати і з’явилась можливість бронювати місце для когось поруч із собою. Кум, сват чи брат на авто, включивши «аварійку», під’їжджають та вклинюються у чергу. Поліція не реагує. Що таке «реверсивний рух» - не в курсі.

На виїзді – хаос. З трьох машин хоча б одна мала бути з реверсивного руху, але так не відбувається.

На митному кільці - заправка «ОККО». За якихось 40-50 грн у кишеню поліції, або для новачків – 200 грн – з заправки можна виїхати одразу на кільце митного переходу, оминувши черги.

Екіпажі митників змінюються і попередні не передають справи наступним. На наші зауваження про порушення на реверсивному русі розводять руками, мовляв, це створилось ще до мене.

Показові виступи

Як тільки ми погодили наш візит – почались «показові виступи» митників. Замість передбачених пропускною здатністю 70 автомобілів в годину з Польщі в Україні в’їхало лише 40. Інформація поширилась швидко і завантажені сірим імпортом машини причаїлись на польському кордоні і чекали нашого від’їзду. Спостерігати за роботою митників у цю годину було любо-дорого. Нам – любо, їм – дорого, бо можна лиш уявити, який транспортний наплив пішов після нашого від’їзду.

І митникам не солодко

Я б не хотів, аби висновком цього тексту стало обурення на митників середньої ланки. Попри мільйонні надходження – на митниці давно нема гідного забезпечення. Митники, наприклад, самі змушені купувати собі форми.

Для виконання розпорядження про обов’язкове фотографування усіх машин, що є «ноу-хау» саме львівських митниць – за свої кошти придбали фотоапарат. Норма, яка, начебто, мала б підвищувати контроль за машинами, насправді лише здовжує процедуру перетину кордону. Фотоапарат єдиний для всієї митниці, тому ним лише встигають ділитись. Замість 2 хв на пропуск машин, митник має залишити своє робоче місце, ввімкнутий комп’ютер, печатку, біжить фотографувати, потім скидати фотографію на комп’ютер. Це займає у 5 разів більше часу.

Кінологічна служба, яка утримується за бюджетні кошти, не працює. Питаємо – де собака? Відповідають, що відпочиває. За правилами за 40 хв роботи тварини мають 2 години відпочивати. Але ми з’ясовуємо, що її на зміні не було і не очікують. На папері ж служба є і хтось отримує заробітну плату та інші кошти для її утримання.

Оглядова яма на митниці занедбана, плитка розбита. У поляків працюють підйомники, є сканери. Питаємо наших митників – чи користуєтесь сканером? Відповідають, що не мають. Розповіли, що у 2008 році їм закупили 8 сканерів і відправили в Одесу на перевірку. Сканери не повернулись.

Як зробити, щоб було як на польській митниці?

Інколи знайомі питають мене – а чи можна просто зробити у нас так, як є на польській митниці? На жаль, у Польщі та України різні цілі, від того і різні ситуації на митних кордонах. Польща захищає кордон ЄС, відтак і має відповідне забезпечення, а ще у її випадку мова йде про експорт товарів і їм вигідне те, що робиться. У нас же мова йде про імпорт, окрім хіба цигарок.

Проблема хаосу та зловживань на митниці вигідні системі, адже дають мільйонні надходження комусь у кишеню, комусь, хто при владі і впливовий.

Ми Громадською радою Львівщини навіть не ставимо собі за ціль здолати гідру контрабанди та корупції, що панує на митних переходах, але ми точно зробимо усе від нас залежне, аби перетин кордону для простих українців став комфортним. Відтак, за результатом візиту відстоюватимемо такі рішення, що змінять ситуацію на краще.

• Поліція, митники, прикордонники мають бути поінформовані про реверсивний рух і стежити за дотримання правил, аби тут їздили лише ті кому дозволено.
• Робота митників та прикордонників має бути послідовною і передаватись від одного екіпажу до наступного.
• Фішки вздовж реверсивного руху мають бути з’єднані металевим тросом і закріплені у відповідних місцях.
• Митницю необхідно забезпечити сканером, а оглядову яму впорядкувати.
• Ініціюємо відміну вимоги фотографувати всі машини. Ця львівська інновація не показала результату і ускладнює процес перетину кордону.
• Ініціюємо перевірку роботи і отримання правдивої інформації про стан кінологічної служби на митниці.
• Інтегрувати бази даних ДФС та ДПСУ. Ця база дає змогу контролювати «човників», облікувати переміщення громадян, зокрема і на машинах з «євробляхами».
• Автоматизувати та впорядкувати роботу працівників митниці. На сьогодні інформацію у базу даних прикордонники вносять автоматично з використанням зчитувачів паспортів, а митники – вручну і, часом, з перебоями у роботі бази. Це і сповільнює роботу митниці.
• Українські митники мали б самі брати та приносити людям паспорти, як це є у Польщі. Це і передбачено відповідними правила. В іншому випадку, коли це роблять ті, хто перетинає кордон - створюється хаос.
• Неодноразово піднімали питання і вимагаємо відмінити систему виконувачів обов’язків. Вже рік триває політична боротьба за місце керівника львівської митниці. Переводи керівників з інших областей – додаткові витрати. Не має сталості справ, на наших засіданням нам доводиться знову і знову ставити одні і ті ж питання, озвучувати проблему все новим людям, які представляють митницю. Я вже мовчу, про приховані кроки боротьби, за якими ховаються бажання «втопити» конкурента.

 

Ігор Коць,

голова Громадської ради при ГУ ДФС Львівської області