Операції наосліп: найбільший центр судинної хірургії місяць працює без діагностичного обладнання

Найбільший центр судинної хірургії України вже місяць працює без ангіографа. А два апарати, які закуповують через сайт публічних закупівель ProZorro, департамент охорони здоров’я ЛОДА збирається скерувати, зокрема, до Дрогобича, де немає жодного фахівця ні з судинної, ні з серцевої хірургії.  Лікарі Львівської обласної клінічної лікарні б’ють на сполох.

Унікальні операції наосліп

«Ангіограф – це апарат, без якого не можна чітко визначити стан коронарних артерій, тобто ішемічної хвороби серця, від якої помирають найбільше в Україні та світі. Для доброї діагностики коронарних артерій треба зробити ангіографію. Крім того, є дуже багато зон, які без цього апарату діагностувати неможливо. Наприклад, патологію хребцевої артерії чи патологію якихось дрібних гілочок нижніх кінцівок. Для того, щоб точно знати, де уражена судина, треба зробити ангіографію. Ангіограф вже не працює місяць. Зараз ми змушені працювати наосліп, спираючись виключно на власний досвід», – каже завідувач відділу хірургії судин Львівської обласної клінічної лікарні, професор, завідувач кафедри шпитальної хірургії/хірургії №2, професор Ігор Кобза.

Робота наосліп супроводжується додатковими ризиками насамперед для пацієнтів – тривалість операції довша, робляться без потреби додаткові розрізи. Допомагає ультразвук, але він підходить для великих судин, а для дрібних – ні.

«Так само є проблема з дрібними судинами у воротах нирки.  Ось чекаємо на чотирирічну дитинку з дуже високою гіпертензією, маля вже перенесло інсульт, тиск не піддається корекції. Зараз дитинка лежить в іншій лікарні, а наступного тижня привезуть до нас. Нам треба зробити ангіографію ниркових судин, щоб врятувати орган. Ми робимо такі операції, які є унікальними. Їх більше ніде не роблять в Україні, навіть у світі їх виконують не так багато. Але без ангіографії ми цього не зробимо, і подібних випадків безліч», – продовжує Ігор Кобза.

Хірург пояснив, що ангіографія – це не тільки діагностичний метод, а й лікувальний. Тобто є пацієнти, яким не варто робити таку складну операцію, як аортокоронарне шунтування, а можна зробити ангіопластику чи встановити стен.

«Ці методи не є кращими за операцію, але в окремих випадках, якщо пацієнт дуже важкий, то перевагу надається саме їм. Так само і з нижніми кінцівками. Якщо йдеться про звуження судин, то ми йдемо на розширення – ангіопластику. Людина обходиться без важкої операції, адже наш основний контингент – це пацієнти яким 70-80 років», – продовжує професор.

Ангіографія застосовується і в гінекології під час кровотеч, при травмах тазу тощо.

«Судинний відділ Львівської обласної клінічної лікарні є найбільшим судинним відділом в Україні. Ми виконуємо найбільше операції. Наприклад, нинішнього року це буде понад дві тисячі операції. А кілька років поспіль виконуємо близько двох тисяч операцій, з них понад половина – на артеріях. Це реконструктивні операції. Жоден центр Києва навіть не наближається до таких показників. Найбільше операцій на сонних артеріях. Ми навіть робимо операції, яких виконується дуже мало в Європі. Наприклад, пухлина нирки з проростанням аж до передсердя. Тільки окремі центри Європи таке роблять. Робимо операції при аномалії судин. Першу таку операцію ми побачили у Польщі 1977 року, а ми зробили її вже за рік – 1978-го. Оперуємо при аневризмах нирки. Зазвичай нирку треба викидати, а ми її виймаємо, робимо реконструкцію і садимо назад. Але ж це треба діагностувати. Допомагає КТ (комп’ютерна томографія), якої у нашому корпусі теж нема», – каже професор Кобза.

Ангіограф конче потрібний і кардіохірургам, адже серцеве відділення ЛОКЛ є найбільшим серед обласних центрів, поступається хіба кільком київським.

«Крім того, наш центр займається і трансплантацією. І тільки ми робимо операції з трансплантації з аномаліями судин чи аневризмами. Місяць тому до нас звернулися з Дніпра. Вони не можуть зробити трансплантацію. Поряд є Запоріжжя, де проводять найбільше в Україні трансплантацій, але там є аномалія, тому пацієнта хочуть прислати до нас», – наголосив хірург.

Тільки вчора у судинному відділенні було заплановано 20 операцій, у кардіохірургії – 3 чи 4. Приблизно половина цих операцій потребують ангіографії.

Пацієнти помиратимуть без точної діагностики

«За місяць, відколи не працює ангіограф, не одна людина отримала або інсульт, або інфаркт, або навіть і померла. Ось буквально днями поступив хворий і з коронарним синдромом, і з ураженням сонних артерій. Якщо сонні можна обстежити ультразвуком, то коронарні – ні. Ангіографію не могли зробити, у пацієнта стався інсульт – тепер він у важкому стані. Якби у нас була чітка картина, ми б знали точно, як діяти. Іншого пацієнта привезли з урології. Він отримав тромбоемболію легеневої артерії і помер. Реанімація не допомогла», – розповідає Ігор Кобза.

Професор каже, що вже 20 років добивається, щоб у відділенні з’явилося КТ та ангіографія.

«Ангіографія на папері була, але вона слабенька і апарат числився за благодійним фондом. Нарешті, на сайті ProZorro ми побачили, що ЛОКЛ купує два ангіограми. Зраділи, що виділені гроші, написана наша адреса. І тут по телебаченню чуємо, що ангіографи нам не дістануться – один іде в Дрогобич, а інший ще кудись. Я дуже поважаю лікарів з Дрогобича, але там немає жодного судинного хірурга, жодного серцевого. Тепер виходить, що ми маємо їх вчити, не маючи обладнання у себе», – пояснив професор.

Для підготовки серцевого чи судинного хірурга за кордоном треба 7 років, а в Україні на це відведено 3 місяці.

«За цей час нічого і нікого не можна навчити. Людина має працювати у колективі. Апарат увімкнути у Дрогобичі зможуть, але хіба для того, щоб зробити рентген. У нас навантаження – 10-20 пацієнтів на день, а там добре якщо чоловік 40 на рік. Не можна пустити поїзд, не встановивши спочатку рейок. Так само і тут – спочатку треба підготувати спеціалістів, вивчити їх, а тоді брати апарат», – каже Ігор Кобза.

Колектив Львівської обласної клінічної лікарні шокований. Медики пишуть колективні звернення до депутатів львівської обласної ради, до міністра тощо.

Відправити ангіограф до Дрогобича вирішили у рамках програми децентралізації. Однак професор Ігор Кобза впевнений, що можна було вчинити по-іншому. Не конче для лікарні в Дрогобичі купувати дорогий стаціонарний апарат, для таких потреб можна використовувати мобільний. Так, наприклад, роблять в Чехії. Автомобіль з ангіографом їде туди, де є в цьому потреба.

«Для підготовки спеціалістів треба сім років. Тобто ангіограф повноцінно запрацює за сім років, а ресурс роботи ангіографа – 5 років. Але навіть якщо він не працюватиме і просто стоятиме, він однаково вийде з ладу», – наголосив лікар.

Коли з’явилася можливість у Львівській обласній лікарні проводити міжнародні школи з судинної хірургії, адже медзаклад має чималий досвід, проводить тисячі операцій на рік, від цієї ідеї довелося відмовитися через цілковитий брак технічної бази. У відділенні нема ні КТ, ні МРТ, ні ангіографії. Один ультразвуковий апарат і той на ладан дише.

Апарат вичерпав свій ресурс

Той ангіограм, який вийшов з ладу не належав лікарні, а був на балансі благодійного фонду.

«Цей апарат було взято 2014 року за лізинговою програмою. Він знаходиться на балансі благодійного фонду. Вартість його становила приблизно 170 тисяч євро. Вартість останньої поломки була оцінена у 340 тисяч гривень», – розповів кардіохірург Олексій Мишаківський.

Поламаний ангіограф і близько не відповідав стандартам сучасної медицини.

«Апарат можна використовувати і в ортопедії, і в урології. Щоби апарат працював 5-6 років, на ньому можна виконувати 1-2 дослідження на день. Ми його використовували до 10 разів на день. Крім того, в нього були обмеження за вагою – 100 кілограмів», – пояснив Олексій Мишаківський.

У сусідній операційній ще два ангіографи. Один годиться тільки для запчастин, а на іншому можна зробити рентген, відеозображення давно не працює.  Обидва апарати теж не належать ЛОКЛ, вони числяться за медуніверситетом. А це означає, що нема не тільки на чому проводити якісну діагностику, а й вчити майбутніх лікарів.

Хто виграв тендер

Тендер на закупівлю ангіографа Львівська обласна клінічна лікарня оголосила на початку березня нинішнього року. Згідно із документацією, йшлося про два апарати. Вартість тендеру – 50 мільйонів гривень. Замовник – Львівська обласна клінічна лікарня.

У торгах взяли участь дві компанії – ТОВ «Астріум» та ТОВ «Протек Солюшнз Україна».  Перемогла остання із пропозицією 49 мільйонів 300 тисяч гривень. Наразі договір ще не підписаний, тому остаточні умови невідомі.

ТОВ «Протек Солюшнз Україна», згідно із даним YouControl, було засноване 2009 року. Кінцевими бенефіціарами значаться Командне товариство «Протек Солюшнз К/С», зареєстроване у Копенгагені і Федір Кірпенко – власник української фірми «Інтегрейтед Медікал Груп», також відомий як співзасновник Київської міської галузевої організації роботодавців «Асоціація виробників і постачальників науково-технічної та інноваційної продукції».

2016 року ТОВ «Протек Солюшнз Україна» виграло тендерів на рекордні понад 406 мільйонів гривень, торік – на понад 343 мільйони. Фірма фігурує у низці кримінальних проваджень щодо завищення ціни на медичне обладнання.

Чому департамент охорони здоров’я ЛОДА вирішив дороговартісне обладнання відправити до Дрогобича, де немає фахівців, питання з категорії риторичних. Наразі, ІА Дивись.info скерувала інформаційний запит на ім’я директорки департаменту Ірини Микичак.

Оксана ДУДАР