Дебати англійською й уроки підприємництва: як зміниться освіта у львівських школах найближчим часом

Учасники кластеру зазначають, що якісна освіта є пріоритетною і потребує першочергових змін, таких, як закупівля нового обладнання та зустрічі-обговорення щодо е-освіти. Дивись.info розповідає, на якому етапі інновації сьогодні.

Гейміфікація уроків англійської та дебати іноземною

Очільниця міського управління освіти Зоряна Довганик переконана: діти, закінчуючи львівські школи, як правило, не вміють спілкуватися англійською, маючи при цьому величезний багаж теоретичних знань.

«Тому, обираючи проекти у напрямку «Англійська мова», ми, в першу чергу, думали над тим, аби діти могли практично працювати над запровадженими проектами і вдосконалювати свої мовленнєві навички», — пояснює чиновниця.

Проекти, які впроваджують задля покращення рівня англійської:

1. Проведення англомовних квестів у школах.

Впродовж травня 12 шкіл Львова взяли участь у них. Поки що проект був пілотним, але упродовж наступного року обіцяють долучити до нього більшу кількість шкіл.

2. Гейміфікація на уроках англійської.

Представники кластеру обрали 12 ігор, роздрукували їх у кількості 8 штук для учнів з 1 по 6 клас. Апробацію результатів проводитимуть під час мовленнєвих таборів влітку. Вчителі формуватимуть власний софт, у якому будуть добірки звичайних ігор й інтернет-ігор, збірки різноманітних тестів, фільмів та ін. Усі ці напрацювання зможуть використовувати інші вчителі у своїй роботі.

3. Спілкування «в полі».

Учні 8 класів вчилися у соціальному середовищі — відвідували готель, ресторан чи аеропорт і там спілкувалися англійською.

«Якщо упродовж 2016-2018 навчальних років кількість шкіл була 39, то впродовж травня ми провели 55 таких уроків», — каже Зоряна Довганик.

5. «LeoTheatre».

Шкільний театр англійською мовою — також один з проектів. Вчителі шкіл пройшли навчання від акторів міських театрів і після 6-денного тренінгу вони отримали можливість організувати шкільні англомовні театри на своєму місці роботи. Вчителя отримали менторство від львівських акторів і впродовж червня проведуть шкільний театральний фестиваль. У планах — створити такі театри і українською.

6. Мовні табори.

Влітку у табори, де навчають іноземних мов, підуть учні 1-6 класів.

«До роботи ми долучили носіїв мови, які працюватимуть у кожній школі, а також студентів Української академії лідерства, намагаємося долучити старшокласників, які добре володіють іноземною мовою та ін. Мовні табори — це майстер-класи, спортивні змагання, ігри тощо. Все це проводитиметься іноземною мовою. Окрім англійської плануємо німецьку, іспанську, французьку – залежно від того, якій другій мові навчають у школі», — пояснює очільниця управління освіти.

7. Дебатні клуби.

Понад 10 шкіл долучилися до розвитку дебатного руху англійською мовою. Найкращі учні взяли участь у турнірі, який відбувався в Одесі. У планах — проводити такі турніри й надалі, аби діти практикували ораторські навички англійською.

Підприємництво і фінансова грамотність

За словами керівника КУ «Інститут міста» Олександра Кобзарева, сьогодні молоді потрібно дати розуміння, як проявити себе через підприємництво, адже у сучасному світі недостатньо бути просто креативним — потрібно також вміти продати своє творіння.

«Я кілька років тому почув прислів’я, яке запам’яталося мені на все життя: «Той, хто винайшов, отримує долар; той, хто зміг зробити, отримує 10; той, хто зміг продати, отримує 100». Тобто підприємець є рушієм прогресу, він перетворює ідею на комерціалізований продукт, який можна споживати», — переконаний Олександр Кобзарев.

Директор «Інституту міста» зазначає, що на Заході навіть сектор мистецтва розглядається вже не просто як мистецтво, а як креативні індустрії. І у деяких країнах дохід від них вже перевищив дохі від видобувної галузі.

«Перший проект, який ми хочемо зробити, це перетворити уроки економіки на уроки підприємництва. Ми маємо для пілоту запустити 30 шкіл, а наступного року хочемо всі школи перевести на цей процес. Таким чином щороку ми отримуватимемо 9-10 тисяч учнів, які проходитимуть підприємницький курс. Крім того, у школах вже йдуть уроки фінансової грамотності», — каже Олександр Кобзарев.

У рамках роботи Кластеру, каже керівник «Інституту» планують також вводити курси підприємницької діяльності і для студентів.

Толерантність, технології і таланти

Рушійною силою усіх креативних міст є творчі еліти. І вони виникають у тих місцях, де є три «Т»: толерантність, технології і таланти. У цьому переконана Анна Косарєва — засновниця MakerSpaisLviv, яка з-поміж інших відповідає за створення інклюзивного середовища у місті.

«Толерантність — це не та річ, яку можна включити, просто натиснувши на кнопку. Її треба щодня практикувати, — каже Анна Косарєва. — У нашому дуже різному місті сьогодні виходить так, що ми не завжди сприймаємо інакшість, а толерантність це про те, що усі люди, включаючи людей з інвалідністю, ЛГБТ, людей з різним кольором шкіри, країною походження та ін., що вони всі живуть і залучаються до життя соціуму. Ми вирішили, що єдиний шанс щось змінити — це просвітництво».

Ініціатори проекту провели зустріч з лідерами думок: представниками бізнес-спільноти, журналістами, громадськими активістами та іншими, аби дізнатися, що заважає львів’янам бути толерантними.

«Ми зрозуміли, що нам нічого не заважає. Результатом дискусії було те, що проблема інклюзивності у  наших головах», — додає Анна Косарєва.

Відтак, було вирішено разом з управлінням освіти і ГО «Розправлені крила» підготувати програму уроків толерантності для дітей молодших класів. На думку Анни Косарєвої, зараз існує великий супротив і з боку батьків, і дітей, і з боку адміністрації шкіл тому, що вони не знають, що їм робити з дітьми, яких тепер потрібно навчати відповідно до стандартів інклюзивності.

«У цих дітей є певні особливості, вимоги щодо організації навчального процесу, простору і саме цьому присвячені тренінги», — пояснює ініціаторка.

За словами засновниці MakerSpaisLviv, сьогодні вже провели навчання для завучів і невдовзі проведуть таке ж для психологів. І вже вони навчатимуть викладачів, щоби 1 вересня у кожній львівській школі пройшов урок толерантності про те, що ми всі різні, але ми всі рівні.

Крім того, голова ГО «Розправлені крила» Юлія Аронова, організовує навчання для викладачів перших класів. Також власним досвідом будуть ділитися викладачі шкіл, які вже працюють в інклюзії.

Глобальна шкільна інтернетизація

Також одним з напрямків роботи кластеру розвитку освіти і креативності є залученість шкіл до користування інтернетом. Однак, на думку людей, що працюють у даному напрямку, користування мережею має бути контрольованим і обмеженим як для учнів, так і для вчителів.

«Інтернет — потужне джерело інформації. Всі ми розуміємо, що найактивнішим користувачем інтернету в школі є учень. Але сам процес користування ним інтернетом є досить некерованим. І його залученість у використання мережі в освіті доволі формальна: це може бути реферат чи довідкова інформація. З іншого боку учні використовують інтернет у розважальних цілях, подекуди, це сайти з негативною інформацією», — зазначає в.о. директора ЛКП «Міський центр інформаційних технологій» Володимир Поліщук.

На думку фахівця, для того, щоби повноцінно використовувати інтернет у школі, доступ має бути вільним, але керованим. Аби розуміти, якими правилами і принципами керуватися, була напрацьована концепція «Як сформувати підхід до побудови інфраструктури у школах і як стандартизувати програмне забезпечення та налаштування».

Володимир Поліщук каже, що команда поставила перед собою кілька завдань: зробити стандартизоване робоче місце учня та викладача; впровадити централізоване обслуговування та моніторинг всього комп’ютерного обладнання, яке є у школі.

«А це і централізоване встановлення та моніторинг програмного забезпечення на комп’ютерах, і швидкісний інтернет та безпека його використання», — додає в.о. директора комунального підприємства.

Для реалізації проекту потрібно пройти три етапи, які можна виконувати паралельно. Перше — створення оптоволоконної мережі між усіма школами та їх об’єднання в одній точці. На думку Володимира Поліщука, це дало би можливість централізовано керувати всім обладнанням, якісно вирішувати всі проблеми, запроваджувати будь-які сервіси, які необхідні для школи, підключати будь-які заклади до мережі тощо. Другий етап — це об’єднання вже існуючих локальних мереж, які є в школах,  а також розбудова нових на базі Wi-Fi мереж. На третьому етапі запланований запуск сервісів: це електронна бібліотека, щоденники, обмін файлами, можливість налаштування централізованого відеонагляду тощо.

Наразі в рамках проекту «Розумна Наукова» закінчено повністю етап розбудови оптоволоконних мереж і закінчується другий етап — об’єднання вже існуючих мереж.

Однак на думку Оксани Пасічник, вчительки інформатики НВК «Школа-гімназія «Сихівська», інтенетизація — це не лише інфраструктура.

«Зараз один з проектів, в який я залучена, це створення електронної платформи для навчання. Якщо у школі вчитель не має ресурсу, який можна було би використовувати в інтернеті з розумом, то інтернетизаця не має жодного сенсу. Так от суть платформи — не лише фіксація стану справ з електронним навчання — це не підручники у PDF форматі. На цій платформі буде реалізована можливість вчителя творити свої навчальні контенти».

На думку вчительки, це один з тих напрямків, на які варто орієнтуватися у майбутньому.

«Однак розвиваючи все це у Львові потрібно не забувати, що є ще і зовнішній світ. Нам важливо не відділятися від інших, а масштабувати все у власний реаліях», — додає експертка.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО