дивись.info

Дослідження могили УПА у Грушовичах: українці заявили про маніпулятивні висновки поляків

Дослідження могили УПА у Грушовичах: українці заявили про маніпулятивні висновки поляків

Під час археологічних досліджень в Грушовичах, де торік було зруйновано пам’ятник бійцям УПА, виявили останки 16 осіб. Однак у польському Інституті національної пам’яті (ІНП) наголошують: підстав вважати, що тут були поховані повстанці, нема. Українські пошуковці категорично не погоджуються.    

Як пише Gazeta Wyborcza, роботи на комунальному цвинтарі у Грушовичах біля Перемишля розпочалися у четвер з розбирання фундаменту, на якому стояв пам’ятник УПА. Саме українська сторона наполягала, що монумент не був символічним, а встановлений на місці поховання 12 воїнів УПА.

Сам пам’ятник тут з’явився 1994 року і, як стверджує польська сторона, без згоди Ради з охорони пам’яті боротьби та мучеництва. Торік у квітні, згідно із рішенням війта гміни Стугно, монумент зруйнували.  Натомість українці висунули вимогу внести пам’ятник до реєстру військових могил з відповідним статусом. Відтак ІНП ухвалив рішення провести дослідження на місці зруйнованого пам’ятника. До Польщі запросили спостерігачів з України – делегацію з п’яти осіб на чолі зі Святославом Шереметою, секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, голови ГО «Українські меморіали».

Дослідження безпосередньо проводило Бюро пошуку та ідентифікації ІНП, яким керував професор, віце-президент ІНП Кшиштоф Швагжик. Площа досліджень – 20 метрів квадратних, які були визначені фундаментом. Під час розкопок виявили останки 16 осіб: чоловіків, жінок та дітей. Дослідження проводилися на глибині 1,2-1,5 метрів. Виявлені у могилах артефакти походять з 20-30-их рр. минулого століття.

Професор Швагжик запевняє, що немає наукових аргументів, які підтвердили б, що йдеться про масове чи поодинокі поховання членів УПА. А відтак нема підстав визнати могилу військовою. Аргументи української сторони поляки вважають недостатніми і, щонайменше, непрямими. Наприклад, йдеться про знайдений ґудзик від білизни. Такі носили німецькі солдати. Натомість череп одного із похованих пошкоджений. Однак польські дослідники переконані, що не йдеться про пошкодження від пострілу.

Водночас Ольга Соларц – антрополог, співробітниця Вищої Східноєвропейської школи в місті Перемишль написала на своїй сторінці у Фейсбук: «Дуже прикро читати однозначні висновки Бюро пошуку та ідентифікації ІНП, що нема підстав стверджувати про ймовірність поховання тут членів УПА. На якій підставі? Бо жоден з них не мав у кишені посвідчення? (це, звісно, сарказм).

  1. Серед кільканадцяти осіб три скелети поховані надто неглибоко як для звичного сільського захоронення. Ніхто у селі у «звичному режимі» не ховав тіла на глибині метра, а завглибшки півтора метра.
  2. На підставі усних переказів місцевих мешканців знаємо, що люди «завжди знали, що у цьому місці поховані упівці». Одночасно їх треба було поховати в окремих могилах, в трунах та інших могилах. І як знає кожен польовий дослідник, розповіді, як кажуть, – чудові підказки і часто є правдою.
  3. Факт, що не збереглися ні фрагменти одягу, ні шкіри про ніщо не свідчать. Усі знайдені там скелети «голі», бо земля там волога і все «з’їдає». Поховання 30-их років ХХ століття також не мають збережених трун (темна земля з фрагментами гнилі), а на скелетах немає ні одягу, ні взуття.
  4. Бюро пошуку та ідентифікації ІНП не відкрило цілковито останки двох чоловіків, які для української сторони були важливі, бо поховані на глибині метра і належать молодими чоловікам. (…)»

Не погоджується з висновками польської сторони і Святослав Шеремета.

– Було виявлено низку поховань, серед яких щонайменше три можна кваліфікувати як поховання воїнів Української повстанської армії. На це вказує ціла сукупність факторів – і свідчення очевидців, які ховали, і архівні матеріали, і дослідження істориків, і той супровідний матеріал та попередні висновки польських судмедекспертів щодо тих останків, які були виявлені під час польових досліджень. Відповідно, як засвідчує наша практика та методика, з цієї сукупності факторів можна зробити висновки, що це поховання воїнів УПА, які були підзахоронені до цивільних поховань, тобто українців, похоронених на цьому кладовищі. Тому що за статистичними даними станом на січень 1939 року у Грушовичах мешкало 1020 людей, з них 960 – українців, 30 – поляків, 10 – латинників – це українці, які перейшли в римо-католицький обряд, і 20 – євреїв. Відповідно, наше бачення є наступне: ми найближчим часом зробимо офіційну заяву, тому що сьогодні збираємося групою фахівців, опрацьовуємо результати цих досліджень і будемо оприлюднювати офіційні висновки.

– Чому висновки польської та української сторін такі різні?

– Це дуже, як на мене, дивно. Я вважаю, що, з точки зору науки, такі однозначні твердження з короткочасних та поверхневих досліджень території робити щонайменше необґрунтовано. Я маю на увазі польську сторону. Тобто це необґрунтовано і політично вмотивовано.

– Посол України у Польщі Андрій Дещиця сказав, що для встановлення істини варто провести ексгумацію тіл. Як Ви оцінюєте подібну ініціативу?

– Я вважаю, що дослідження треба проводити і це факт – територія досліджена неповністю. А чи потрібно проводити ексгумацію, сумніваюся. Адже ексгумація передбачає вилучення останків і перепоховання в іншому місці. А з цим я не погоджуюся.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...