Два роки з дня Грибовицької трагедії: що змінилося

smittya-1

Сьогодні, 30 травня, минає рівно два роки з дня трагедії на Грибовицькому полігоні ТПВ, коли внаслідок зсуву загинули четверо людей: рятувальники Юрій Рудий, Богдан Юнко та Андрій Вненкевич, а також працівник ЛКП «Збиранка» Олександр Бутін. Одне з найбільших і найстарших сміттєзвалищ в Україні остаточно закрили, а Львів опинився у сміттєвій блокаді.

Що і як змінилося у питанні поводження з відходами ІА Дивись.info розпитала в експертів.

Вадим Ноздря, директор ЛКП «Зелене місто»:

– На жаль, змінилося не так багато, якби хотілося. Бо якщо ми беремо весь ланцюжок у поводженні з відходами – від їх утворення до збору, вивезення, перероблення, яке має додатися, і потім захоронення, – то у нас є певний прогрес на деяких з цих ланок, але оскільки функцію вивезення було передано на два роки ЛОДА, то, на жаль, місто на сьогоднішній день втратило важелі впливати саме на роздільний збір і вивезення. Це визначалося і визначається на конкурсних умовах, які прописуються для перевізників, тому що обов’язок забезпечити інфраструктуру, тобто контейнери для роздільного збору, зберігається за перевізниками. І тут виникає питання чи слід це змінювати? Найімовірніше, так, слід цей підхід змінювати, щоб місто мало можливість інвестувати і розбудувати власну систему роздільного збору відходів, що є досить важливим елементом всього цього ланцюга.

– Як просуваються роботи з будівництва сміттєпереробного комплексу?

– Щодо функції перероблення відходів, то у статтю 32 Закону «Про відходи» було внесено зміни, згідно із якими, з 1 січня захоронювати не перероблені відходи заборонено. Це чітке формулювання статті закону. Проте на сьогоднішній день небагато міст це усвідомили, тому продовжують захоронювати відходи, як і раніше, здебільшого не перероблені. Тим не менше у Львові ми зробили перші позитивні кроки у цьому напрямку – визначили планову проектовану ділянку для розташування муніципального переробного комплексу, який перероблятиме всі відходи зі Львова. Розпочали процес проектування і погодження цього комплексу. Подали відповідне повідомлення до Мінприроди щодо намірів такої планової діяльності. Розробляється відповідний звіт про оцінку впливу на довкілля. Плануються громадські слухання. Паралельно у нас вже закріплені відносини з нашими кредиторами, тобто з міжнародними банками, які будуть фінансувати цей проект. Укладені угоди, і на сьогоднішній день починається тендерна процедура на вибір міжнародної компанії-підрядника, яка будуватиме цей комплекс. За кваліфікаційними вимогами до нашого тендеру може потрапити лише компанія, яка збудувала щонайменше два аналогічні за потужністю комплекси повного циклу переробки відходів протягом останніх семи років. Реально йдеться про 5-7 європейських компаній, які мають такий досвід. Тому ми розраховуємо, що вони візьмуть активну участь у цьому тендері.

– А як щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища?

– У нас ще на початку року проведена закупівля послуг з облаштування моніторингових свердловин з дегазації. Зараз розпочалися вже роботи на полігоні. Паралельно ЛКП «Збиранка» закупила послуги з корегування проекту комплексної рекультивації, розробленого Гірхімпромом, але через те, що обставини після трагедії суттєво змінилися, проводити роботи за тим проектом неможливо, тому ми зараз його коригуємо. Це робить Харківський проектний інститут, який до цього робив проект рекультивації полігону в Дергачах. Розраховуємо, що їхній досвід, проект, який теж фінансує Світовий банк, може бути дуже корисний і у Львові. Тому ця робота теж розпочалася і ми оцінюємо, що за три місяці отримаємо позитивний експертний висновок про можливість виконання робіт на полігоні. Фінансування для технічної рекультивації, тобто протиаварійних базових робіт, таких як виположування схилів, дегазація, очистка фільтратів, місто Львів теж забезпечило, захистивши заявку до Фонду Східноєвропейського Партнерства у сфері енергоефективності та екології (Е5Р) у розмірі 10 мільйонів євро. Тому ці гроші здебільшого будуть направлені на заходи рекультивації для того, щоб зробити сам полігон і місцевість безпечними та більш екологічними.

Алла Войціховська, еколог МБО «Екологія-Право- Людина»:

– Єдиний позитив у плані поводження з відходами за останні два роки зводиться до того, що на Грибовичі більше не завозять відходи. Однак нещодавно був зафіксований випадок вивезення будівельних відходів. А загалом ситуація не змінилася і все стоїть на місці. 300 мільйонів гривень субвенції Львівська міська рада перераховує за вивезення та захоронення відходів по різних територіях України. На цьому фоні фіксуються випадки, то в одній області, то іншій, несанкціонованого скиду сміття. Тобто ніхто не контролює перевізників. Якщо порахувати, то виходить, що захоронення однієї тонни відходів обходиться у 1200 гривень. На сьогодні сміттєзвалище немає навіть розробленої проектної документації щодо проведення рекультивації. Це стосується й фільтратів, які буцімто очищаються. Витрачена купа коштів з місцевого бюджету, а насправді активісти і місцеві мешканці зафіксували витік фільтратів через тріщину у дамбі. Тобто вони течуть у бік села, і люди скаржаться на неприємний запах.

– Але ж Львів заявив про будівництво сміттєпереробного комплексу…

– Є оголошений тендер на розробку проектної документації  сміттєпереробного заводу, але йдеться про механіко-біологічну переробку, яка в Європі визнана як неефективна. З такою проблемою зіткнулися у Польщі, де було збудовано декілька заводів такого типу. Зрештою визнано, що вони є неефективні та недоцільні як з екологічної, так і економічної точки зору. Буквально вчора ми отримали лист від Європейського екологічного бюро про те, що механіко-біологічна переробка не є вирішенням проблеми, тому що йдеться тільки про зменшення відходів. Львів чомусь, з невідомих причин, обирає найгірші способи поводження з відходами. Коли ми говоримо, що треба запроваджувати роздільний збір, зокрема і органічних відходів, то все відбувається навпаки. У Львові в багатьох місцях зникли баки для роздільного сортування. Колись були контейнери і на картон, і на скло, а тепер їх нема. Щоправда, все залежить від кожного окремого перевізника. Ми вже два роки повторюємо, що треба організувати роздільний збір органічних відходів, запровадження їхнього компостування.  Натомість нам пропонують станцію механіко-біологічної переробки, яка не виправдала себе у світі. Цей завод буде переробляти відходи, продукуючи нові, які ми досі навіть не маємо куди доправити для захоронення. Полігону не вибрано тощо. Натомість питання намагаються звести до політичної площини.

Отже, на сьогоднішній день фільтрати не очищуються, Грибовицьке сміттєзвалище не почали рекультивувати, адже нема затвердженої проектної документації. Натомість відходи курсують по усій Україні. Є кримінальні провадження тощо. Тобто про покращення говорити сьогодні не доводиться. Так, відходи на Грибовичі не вивозяться, зменшився неприємний запах, але водночас не проводиться дегазація. Там накопичилося багато метану внаслідок перегнивання органічної фракції тощо.

– Львівська облдержадміністрація теж оголосила конкурс на будівництво сміттєпереробного комплексу. Яка тут ситуація?

– Торік були озвучені результати конкурсу, буцімто обрані три інвестори. Але на ділі два з них не мають власних коштів для того, щоб вкладати гроші. Дехто з них пропонує виробництво RDF-палива, тобто ту саму механіко-біологічну переробку. Коли ми надіслали запит, куди буде надсилатися RDF, то відповіді так і не отримали. Також ми зверталися до цементних заводів, де RDF використовується, також відповіді не отримали. Продукування RDF-палива – це зайва витрата електроенергії та коштів. З цією проблемою стикнулися у Прибалтиці, де теж виробляють RDF-паливо. Через брак попиту на нього RDF просто захоронюють на полігонах.

Натомість і для Львівської облдержадміністрації, і для Львівської міської ради пропонуємо обов’язкове роздільне сортування та збирання відходів. Також і небезпечних відходів, зокрема тар від лаків, фарб, медичних препаратів тощо. Органіка, скло, пластик, картон сортувати, а залишок захоронювати на полігоні. Водночас в Європейському екологічному бюро кажуть, що надалі не фінансуватимуть механіко-біологічну переробку відходів.

Крім того, губернатор заявляв, що спалюватимуть сміття методом піролізу. Це також неприйнятні речі для побутових відходів. Тому нам конче потрібне роздільне сортування і станції компостування. Бо, наприклад, у селах проблем з органікою нема, це стосується тільки міста. Для цього потрібно пройти оцінку впливу на довкілля, виготовити проект і використовувати найкращі практики європейських країн, а не наступати на старі граблі і повертатися до тих помилок, які робила Європа 20 чи 30 років тому.

– Торік був підписаний так званий сміттєвий меморандум, але сьогодні деякі громади заявляють, що ладні відмовитися від прийому львівського сміття. Чи не загрожує це місту новим сміттєвим комплексом?

– Звичайно, ми не застраховані від такої ситуації. Але ми підписали цей меморандум і сміття вивозиться на різні сміттєзвалища, які навіть близько не відповідають ні будівельним, ні природоохоронним нормам, тому що жодне з них не побудоване за стандартами. Наприклад, сміттєзвалище у Брониці закінчило термін експлуатації, але туди  продовжують вивозити сміття. Відповідно мешканці противляться цьому. Років 8 тому це сміттєзвалище постійно горіло, навколишні села задихалися від диму та смороду. Люди влаштовували акції протесту. Зараз там вже щось почали перешаровувати, зробили обвалувальну канаву довкола. Така ситуація і з іншими сміттєзвалищами області, зрештою, не лише нашої. Це може призвести до сміттєвого колапсу. До речі, ми порівнювали платню за захоронення відходів. Львів вивозить та захоронює тонну сміття за 1200 гривень, натомість середній показник по області – 140 гривень. Тобто місто платить майже вдесятеро більше. У Харкові це коштує 300-320 гривень за тонну.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: