Щоб розмінувати територію Донбасу, знадобляться десятиліття, – демінери

Понад два з половиною роки на Донбасі працює міжнародна благодійна організація «Halo Trust», яка займається гуманітарним розмінуванням території. За оцінками фахівців, після закінчення війни знадобляться десятиліття, щоб очистити Донецьку та Луганську області від мін та боєприпасів.

Як працює благодійна організація ІА Дивись.info розпитала в офіцер зв’язків з громадськістю The Halo Trust Ukraine Марина Лантух.

– Організація Halo Trust займається гуманітарним розмінуванням і не тільки в Україні, а по усьому світу. Це найбільша організація з гуманітарного розмінування. Є навіть таке жартівливе порівняння, що Halo Trust – це як «McDonald's» у світі розмінування. Організація працює у 23 країнах світу і на невизнаних територіях. Усього в Halo Trust налічується близько 7,5 тисяч співробітників. В Україні ми працює з осені 2015 року. Штат працівників – 260 людей, з яких 170 – це демінери, тобто ті, хто безпосередньо займається розмінуванням. Але демінери – це не те саме, що військові сапери. Їхнє завдання – знайти підозрілий вибухонебезпечний предмет, зрозуміти, що це, приблизно його ідентифікувати і далі інформація передається керівнику групи, відтак – фахівцям зі знешкодження. Демінери не займаються безпосередньо знешкодженням і знищенням. Тому у нас підхід до роботи відрізняється від підходу військових саперів.

– Хто саме працює в організації?

– Це міжнародна організація, яку спонсорують країни Євросоюзу та Сполучених Штатів. Сьогодні серед наших донорів є Великобританія, США, Фінляндія, Німеччина, Бельгія та Норвегія. Наприклад, Німеччина підтримує 3 групи ручного розмінування із 15 наявних. Крім того, зовсім нещодавно Німеччина почала підтримувати наші роботи з розмінування у буферній зоні (15 км від лінії зіткнення), тоді як раніше вона була спонсором тільки робіт поза її межами. Для нас це дуже важливий прогрес, тому що основна частина робіт в майбутьному на нас чекає саме у буферній зоні.

Отже, співробітники працюють у звичному режимі, за зарплату. Волонтери у нас не працюють. В інших організаціях їх залучають, але в гуманітарному розмінуванні, однозначно, ні. Інколи виникають труднощі знайти людей на зарплату, оскільки багато людей не розуміють специфіку роботи і бояться. Вони тільки чують про розмінування, відразу ж лякаються. У нас постійно відкрита вакансія демінера. Продовжуємо розширятися. Плануємо розширити штат демінерів до 300-400 осіб.

– Як саме проходить робота?

– Гуманітарне розмінування проводиться у декілька етапів. Першим етапом йде швидка оцінка. Під час цього етапу наші групи нетехнічного обстеження, отже, це не демінери, виїжджають у кожен населений пункт Донецької та Луганської областей на підконтрольній території. На лінію розмежування нас не пускають. Зрештою немає сенсу проводити там розмінування, оскільки продовжуються бойові дії. Отже, група нетехнічного обстеження їздить у кожен населений пункт Луганщини та Донеччини і збирає інформацію по кожному населеному пункті на наявність мін, нерозірваних боєприпасів, касетних боєприпасів чи ще чогось. Це дуже швидкі візити. Вони спілкуються з місцевою адміністрацією, фермерами, прикордонниками чи військовими, які, можливо, там базуються на блокпостах. Збирають інформацію про потенційну небезпеку чи є необхідність у нашій роботі і їдуть геть. За результатами швидкої оцінки визначаються населені пункти, у яких є небезпека і потрібне нетехнічне обстеження.

Отже, другим етапом є нетехнічне обстеження. Це ті ж самі групи нетехнічного обстеження, які виїжджають у населені пункти, де первинно була виявлена потенційна небезпека і збирають вже повну картину того, що тут відбувалося, тобто як проходили бойові дії, де можуть бути боєприпаси, які це боєприпаси тощо. За результатами нетехнічного обстеження, складається звіт і карта з чіткими координатами тієї ділянки, яку у майбутньому ми будемо розміновувати. Після цього ми можемо відправляти наші групи для розмінування.

Процес цей доволі тривалий. Все залежить від конкретної ділянки розмінування. Але навіть якщо це протитранспортні чи, як їх ще називають, протитанкові міни, то процес триває кілька місяців. Натомість якщо йдеться про розтяжки, то застосовується метод дуже скрупульозного пошуку, оскільки ми повинні зважати насамперед на безпеку наших співробітників, тобто демінерів. Тому розтяжки шукаються дуже довго і на таких полях ми можемо проводити понад рік.

– Яка територія замінування Донбасу?

– Точної цифри назвати ми не можемо, оскільки не на всій території Донбасу було проведено нетехнічне обстеження. Крім того, ми зараз працюємо на підконтрольних територіях, ми не працюємо у «сірій зоні», яка знаходиться між передовими позиціями української армії і незаконних військових формувань. Ми не працюємо на непідконтрольній території. Можу сказати, що на сьогоднішній день ми розмінували близько 250 гектарів території – це два з половиною мільйони квадратних метрів. Знайшли і передали на знешкодження близько двох тисяч боєприпасів – це і протитранспортні міни, і протипіхотні, і боєприпаси, які не розірвалися, і касетні боєприпаси, боєприпаси малого калібру тощо.

Загальна територія, яку ми обстежили і яка була визначена як потенційно небезпечна – це понад 11 мільйонів квадратних метрів. Тобто це понад 11 тисяч гектарів. І нагадаю, що йдеться лише про підконтрольну територію.

– А де найбільша концентрація мінних полів?

– Найбільша концентрація мінних полів знаходиться, звісно, у буферній зоні. Знову ж таки, ми продовжуємо там роботу з нетехнічного обстеження. Тобто там буде з’являтися багато нової інформації. Судячи з інтенсивності бойових дій і з того, скільки є потерпілих від мінних підривів у внутрішньо буферній зоні до лінії зіткнення, можна сказати, що основна кількість роботи з розмінування буде відбуватися у буферній зоні. Чим ближче до лінії зіткнення, тим більше там мінних полів.

– Скільки часу знадобиться для розмінування Донбасу?

– Складно сказати. Оскільки триває конфлікт, до того ж зараз немає повної картини з обстеження території. Якщо ж порівнювати з іншими країнами, де працює Halo Trust, то розмінування триває десятиліттями. Очевидно, це чекає і на Україну.

– Скільки мирних мешканців постраждали внаслідок розриву мін чи боєприпасів?

– У нас є власна база даних щодо постраждалих від розриву мін та інших боєприпасів. З травня 2014 по 25 травня 2018 року зафіксовано 1901 особа. Це включаючи військових і цивільних. Цивільних – 712. Загалом серед цивільних 53% постраждалих – це чоловіки, 47% – жінки і діти. Найменше потерпілих серед дівчаток – їх менше 2%, а ось жінок і хлопчиків приблизно порівну. За нашими даними, найчастіше люди підривають внаслідок спроби перетнути лінію розмежування у недозволеному місці. Діти підриваються, коли знаходять боєприпаси і намагаються з ними якось погратися. Натомість дорослі часто намагаються розібрати боєприпас, у результаті чого він розривається. Також люди підриваються під час сільськогосподарських робіт тощо.

Оксана ДУДАР