Диявол криється в деталях: координатор Антикорупційного форуму Львівщини про Антикорупційний суд

Завданням Вищого антикорупційного суду має стати правосуддя з метою захисту людей та держави від корупційних злочинів. Окрім цього це також  контроль за розслідуванням таких злочинів.

У чому ж головні нюанси ухваленого парламентом законопроекту? Чи не виглядає це як піар чинної влади та від кого залежить, кого саме оберуть в крісла антикорупційної феміди? Відповідь на ці питання Дивись.info дав координатор Антикорупційного Форуму Львівщини Олексій Роговик.

Як і хто голосував 

відео: Петро Порошенко 

У чому нюанси

«Два роки ми боремося за те, щоб в Україні був Антикорупційний суд. Тому для нас це дуже серйозна подія. І та кількість голосів, яка була за цей закон, 315 свідчить про те, що, можливо, це одне з найважливіших рішень, які прийняв Парламент в своїй історії. Питання про те, чи буде мати вплив, залежить від багатьох різних факторів. Зрозуміло, що ключове – це роль групи міжнародних експертів. Суперечки точилися щодо цього. І є питання до того, що в законі чітко не прописано, хто буде входити в групу міжнародних експертів, які є повноваження в цієї групи, яка суб’єктність, як вони збираються. Як вони долучаються до засідань ВККС (Вища кваліфікаційна комісія суддів України – АВТ,). Які юридичні наслідки від рішень, які вони приймають», - пояснює Олексій Роговик.

Обрання суддів

За словами координатора антикорупційного форуму, загальна процедура прописана. Це те, на чому наполягали в Міжнародному валютному фонді, у Європейському Союзі, у Сполучених штатах, щоб ця роль була визначальною. Оскільки, механізм, який зараз діє, який передбачений у законі, прописаний таким чином, що є 6 осіб, які будуть в групі міжнародних експертів.

«Троє із них можуть ініціювати процедуру накладення вето на якогось кандидата до Вищого антикорупційного суду. Тоді, коли вони наклали вето на якогось конкретного суддю, збирається спільна велика комісія. У неї входить 16 осіб з Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ми знаємо, що цей орган достатньо залежний від чинної влади. Відповідно так само збираються вони з 6 міжнародними експертами. Для того, щоби захистити право судді іти далі, тобто, щоб це вето забанити, треба щоб він на цій комісії набрав 12 голосів. Ці 12 голосів – це, наприклад, 9 голосів членів ВККС із 16-ти. Але обов’язково мають бути 3 голоси від міжнародних експертів. Як мінімум половина експертів має підтримати право конкретного судді продовжувати його участь в конкурсі до Вищого антикорупційного суду. Якщо його підтримають лише 2 експерти, то це означає, що цей суддя вже не буде мати права продовжувати участь в конкурсі. Таким чином встановлений дуже серйозний фільтр. Але коли дивишся на те, як приймали цей закон, дуже гучні заяви, досить позитивно, виглядає, себе відчувають політики, виникає питання. Диявол завжди в деталях. І от цей диявол в деталях – це очевидно те, хто буде в цій групі міжнародних експертів», - каже Олексій Роговик.

Хто ж ця впливова група?

Пан Олексій розповів, що попередньо умова була така, що мають бути представники експертів урядів країн, які співпрацюють з Україною в антикорупційній діяльності. І вони делегують своїх представників, контролюють. І в цьому немає жодної проблеми. Втім, редакція була змінена таким чином, що зараз в групу міжнародних експертів будуть входити міжнародні організації – її представники, які мають договори з Україною про співпрацю в антикорупційній діяльності. Або здійснюють консультування у сфері антикорупційної діяльності.

«Це одразу відкидає деяку частину міжнародних організацій. Наприклад, Світовий банк має підписаний меморандум, а не договір з Україною про співпрацю. Це означає, що швидше за все вони не зможуть надати своїх представників до цієї групи міжнародних експертів. Так само є така організація як Європейський Союз. Виникає питання, чи вони будуть мати змогу делегувати? Кажуть, що за документами, юридично вони не вважаються міжнародною організацією. А вважаються міждержавним об’єднанням. Відповідно вони так само, можливо, згідно з чинною редакцією, втратили право делегувати своїх представників до міжнародної групи експертів. Але є інша сторона медалі. Наприклад, ОБСЄ – дуже така сумнівна організація, з сумнівними представництвами і впливом Російської Федерації – державою-агресором,  вона швидше за все буде мати можливість делегувати свого представника до міжнародної групи експертів. Відповідно виникають ризики, яке він рішення буде приймати, що він буде делегувати», - зауважує експерт.

Коли суд буде

«Антикорупційний суд не запрацює раніше червня 2019-го року. Я думаю, що він не запрацює до президентських виборів в принципі. Оскільки, зрозуміло, що є дуже великі політичні ризики. Хіба якісь люди, які йдуть на вибори, захочуть використати Антикорупційний суд як якийсь інструмент в передвиборчій кампанії. Я думаю, що все це обмежиться виключно піаром на антикорупційному суді. Що ми прийняли цей закон, бачите, які ми молодці, за нас голосуйте, ми боремося реально з корупцією», - наголошує Олексій Роговик.

Підготував Олег ГАЛІВ