дивись.info

На Сході з радістю чекають українське мистецтво, – дизайнер Івона Лобан

На Сході з радістю чекають українське мистецтво, – дизайнер Івона Лобан
фото надане Івоною Лобан

Минув місяць відтоді, коли львівські митці, які презентують проект «Під зорею Пінзеля», повернулися до рідного міста зі східних терен України, пише Дивись.info.

Туди учасники проекту їздили задля демонстрації мистецтва Західної України, показуючи всесвітньовідомих за кордоном і далеко не завжди знаних постатей на Батьківщині.

Як відомо, культурно-мистецький проект «Під зорею Пінзеля» створений у Львові. Перший раз він був продемонстрований 16 вересня 2017-го року. Основна мета проекту – популяризація видатного галицького скульптора Іоана Георгія Пінзеля. Щоб про цю людину дізналися не лише у вузьких колах мистецтвознавців і художників, а й прості люди, які часто недотичні до мистецтва. Для цього була створена ціла концепція через моду, через музику, через картини сучасних художників.

фото надане Івоною Лобан

Основою пересувної експозиції стали мистецькі твори, що виконані за мотивами творчості видатного скульптора. Зокрема, у 2017-му році у Львові культурно-мистецький проект передбачав презентацію другого видання альбому «Таїна Пінзеля», демонстрацію документального 10-ти хвилинного фільму «Таїна Пінзеля – від Бучача до Лувру», показ авторської колекції одягу, роботи львівських та тернопільських художників, концерт гурту «Rockoko».

Більша частина учасників проекту за сприяння департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації 6 та 7 травня цього року відвідали два східних міста України. Це населений пункт Сєвєродонецьк і Рубіжне.

«Я вам чесно скажу, це справило такий великий фурор. Це так захопило людей на Сході. Їм так сподобалося. Ми привезли трошки іншу країну. Не в такому етнонапрямку, а трошечки в іншому. З однієї сторони ми позиціонували старовинні храми, які існують, майстра, якому більше 300 років, історію про нього. З іншої сторони ми привезли сучасну Україну. Тобто натхненні Пінзелем  (митці: П. Сипняк, О. Скоп, О. Крохмалюк, В. Москалюк, М. Москалюк, О. Білобран, Р. Грабар, О. Жеребецька, Л. Панчишин, П. Ярмолик – Авт.), що вони представляють собою. Це та сама колекція, сучасні полотна, музика. І цей весь симбіоз, люди від нього були в захопленні», – розповідає співорганізатор проекту, дизайнер Івона Лобан.

Чи не найбільше вразило Івону Лобан  патріотично налаштоване населення Сходу. Так, наприклад, на радіо «49 паралель», – розповідає дизайнерка, – яке створили російськомовні луганчани, ефір ведеться українською мовою. І ця радіостанція має можливість виходити на окупованих територіях.

Зустріли на Сході культурну делегацію зі Львова дуже тепло. Були і вишукані зали, і професійні сцени. А ще – люди у вишиванках та з українськими прапорами.

«Для чого такі проекти створюються? Для чого ми поїхали на Схід? Такі проекти об’єднують. Вони показують, дають можливість краще пізнати нас. Ми їм частину Львова привезли, частину Західної України. Поділилися з ними тим, що ми любимо. І вони більше пізнають нас. Коли краще пізнаєш – краще поважає, любиш, знаєш. І так само ми чекаємо зараз на зворотній зв’язок. Що вони нам розкажуть більше про себе. Хоча ми і так зачаровані були. У той час, коли ми були, там, виявляється, цвітуть степи півонами, там є старовинні церкви, яким по 300 років, – українські. До нас говорили на українській мові. На гарній чистій українській мові. Усі привітні були. Нам всюди говорили, що, якщо б до 2014 року такі проекти до них приїжджали, війни б не було. Виявляється, до 2014-го року там була дуже проросійська політика», – зазначає Івона Лобан.

Нині організатори проекту працюють над тим, аби культуру Західної України побачили й у інших куточках нашої держави. А також – далеко за її межами.

Олег ГАЛІВ, фото – Максим Ощипко

Довідка: Іоан Георгій Пінзель — відомий галицький скульптор середини 18 століття, представник пізнього стилю бароко і рококо. Саме його  дослідники мистецтва називають зачинатилем Львівської школи скульпторів. Для творів митця Пінзеля характерні емоційність та динаміка, що часто є визначальною рисою.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.