дивись.info

Ми повинні почати вкладати в медицину серйозні кошти, – Гірняк

Ми повинні почати вкладати в медицину серйозні кошти, – Гірняк

Львівську медицину продовжує лихоманити. Ледь встигли вщухнути пристрасті навколо реорганізації фтизіатричної служби з реорганізаціями та продажем приміщень, як у ЛОР взялися за реформу психіатрії.

Паралельно з цим незрозумілі ситуації виникають навколо перинатального центру, який ніяк не може розпочати роботу та закупівлі ангіографів. І все це на тлі медичної реформи, зокрема перетворення комунальних установ на некомерційні підприємства. Про долю приміщень медичних закладів і чого чекати медикам ми, напередодні Дня медичного працівника, поговорили із заступником голови Львівської облради Володимиром Гірняком.

Працівники обласного психо-неврологічного диспансеру вже другу сесію поспіль приходять під  стіни облради. Вони переконані, що приєднання їх до обласної психіатричної лікарні має на меті вивільнення приміщення в центрі Львова. Чого облрада хоче досягнути цієї реорганізацією?

У середу в нас відбулася медична комісія на якій була присутня директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак. Ми визначилися, що 26 червня буде проведено круглий стіл, де буде обговорення цього питання. Сесія не буде розглядати це питання раніше вересня.

Наразі ми маємо позицію департаменту, що потрібно об’єднувати.  Це питання на сесії не розглядали. Ми його перенесли і обіцяли, що буде широке громадське обговорення. Якщо згадати реформування фтизіатричної служби, ми прийняли правильне рішення і ніхто не переконає мене у зворотньому. Ми залучили порядка 15-17 млн. грн в галузь, а так ці приміщення б далі руйнувалися і втрачали у ціні. Тут я, наприклад, не маю ще сформованої позиції. В мене були представники профкому, колективу, які мають свою позицію. Тому зараз треба запросити працівників і департамент, і фахівців і асоціацію психіатрів, щоб напрацювати спільне рішення. Поганого ніхто зробити не хоче.

Чи бачили ви розрахунки, скільки людей вивільниться внаслідок такої реорганізації?

Кінцево ми будемо це обговорювати на громадських слуханнях. Йдеться про об’єднання двох установ. Я не готовий сказати зараз свою думку і не можу сказати, як я буду голосувати під час сесії, чи як буде голосувати фракція Громадянської позиції. Ми будемо це вирішувати після слухань.

Нещодавно було звільнено кілька лікарів перинатального центру, які виявилися винними за недоліки будівельників. Що ви думаєте про це?

В ситуації, яка склалася в перинатальному центрі, є як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Ви пам’ятаєте, що працівники в ультимативній формі вимагали призначити керівником їхнього представника. Тоді ми сказали, що нас не змусять голосувати саме так, бо це буде неправильно. Ситуація там накручена, там були проблеми в комунікаціях з трудовим колективом, але процеси які там відбувалися, я вважаю були не до кінця здоровими.

Медицина Львівщини функціонує, проте залишає бажати кращого

Це не приватна установа, а державний заклад, і нам не повинні ставити ультиматуми. Наше завдання – легалізація тіньових фінансових потоків, зокрема і в цьому закладі. Зараз там є виконувач обов’язків, його завдання, щоб центр запрацював, щоб там почали народжуватися діти. Думаю, найближчим часом це станеться. Чи правильне було рішення щодо цих конкретних працівників? Вони теж в мене були. Я їм порадив звертатися до суду, якщо вони вважають це рішення неправильним. А про ефективність  роботи тимчасового керівника будемо судити уже тоді, коли там будуть відбуватися пологи.

Чи вивчали Ви ситуацію навколо закупівлі ангіографів? Чому обласна клінічна лікарня опинилася за «бортом»? 

Тут повинні вже розбиратися фахівці. В мене була Ірина Микичак, вона теж має свою думку. В мене також був пан Кобза, який ініціював відповідне звернення до депутатів. Рішення мають приймати фахівці. Моя функція, як заступника голови, правильно організувати процес. Бо коли слухаю пана Кобзу, видається, що він має рацію, департамент теж має свої аргументи. На даний  момент ми маємо звернення і будемо вивчати це питання. Якщо буде потреба – буде реакція ЛОР.

Чи є якась чітка стратегія розвитку медицини на Львівщині?

Ми над нею працюємо. Медицина Львівщини функціонує, проте залишає бажати кращого. До цього і прагнемо. Зараз ми почали процес складний, часом – непопулярний, але поступово переводимо всіх керівників на контракт. І перші керівники вже перейшли на контракт, хоча й з  дуже великими проблемами.  Ми впоралися з цією ситуацією, хоча вона не ідеальна. Позитив є в тому, що керівник приходить на 5 років і з ним автоматично контракт не продовжується.

Розворушити ту систему, яка складалася десятиріччями, було потрібно.  І коли ми говоримо про стратегічні речі  – перетворення закладів у комунальні некомерційні підприємства – це добре, бо це легалізує спецфонд. Ми змушуємо показувати, де ходить чорна готівка і легазізовувати, бо ці гроші підуть в заклад. Свідомо не хочу називати прізвища, але мешканці області знають, що є  заклади, які працюють не дуже добре, а це залежить від керівника, і ми це розуміємо.

Нам треба сотні мільйонів гривень на обладнання, на обласну клінічну лікарню, на нову дитячу онколікарню, треба закінчувати той самий перинатальний центр, і нам не вистачить для цього державних і обласних грошей

Зараз,  перевівши керівника на контракт, не обов’язково чекати рішення сесії. Якщо допущені серйозні порушення, можна приймати відповідні рішення. Тобто процес керованості галуззю поступово повертається. Звичайно є проблеми – це дуже багато різних інтересів, впливів. Ми почали з приміщень фтизіатричної служби, якщо вони не потрібні, то їх можна продати і кошти вкласти в саму галузь. Нам треба сотні мільйонів гривень на обладнання, на обласну клінічну лікарню, на нову дитячу онколікарню, треба закінчувати той самий перинатальний центр, і нам не вистачить для цього державних і обласних грошей. Треба думати, як залучити додаткові кошти.

До мене деколи приходять працівники і кажуть – ми одноголосно проголосували – призначте нам нашого керівника. А спецфонд там копійчаний.  Тому проблема, яка виникла перед нами, складна, і я радий, що на «екваторі» каденції ми дійшли до її вирішення. Далі  – створення некомерційних комунальних підприємств. Там, де законодавство це дозволяє, треба запроваджувати платні послуги, тому що вони і так платні. Безумовно, є категорії, з яких не можна брати грошей але є люди, які готові заплатити.

Частина депутатів ЛОР не можуть повірити, що продані приміщення були аж настільки не потрібні ЛОР.

Моя думка така, що є випадки, де треба приймати рішення про продаж. Наприклад, приміщення фтизіатрії на вул. Лемківській. Я дивуюся, що його купили за нормальні гроші. Зараз є тема кардіодиспансера, навколо якого ведуться дискусії. Ми свідомо переносимо це питання на вересень. Вже департамент каже – забирайте приміщення, воно не потрібне. В листопаді мало бути перше рішення.

Фейсбучна спільнота звинувачувала конкретно мене, що ми затягуємо цей процес. Давайте обговоримо, як це приміщення використовувати. А це колишній панський маєток. Департаменту соцзахисту він не підходить, бо там незручно, іншим теж. Була пропозиція не продавати з аукціону, а робити інвестиційний конкурс. Але вже всі чекали, що це приміщення  комусь потрібне  – конкретно Гірняку, чи ще комусь. Але ж немає рішення. Ми чекаємо, щоб громадськість обговорила. Але, шановні, давайте пропозиції, як його використовувати. Тому що якщо за нього ми виручимо 20 млн. грн, то це 2  реанімомісця в ОХМАТДИТі. Це рятування кожного дня життів дітей.  Хто готовий взяти на себе відповідальність за те, що ці кошти не будуть виділені.

Ви згадували про дитячу онколікарню, які щодо неї плани?

Це зараз напрацьовує департамент. Але на це потрібно вкласти сотні мільйонів гривень, а якщо брати, наприклад, обласну клінічну лікарню ЛОКЛ, то це мільярд гривень треба залучити. Ми повинні перестати займатися популізмом і почати вкладати в медицину серйозні кошти.

По кардіосанаторію рано чи пізно буде прийняте рішення. Це вже просто приміщення, там немає санаторію, там ніхто не працює

Зокрема і за рахунок реорганізацій?

Так, якщо це потрібно. Я, наприклад, бачу, що по кардіосанаторію рано чи пізно буде прийняте рішення. Це вже просто приміщення, там немає санаторію, там ніхто не працює.

В медицині відбуваються важкі процеси, це дуже важка галузь. Але там є прекрасні фахівці, які працюють, роблять надзвичайно складні операції. Хочеться побажати мужності оптимізму і подякувати за ту працю, яку вони роблять. Тим більше, що з усіх боків  кричать, ображають,  пікетують. Але вони кожного дня рятують людські життя. А ми повинні в цей складний час  знайти правильні рішення, щоб людям було комфортно.

Спілкувався Володимир ГАЛЕЧИК

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.