На Львівщині один вид отруйних змій - гадюки, - експерт

Їхньою жертвою навіть стала вагітна жінка, яка працювала на сінокосі.

Журналісти Дивись.info спробували з'ясувати, наскільки небезпечними для людини є змії та як себе поводити при зустрічі з плазунами.

У цьому нам допоміг голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин.

– Чи є на Львівщині отруйні змії?

– Так. Всього на Львівщині у природі трапляються 4–5 видів змій, більшість з яких неотруйні. Це вуж звичайний, рідкісні й занесені у «Червону книгу України» мідянка та полоз лісовий, а також вуж водяний, якого з більш південних областей зрідка випадково завозять люди. І лише один вид отруйний – гадюка звичайна. Окрім того, часто трапляється схожа на змій й цілковито нешкідлива безнога ящірка – веретільниця ламка.

– Де на Львівщині найчастіше можна цих змій зустріти? Це гірські райони?

– Взагалі для змій більш властивими є заліснені та вологі біотопи. А найбільше – місця, де різні біотопи стикаються між собою, де є певна різноманітність – тобто узлісся, різні кам’янисті місцевості, береги водойм тощо.

І, що цікаво, мікробіотопи, створені людиною. Де є, наприклад, такі форми мікрорельєфу як  покинуті бетонні конструкції, окремі брили, стіни, повалені дерева, пні, купи тирси тощо.  Місця, на яких змії можуть вигріватися на сонці і під якими можуть ховатися. Також їх можуть приваблювати гризуни, що тримаються поблизу людського житла.

– Останні кілька днів на Львівщині активізувалися змії. Як себе поводити при зустрічі зі змією і що треба пам’ятати основне? 

– Передусім слід сказати, що цього року змії активізувалися ще з квітня місяця, який був незвично теплим. У цей час вони мігрували, шукаючи місця, де оселитися на літо. А пік активності змій традиційно припадає на травень – період їхньої шлюбної активності. Зрештою, натрапити на них можна все літо й аж до осені, поки є теплі дні.

Що робити? Найперше варто заздалегідь освіжити в пам’яті інформацію, яку вивчали ще в школі: якими є наші змії, чим саме відрізняється гадюка від вужа.

Оскільки зараз майже кожен має смартфон і доступ до Інтернету, варто знайти та уважно проглянути зображення різних, згаданих вище, видів змій – так, щоб ці образи відбилися в пам’яті і їх можна було легко відновити в уяві за потреби.

Коли ж на нашому шляху дійсно трапиться змія, треба не панікувати, а передусім спробувати її роздивитися й з’ясувати, з ким маємо справу.

Якщо це веретільниця чи вуж або інший неотруйний вид – підстав для тривоги немає. Але якщо змія оселилася поруч з житлом людини і від такого сусідства виникає певний психологічний дискомфорт, то тварину можна спробувати відловити, підчепивши довгим предметом або й просто взявши рукою, помістити в полотняний мішок, віднести в більш-менш віддалене та підходяще для неї місце і там випустити.

Якщо це гадюка, зачіпати її не варто, краще обійти стороною. Оскільки ця змія не настільки рухлива, не може кидатися, стрибати, наздоганяти людину, то дистанція у два-три метри буде цілком безпечною, щоб розійтися або, за бажання, поспостерігати за твариною.

– Якщо змія таки вкусила людину, що робимо тоді? 

– Укус можна вважати нещасним випадком, саме – випадком, бо він не бажаний і для змії. Найперше, знову ж – не панікувати. Ранку варто дезінфікувати, наприклад, перекисом водню, чи хоча б промити водою. Проте – і тут моя рекомендація відрізнятиметься від рекомендацій деяких моїх колег-зоологів і медиків – я раджу одразу ж спробувати видалити якомога більше отрути з ранки, видушуючи та відсмоктуючи її з кров’ю.

– Рятувальники кажуть, що робити це не можна, бо ж є мікротріщини в роті…

– Якщо людина знає, що в неї тріснута губа або що в роті є відкрита ранка, цього робити дійсно не варто, оскільки отрута може відразу потрапити у кровоносні судини шиї та голови, що справді небезпечно. Якщо ж слизові оболонки цілі, то якщо відразу спльовувати відсмоктану отруту, цього не мало б статися. У кожному разі, цей метод двічі випробувано на собі, та й серед професійних змієловів невідомі випадки, коли б хтось нашкодив собі в такий спосіб.

– Все ж таки ми не закликаємо людей цього робити

– Нехай це залишається на вибір та відповідальність кожного, але пам’ятаймо, що будь-яке зменшення дози отрути, яка потрапила в організм, зменшує наслідки її дії.

Щодо подальшого поширення отрути в організмі. З одного боку, не можна допускати надмірної концентрації отрути лише в укушеному місці, яким, як правило, є кінцівка. Не можна накладати джгут, оскільки отрута гадюки має сильну місцеву дію і в умовах застою крові може початися відмирання тканин в місці укусу. З іншого боку, не варто інтенсивно рухати цією кінцівкою, щоб не дозволяти отруті, а з нею – і набряку тканин, розійтися по всьому організму. Тому краще, якщо це буде повільне поступове поширення. Відтак, кінцівку варто знерухомити, місце укусу можна охолодити, але не розрізати й не припікати.

Потерпілому треба багато пити, якщо є можливість – прийняти антигістамінні препарати. І дуже бажано, а якщо це дитина – то обов’язково, звернутися в медичний заклад. Хоча в здорової дорослої людини за якийсь час все навіть без лікування може минутися само собою.

На загал, укус гадюки звичайної лише дуже зрідка може мати смертельні наслідки.

– Але все ж таки напевне варто, аби фахівець оглянув...

– Варто, проте слід пам’ятати, що застосування протиотрути ефективне тільки в найближчий час після укусу, пізніше це вже боротьба з наслідками.

На завершення закликаю кожного дотримуватись елементарної обережності, а також прошу утриматись від немотивованої агресії щодо змій, навіть отруйних – усі вони живі істоти та мають своє місце в природі.

Спілкувався Олег ГАЛІВ

Додамо, що рятувальники склали пам'ятку, як людям поводити себе при укусах отруйних плазунів, бджіл та ос. Знайти її можна за посиланням.

Також у травні Львівщина отримала 90 флаконів антитоксину проти зміїної отрути.