Професійно-технічна освіта: відштовхнутися від дна

31217

Лише 20% випускників шкіл в Україні продовжують своє навчання в ПТУ. Такими є дані Міністерства освіти і науки. Це при тому, що попит на робітничі професії є високим.

Тим часом у Європі щонайменше 40% випускників шкіл йдуть у профтехосвіту. Як змінити систему, щоб до українських  ПТУ пішла молодь, говорили під час форуму місцевого розвитку у Трускавці.

Система зношена

Такий діагноз ставить українській профтехосвіті міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.

«За час Незалежності система потерпіла недостатності уваги, демографічної кризи і відсутності соціального престижу. Водночас є такі країни Чехія, Ховатія, Австрія,  Фінляндія, де 70% випускників отримують першу професію саме в системі профтехосвіти. Це «соціальна подушка», яка дає потім змогу продовжувати освіту. Тобто це не тупикова гілка, і наше завдання зробити, щоб у нас так не було. Зарплати вже вирівнялися, по деяких спеціальностях вони вже вищі, ніж після здобуття вищої освіти, і це може бути серйозним мотиваційним чинником. Натомість за останні роки контингент учнів ПТУ скоротився на 15%, а за 10 років - майже вдвічі. 2016 рік, коли держава перекинула фінансування закладів на місцеву владу, спочатку не давши під це жодного ресурсу, взагалі мало не став останнім для всієї системи», - каже міністерка.

«Це був рік виживання. Ще б один такий рік і профтехосвіта була б зруйнована повністю. Почалася невиплата стипендій, зарплат, почали звільнятися майстри виробничого навчання, причому йшли найкращі. А майстер – ключова фігура у навчанні – які вміння він має, такі і передасть майбутньому робітнику», - каже директор ВПУ №19, що у Дрогобичі, Володимир Маринкевич.

Зараз ситуація стабілізувалася, однак нестача фінансів дається взнаки. «Майстер немотивований зарплатою. Має бути хоча б три  мінімалки. Тоді майстри не будуть втікати на виробництво, де зарплата значно вища», - додає директор. Не надто мотивовані сьогодні і самі учні. «Коли ми проводимо профорієнтацію, учні питають, яка стипендія, чи є в закладі гуртожиток, спортзал. По стипендіях учнів профтехосвіта потрапила в найнижчий ранг - 490 грн. При цьому першочергове право на неї мають ті учні, які мають середній бал 7 і вище. На робітничі спеціальності такі як муляр, плиточник, столяр приходять учні, які мають бал – 2-4. Вимагати від них такого високого балу не зовсім правильно», - вважає директор. Він додає, що під опитування велика частина учнів заявила, що в майбутньому планує працювати за кордоном.

Де вихід?

У міністерстві констатують, що при зниженні кількості учнів майже вдвічі сама мережа  скоротилася лише на чверть.

«Ми маємо маленькі неефективні заклади. В Європі це є великі багатопрофільні, багатофункціональні центри, де готують людей на різних ступенях освіти - дітей і дорослих, і за великою кількістю професій. Наше завдання, щоб гроші, які держава і ще більше місцеве самоврядування акумулює у профтехосвіті, були використані ефективно. Зараз, зношеність обладнання в навчальних закладах становить від 60 до 100%. На такому обладнанні ви не отримаєте виробничої підготовки», - каже Лілія Гриневич.

Вихід у МОН бачать у створенні сучасних навчально-практичних центрів та запровадженні дуальної освіти. За словами міністра, частину коштів на це готовий дати ЄС.

«Ми розробили концепцію реформування професійно-технічної освіти, під яку готовий дати кошти Євросоюз. Зокрема йдеться про покращення інфраструктури, що дуже важливо при зношеності обладнання. Це була наша основна вимога. Це буде інфраструктурний проект ЄС, який дасть змогу збудувати 20 навчально-практичних центрів.  Половина грошей – це грант, а половина – позика Європейського Інвестиційного банку, яку буде віддавати уряд, а можливо вони поставлять умову, щоб віддавали обласні адміністрації, які будуть набувачами»,  – каже Лілія Гриневич.

Водночас, вона визнає, що це не вирішить проблему системно, тому кошти залучатимуть як з державного бюджету, так і приватні.

«Ми спільно з ЄС підготували так звану Зелену книгу, в якій є рекомендації щодо зміни чинної реформи освіти. Зокрема, там виокремлена зміна систем фінансування та адміністрування сфери професійної освіти. Перші спроби реалізувати відповідні зміни були ще у 2016 році, коли фінансування було передано з державного рівня на рівень обласних центрів та міст обласного значення, причому без жодного ресурсу. Ми виправили ситуацію і підняли фінансування на рівень області і міст обласних центів. Окрім цього, з 2017 року і зараз ми фінансуємо замовлення на спеціальності загальнодержавного значення -119 млн. на рік. Також 2018-го ми подвоїли фінансування на відкриття навчально-практичних центрів - виділили 100 млн. За ці гроші ми можемо відкрити 50 центрів. Ми робимо там сучасну базу під гостродефіцитні професії і цю сучасну базу можуть використовувати більше навчальних закладів, ніж один.

Але тут є проблема, що в нас не хочуть об’єднуватися і працювати разом. І завдання органів місцевого самоврядування подивитися на ринок праці і кого з ким потрібно об’єднати. Мова йде не про закриття, а про раціональне об’єднання. Від цього виграють діти ринок праці і в перспективі викладачі. Ми говоримо про пріоритетність дуальної освіти. Це та освіта, яка здійснюється як у класній аудиторії і в майстерні, так і на виробничих площах. Тому передача профтехосвіти на місцевий рівень - це не була примха уряду. Ми повинні звести професійну освіту з регіональними ринками праці.

[dyvys_blockqoute text="Ми повинні звести професійну освіту з регіональними ринками праці" author="Лілія Гриневич"]

Тільки так, не з Києва, а на рівні кожного регіону ви можете забезпечити зустріч роботодавців і представників професійно-технічних навчальних закладів», - пояснює Лілія Гриневич.

При цьому великі сподівання у міністерстві покладають державно-приватного партнерства, тобто на допомогу роботодавців, які мають бути зацікавлені у професійних кадрах.

«Заохочення розвитку цього державно-приватного партнерства - наша мета, і ми активно шукали шляхи, яким же може бути це заохочення. Щоправда, коли я була в Німеччині, дізналася, що там роботодавці жодного заохочення за участь у навчанні дітей не мають - ні податкових пільг, навіть з зарплати учням сплачуються повноцінні податки. Єдине – держава оплачує фахівців, які працюють з дітьми, зокрема на виробництві, що логічно. Але це яскраве свідчення того, наскільки в сучасному світі роботодавці усвідомлюють важливість розвитку людського капіталу. Й це більш ніж раціональне рішення, бо лише так для них є можливість підготувати працівників, яких не потрібно буде перенавчати», - каже міністр.

«Роботодавці готові до дуальної форми навчання. Ми хочемо домовитися щоб по певних напрямках, зокрема кулінарному, кондитерському профілю учні навчалися на базі «Ріксоса Прикарпаття», «Карпат», «Женеви» у Трускавці, відпочинкових закладів у Східниці. Всі вони мають хорошу матеріальну базу», - додає Володимир Маринкевич.

За даними міністерства у 2017-2018 навчальному році розпочали впровадження елементів дуальної форми навчання 52 заклади в 25 регіонах за 54 професіями.

МОН також підписало низку меморандумів з роботодавцями, зокрема з Будівельною палатою та громадською спілкою «Національне партнерство в легкій промисловості».

У Міністерстві також говорять про стандарти освіти, нові програми та підручники.

Уже з цього року технікуми та коледжі, що готують молодших спеціалістів на базі 9 класів, мають повністю перейти на нові програми профільної середньої освіти, які розраховані на 2 роки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: