Анексований Крим: чи викликало відкриття Керченського мосту туристичний бум

krum-2

Небувалого туристичного буму після відкриття Керченського мосту не сталося. Кримські пляжі, як і торік, залишаються майже порожніми.

ІА Дивись.info розбиралася, чому в окупований Крим, тепер вже зв’язаний з материком мостом, не ринули мільйони туристів з РФ та близького і далекого зарубіжжя, а пляжі півострова залишаються піщаною «пустелею».

Трохи статистики

Благодійний фонд «Майдан закордонних справ» у щорічній доповіді «Окупований Крим в умовах санкцій і блокади 2014-2017» «Сіра зона. Кримський півострів: чотири роки окупації» в розділі «Окупований туризм» публікує наступні дані: починаючи з 2010 року, туристичний потік вийшов на стабільний рівень в 5-6 мільйонів відпочивальників на рік, з них 1-1,2 мільйона в санаторіях і пансіонатах, що відповідало реальному рівню конкурентоздатності кримського курорту на регіональному (чорноморсько-середньоморському) ринку.

По суті, з 2010 року туризм у Криму став головним пріоритетом розвитку автономії.

Зрештою станом на 2014 рік чверть доходів зведеного бюджету АР Крим становили надходження від туризму і всього, пов’язаного із ним.

Три основні регіони з курортною моноекономікою, що обслуговують 75% туристів – Ялта (38%), Алушта (19%), Євпаторія (19%) – формували понад 20% доходів зведеного бюджету автономії.

Експерти вказують, що після анексії Криму потік українських туристів і туристів з далекого зарубіжжя практично зупинився і півострів перетворився на таку собі «резервацію» для відпочивальників з Росії. До того ж змінився її, так би мовити, якісний склад, бо якщо раніше саме росіяни були основними споживачами  дорогого сервісу на півострові, тобто поселялися в першокласних готелях та пансіонатах, то після анексії сюди ринув потік бюджетних туристів.

До речі, заможних людей з РФ у Криму вабили саме нижчі ціни, зокрема дешевизна і висока якість продуктів харчування. Зрозуміло, що після захоплення півострова, зникли і ці принади, за якими грошовиті російські туристи вирушили до Єгипту, Туреччини, Греції тощо.

Транспортні туристичні потоки до анексії: 67% – залізничний транспорт, 20% – автомобільний, 13% – авіатранспорт.

Після анексії: 45% – авіатранспорт,  41% – поромна переправа, 14% – інші види транспорту.

Безпосередньо обслуговуванням туристів у Криму до окупації займалося 21% населення, або близько 350 тисяч осіб, з яких майже половина здавали житло. Однак після захоплення півострова були запроваджені жорсткі адміністративні заходи щодо квартироздавачів і власників міні-готелів.

Тобто те, що українська влада вдавала, що не помічає, щоб згодом вивести малий бізнес із сірої зони, російська обклала штрафами і податками.

З 2018 року підготовка 50 метрів пляжу до туристичного сезону коштуватиме приблизно мільйон рублів.

У звіті зазначається, що туристичний потік знизився у 2-3 рази, а задекларовані окупаційною владою дані про 5-5,5 мільйона туристів не заслуговують на увагу.

Півострів без лайнерів та фестивалів

Андрій Клименко, голова спостережної ради БФ «Майдан закордонних справ», експерт з питань Криму, головний редактор сайту blackseanews.net у своєму блогу на «Обозреватели» зазначає, що, по-перше, треба розуміти: щоб там не казали представники окупаційної влади, ніякий туризм в Криму не потрібен державі-окупанту.

«Якщо виходиш, наприклад, у один і той же день вранці, вдень та ввечері на набережну Ялти і дивишся, скільки є людей, які вони і що роблять, то можна майже на 90% точно сказати, скільки в Криму туристів. Чому? - Тому що є індикатори, співвідношення між кількістю туристів в Ялті і в Євпаторії, Феодосії, Судаку чи Севастополі.

Ми знаємо, що південний берег Криму завжди приймав 55% всього туристичного потоку. До 30% приймала Євпаторія та Сакі (в останні роки було зростання). Решта – 5% Севастополь і на такому ж рівні Судак. Феодосія трохи більше – 7%.

Аналізуючи кримський туризм, ми зробили висновок, що ті цифри, які називають представники окупаційної влади, треба ділити на 2 чи навіть на 3.

Звичайно існують різні методи аналізу, не тільки візуальний. Але ми впевнені, що всі ті чотири минулих літа в окупації було максимум 1,8-2 млн туристів у Криму. Тобто це було в 2,5-3 рази менше, ніж в останні чотири роки до війни», – каже Андрій Клименко.

Водночас він зазначає, що незначне зростання туристичного потоку, яке пов’язують із будівником Керченського мосту, викликане швидше цікавістю, аніж палким бажанням відпочивати у Криму. Утім, йдеться не про заявлені 20%, а якісь 5-7%.

Крим втратив такі свої принади, як майданчик для різноманітних фестивалів. А після отримання статусу «сірої зони» кримські порти оминають круїзні лайнери.

За словами Андрія Клименка, Ялта у 2013-му році в сезоні прийняла майже 120 круїзних лайнерів. Це більше, ніж прийняла Одеса. В середньому на кожному лайнері 1,5-2 тисячі туристів. Сьогодні це практично неможливо і навряд чи найближчим часом зміняться тенденції.

Дотації і занепад інфраструктури

Головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов переконаний, що Керченський міст вплинув не на збільшення туристичного потоку, а на його логістику.

«Відкриття Керченського мосту, якщо й вплинуло на щось, то, скоріше, на туристичну логістику, а не на сам туризм. З одного боку, до окупованого Криму стало легше добиратися автомобільним шляхом, з іншого – авіакомпанії, які незаконно літали в закритий аеропорт Сімферополя, знизили кількість авіарейсів», – зазначив у коментарі ІА Дивись.info Юрій Самойлов.

Водночас він переконаний, що на розвиток туризму у Криму найближчим часом сподіватися марно.

«Що ж до самого туризму, то для його розвитку необхідний розвиток інфраструктури, чого в окупованому Криму не може бути за визначенням: міжнародних інвестицій в тамтешню інфраструктуру немає, можливості російського держбюджету обмежені, а сам Крим як «регіон» є глибоко дотаційним. Отже, інфраструктура занепадає. Крім того, жорсткий поліцейський режим, свавілля чиновників окупаційних «адміністрацій»,  репресії щодо представників корінних народів - кримських татарів та українців – аж ніяк не сприяють розвиткові підприємництва в Криму, в тому числі й у туристичній галузі.

Виходячи із попередньої відповіді, туристична галузь у Криму надалі деградуватиме. До цього долучатиметься ще й дефіцит водних ресурсів, що, натомість, вже призводить до відмирання традиційних напрямків сільського господарства (вирощування фруктів, овочів, м’ясного та молочного тваринництва), а також електроенергії», – наголосив експерт.

Водночас перспективи розвитку туризму у Криму на найближчий час вельми туманні.

«До того часу, поки Крим не буде визволено від російських окупантів, туристична галузь на півострові стагнуватиме. Повністю вона не зникне, адже у Росії щодалі більше з’являється категорій громадян, яким держава обмежує або й повністю забороняє виїзд за кордон. Крім того, існує значний контингент дотаційних туристів, відпочинок яких оплачують державні або корпоративні фонди. Суттєва частина таких туристів спрямовуватиметься саме до Криму. Проте такий туризм не призводить до розвитку інфраструктури та, як наслідок, не підвищує привабливість Криму порівняно з іншими напрямками», – зазначив Юрій Самойлов.

Як виглядають кримські пляжі

Українці, які вирішили провести відпустку на морському узбережжі, можуть хіба «позаздрити» кримським відпочивальникам. Переповнені українські пляжі сильно дисонують на фоні майже порожніх на півострові.

Ялта

Пляж біля гори Аю-Даг.Алушта

Пляж готелю «Елада».

Євпаторія

Феодосія

Саки

Судак

Гурзуф

Севастополь

Керч

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: