Навіщо замінювати податок на доходи податком на виведений капітал

Податок на виведений капітал передбачає, що бізнесу не потрібно платити 20% державі, а можна вкласти ці гроші в розвиток своєї компанії.

Для іноземних інвесторів це значить, що податкова ставка буде фіксована – 15%, тоді як зараз податкове навантаження на компанії може становити до 25%.

Оподаткуванню підлягають лише кошти, які виводяться з бізнесу. Якщо кошти виводяться шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15% до суми виплати (100 грн. дивіденди, 15 грн. податок). Якщо кошти виводяться в іншій спосіб, то застосовується ставка 20%.

Однак запровадження податку на виведений капітал передбачає різке зниження надходжень до бюджету. За попередніми оцінками, до 40 мільярдів гривень. Відтак треба вишукати інші джерела надходжень або ж знизити бюджетні видатки.

Що зміниться від заміни податку на прибуток податком на виведений капітал і як це позначиться на економіці, ІА Дивись.info розпитала в експертів.

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів:

«Принципова річ у чому? Змінюється підхід до оподаткування – від оподаткування заробленого бізнесом прибутку до оподаткування грошей, які вже виводяться з бізнесу. Тобто фактично це оподаткування дивідендів. А відповідно прибуток, який реінвестується, не буде обкладатися податком. Тобто гроші, які вкладаються в якийсь новий капітал, у якісь виробничі потужності тощо, не будуть оподатковуватися 20-відсотковим податком на прибуток. У принципі це головна зміна. Прибічники цього податку ще кажуть, що він може  покращити адміністрування, бо нібито він буде менш дискримінаційним і буде менше можливостей для маніпуляцій з боку податківців. Можливо, частково це вірно, але видається так, що дослідження показують, що він навряд чи за умов відсутності змін в якості податкового адміністрування, це буде принципово. Тобто загалом ним теж можна зловживати і він може бути також проблемним з точки зору податкового адміністрування як і податок на прибуток. У цьому сенсі я особисто не очікую покращення. Але оподаткування інвестицій він реально прибирає, тобто покращує ситуацію з точки зору податкового навантаження на бізнес.

Як це позначиться на економіці? Мені здається, що заяви про різке збільшення надходжень до бюджету вже за 2-3 роки і стрімкий ріст ВВП, зовсім висмоктані з пальця цифри. У рамках дискусії законопроект представили як щось, що рятує економіку України і кардинально змінює ситуацію. Кардинально навряд чи це відбудеться, оскільки низький рівень інвестицій у країну пов’язаний не з тим, що оподатковуються всі інвестиції 20-відсотковим податком, а з тим, що дуже поганий інвестиційний клімат і люди просто не вкладають сюди гроші. Ось і все. Податок на виведений капітал не є якоюсь такою потужною реформою, яка це кардинально змінює. Якщо і є щось, що кардинально може вплинути, то це запровадження земельного ринку. Податок на виведений капітал і близько не матиме такого ефекту. Це гарантовано. Більш проблемним з точки зору прямих податків, тобто прямого оподаткування доходів, є податок на заробітну платню, бо він є значно вищим, ніж податок на прибуток. Треба говорити про те, що слід знизити податки, і це правильно. В ідеалі всі прямі податки треба повністю прибрати, бо вони є найбільш шкідливою формою оподаткування. Пріоритетним є все ж зниження податків на заробітну платню, тому що там є більший потенціал до тінізації, ніж у податку на прибуток. Там більший рівень оподаткування, відповідно, більший рівень проблем, які він створює. Йдеться про зарплати у тіні, що провокує виїзд людей за кордон. Тому логічніше б було продовжити з наведення ладу з податком на заробітну платню, тобто продовжувати вже започатковану тенденцію зі зниження єдиного соціального внеску. Важливіше працювати з податками на заробітну платню, ніж з податками на прибуток. Ну і, нарешті, треба розуміти, що податок на виведений капітал призведе до того, що втрати бюджету доходять приблизно  до рівня 40 мільярдів, відповідно, їх треба якось компенсувати і не вилетіти з програми МВФ і мати можливість фінансувати видатки бюджету, продовжувати робити виплати за боргом. Відтак ці 40 мільярдів мають бути компенсовані або якимось іншими доходами, або скороченням видатків. Але просто так його не можливо запровадити».

Юрій Трачук, Senior Experten Service, патентний повірений. Тренер з рівноправного партнерства IFES, тренер команд народних депутатів Програми РАДА USAID:

«Цей закон може стати основою для капіталізації українського бізнесу. Адже, задля оптимізації податкового навантаження, бізнес (особливо, належний олігархату),  виводив – під різними приводами – кошти за межі України. Як патентний повірений, можу сказати, що особливою популярністю користується інструмент виведення коштів, у формі платежу роялті (за використання об'єктів інтелектуальної власності – часто, досить умовних). Від 5 до 10% податку – значно нижче, аніж діюча ставка оподаткування, погодьтеся.

Інша перевага – можливість бізнесу (особливо малому та середньому) працювати у легальній сфері, реінвестуючи зароблене у нові проекти та продукти, без додаткового оподаткування перед цим. Наразі, схема виглядає так: податок на прибуток виводиться закордон (на ім'я власника об'єкта інтелектуальної власності), під 5%-10%. Далі гроші через офшор перераховуються до України у формі інвестицій, приміром. І так по колу. Тобто маємо паразитуючу системи, за якою від нашої країни живляться інші території. А додайте ще до цього витрати на обслуговування офшорних компаній, трансакції, оплату місцевого менеджменту. Хіба ми найбагатші?..

З нетерпінням очікую на друге читання, аби побачити, що насправді буде містити законопроект і чи зможе наш бізнес перейти на світлий бік».

Оксана ДУДАР