Ніч на Івана Купала: головні традиції та обряди свята

ІА Дивись.info зібрала для Вас народні обряди, традиції, які до цих пір залишилися популярними.

Згідно з давніми традиціями, Івана Купала - свято сонця, тому найважливіша роль в обрядах відведена силі вогню.

Читайте також: Де і як святкують Івана Купала на Львівщині (фото, відео)

Історія свята

Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилося ім'ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом.

День Івана Купала раніше припадав на день літнього сонцестояння і випадав на 24 червня. Після введення нового стилю літочислення дата пересунулася на 7 липня. Саме в цей день свято відзначають і в наш час.

Свято Івана Купала відзначають не тільки в Україні, але також також у Польщі, Білорусії, Росії та країнах Прибалтики. Івана Купала вважається днем молоді та кохання. Згідно з легендою, в цю ніч грали весілля Купала та Марени, що символізувало поєднання двох стихій - води і вогню, чоловічого і жіночого начал.

З давніх-давен день Івана Купала був пов'язаний з різними ритуалами, обрядами, традиціями і повір'ями.

Традиції та обряди на Купала

Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Відтак у Купальську ніч прийнято стрибати через вогнище. Спочатку через вогнище стрибали найстарші хлопці, потім – попарно, хлопець з дівчиною.

Існують прикмети, пов'язані з цим:

• якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його сім'ї,
• вскочить у полум'я – чекай біди,
• юнак з дівчиною вдало перестрибнуть багаття – вони неодмінно одружаться.

Коли забави стихають, люди запалюють свічки від вогнища на заготовлених заздалегідь кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою і таким чином вшанувати предків.

Ввечері 6 липня незаміжні дівчата ворожать на нареченого: вони плетуть вінки, кидають у воду, а хлопці їх згодом дістають. Чий вінок молодий парубок дістане – та дівчина змушена буде поцілуватися з ним і бути у парі весь вечір.

У свято необхідно зробити вінок з польових трав і квітів.

За традицією, в нього потрібно вплести лопух, братків, ведмеже вушко, богородскую траву. У вінок також треба вставити запалену свічку, пустити його з води і спостерігати, що буде відбуватися далі:

• Якщо вінок швидко тоне – це означає, що весілля в цьому році дівчині не варто очікувати;
• Якщо свічка у вінку гасне, значить, суджений розлюбив;
• Якщо вінок запливає далі інших, те і дівчина буде щасливіше всіх, хто бере участь у ворожінні;
• Якщо вінок пристав до берега – поганий знак: бажане не збудеться, якщо ж навпаки, вінок пливе далеко і швидко, то варто чекати щастя і любові.

Свято триває всю ніч, і найцікавіше те, що такі новоспечені молодята згодом і одружувалися. Наші предки Івана Купала називали богом плодючості, тому свято мало сексуальний характер.

Купало та Марена

Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина). Згідно зі слов'янським міфом Марена — зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобами та голодом. Але в народі, зокрема на Слобожанщині, її вважали старшою русалкою.

Власне святкування починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала та Марени. Так, на Поділлі й Волині дівчата виготовляють Купала з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині в одних населених пунктах опудало Купала виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками й намистом, в інших замість солом'яного опудала саджають дитя, яке виконує роль Івана Купала. На Київщині та Одещині його виготовляють із гілок будь-якого дерева.

Опудало Марени роблять у різних регіонах України в залежності від традицій, які там склалися.

Взявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени та співають пісень. Основною темою цих хороводів є кохання. Чоловіки й жінки також сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть.

Папороть

Існує повір'я про цвіт папороті, котрий нібито з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала.

Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.

Вважалося, що опівночі цвіт папороті з'являється тільки на декілька секунд і одразу ж зникає. У того, хто знайде чаклунську рослину, збудуться всі бажання, він буде щасливим, здоровим і багатим.

За даними сучасних дослідників, повір'я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини «страусове перо звичайне» (Matteuccia struthiopteris); спороносні листки (спорофіли) цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло.

Звичаї на Івана Купала, пов'язані з водою

Після прийняття християнства до святкових традицій додався обряд купання. На Івана Купала у церкви відзначають день народження Іоанна Предтечі, який хрестив Ісуса Христа в Йордані. Тому вважалося, що води річок і святих джерел в свято мають здатність не тільки очищати тіло, але і душу.

Люди на Івана Купала з самого ранку вирушали до водойм або в баню, плескалися в річках в день перед святом, і в Купальську ніч.

Також цілющими властивостями наділялася ранкова роса. Нею вмивалися, щоб зберегти красу і здоров'я.

За народним повір'ями, купатися у водоймах можна було тільки з 7 липня. В цей період з річок виходить вся нечисть, і Купала захищає воду до самого Ільїна дня (2 серпня).

Що не можна робити на Івана Купала?

Здавна вважалося, що на Івана Купала прокидається всяка лісова нечисть, тому в цю ніч не можна спати.

Крім сну, є й інші заборони. В ніч з 6 на 7 липня від води слід триматися подалі вагітним, дітям та старим. Водяна нечисть може нашкодити слабким організмам цих людей.

Щоб родина не збідніла, її членам на Івана Купала краще нічого не віддавати, не продавати і не позичати. А якщо людина знайде на дорозі гроші – навіть велику суму – їй ні в якому разі не можна їх брати.

Жінкам не можна відзначити Івана Купала і не побувати біля вечірнього багаття – так роблять тільки відьми.

Джерела: Вікіпедія, Українські традиції, СТБ.