«Євробляхи»: бути чи не бути

Чого хочуть протестувальники

Загалом у протестах беруть участь близько двох тисяч осіб.

Перша вимога протестувальників – скасування постанови Кабміну від 20 червня №479 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів», яка зокрема дає поліцейським доступ до митної бази «Інспектор-2006», а також «поліцейські мають право цілодобово перебувати в зонах митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в інших місцях митної території України, в яких органи Державної фіскальної служби здійснюють митні формальності, з метою виявлення фактів порушення митних правил». Нижче ми наведемо деталі щодо махінації із цією системою «Інспектор», через які в Україні нелегально перебувають тисячі авто на «євробляхах».

Протестувальники вважають, що ця постанова створила репресивні умови для автомобілів з іноземною реєстрацією по усій території України.

Водночас мітингарі вимагають від депутатів до початку парламентських канікул внести до порядку денного сесії розгляд законопроектів №8487 і №8488. Бо якщо не зробити цього зараз, то законопроект не буде ухвалений до прийняття нового бюджету, адже зміни до Податкового і Митного кодексів мають бути внесені за півроку до ухвалення головного фінансового документу країни.

Раніше, 15 червня, Комітет з питань податкової та митної політики вніс до парламенту два законопроекти про реєстрацію в Україні автомобілів на іноземних номерах, які передбачають зниження митних податків (зменшення розміру акцизного податку з авто), скасування заборони на митне оформлення машин, які не відповідають стандартам Євро-5. Відтак розмитнення автомобіля на єврономерах коштуватиме 2,5-3 тисячі євро.

Мітингарі заявляють, що їхня акція протесту безстрокова…

Мовою цифр

Для прикладу, за даними митниці, 1 травня 2018 року в Україні перебувало понад 315 тисяч авто, зареєстрованих в інших державах і ввезених в Україну в режимі транзиту або тимчасового ввезення. Майже половина, 125 тисяч, – з порушенням терміну перебування.

За даними Нацполіції, у 2017 році в Україні сталося понад 10 тисяч ДТП за участю авто з іноземною реєстрацією або 6% від загальної кількості автомобільних аварій в Україні. У першому кварталі 2018 року кількість таких ДТП зросла до 8,5%. Поліси обов'язкового страхування придбали лише 198 тисяч з 315 тисяч власників таких авто.

Щодо Львівщини, то торік за кількістю ДТП за участю авто на іноземній реєстрації область стала лідером, перегнавши Київ та Одеську область. За даними Нацполіції, практично кожна п’ята ДТП за участю авто на іноземній реєстрації сталася на Львівщині (1875 випадків серед 10086). Водночас серед цих ДТП у регіоні кожна четверта – з постраждалими (433), де за рік було травмовано майже 700 осіб, а загинуло 63 особи.

Якщо порівняти цю цифру із загальною кількістю загиблих (246 осіб за 2017 рік на Львівщині), виходить, що  кожна четверта смерть у ДТП на Львівщині сталася у пригоді за участю авто на іноземній реєстрації.

Думка експерта

Олена Чепіжко, керівниця зовнішніх комунікацій компанії «Єврокар» вважає, що проблему з автомобілями з іноземною реєстрацією слід вирішувати якнайшвидше, але у запропонованих законопроектах є низка недоліків.

– Як в Україні вирішити проблему з «євробляхами»?

– У Верховній Раді серед інших зареєстровані законопроекти №8487 і №8488, покликані вирішити проблему з неконтрольованим ввезенням автомобілів на іноземних номерах.

З огляду на гостру соціальну ситуацію, яка склалася внаслідок неспроможності органів влади вирішити цю проблему протягом вже півтора року, автомобільні виробники, імпортери та інші офіційні учасники автомобільного ринку, які сплачують усі податки до державного бюджету і дотримуються чинного законодавства, фактично були поставлені перед фактом лібералізації ввезення таких автомобілів і змушені йти на компроміс, аби не відтягувати хоча б якесь вирішення ситуації та повернення до цивілізованого легального авторинку. Адже збереження статусу кво заводить ситуацію у глухий кут.

Автомобільні виробники, імпортери та інші офіційні учасники автомобільного ринку, які сплачують усі податки до державного бюджету і дотримуються чинного законодавства, фактично були поставлені перед фактом лібералізації ввезення таких автомобілів і змушені йти на компроміс

Водночас прописаний у законопроектах відхід від екологічного стандарту Євро-5 йде у розріз з європейськими тенденціями посилення екологічних норм щодо шкідливих викидів у повітря від транспортних засобів. Досвід минулого року свідчить, що лібералізація ввезення вживаних автомобілів ефективно працює тільки зі збереженням вимог дотримання чинних екологічних стандартів. Зокрема в результаті дії закону №1389-VIII про багатократне зниження акцизів на старі іномарки за умови їх відповідності екологічним стандартам Євро-5, лише у 2017 році імпорт таких автомобілів виріс більш ніж втричі – з 17,4 тис. до 56,8 тис. од. Відтак, дотримання норм Євро-5 – це питання екології нашої держави, і воно не має вирішуватися в економічній площині крізь призму лібералізації ввезення вживаних автомобілів з інших країн, особливо зважаючи на критично низький рівень середнього віку українського автомобільного парку – 19,6 років, та «лідерські» позиції України у цьому антирейтингу – друге місце у світі після Куби.

Тим не менш, на сьогодні запропоновані законопроекти – це поки що єдина конструктивна спроба врегулювати проблему з неконтрольованим ввезенням таких автомобілів.

– Якщо відмінити мито, чи коштуватиме автомобіль, який був у користуванні, стільки, як в Німеччині чи Польщі?

– З 1 серпня 2016 року вступив у силу закон №1389-VIII про багатократне зниження акцизів на старі іномарки. Лише за 2017 рік імпорт вживаних автівок виріс більш ніж втричі. Таким чином, лібералізація легального ввезення б/в автомобіля вже відбулася, і вона ефективно працює, відкриваючи достатньо можливостей, щоб, сплативши мінімальну кількість податків, легально ввезти автомобіль та бути офіційним його власником, а не відшукувати нові шпаринки у законодавстві.

При цьому звернемо увагу на такий факт. Головне гасло активістів «Хочемо авто, як в Європі» зумовлене аргументом, що авто в Європі коштує дешевше, оскільки збори і податки нижчі. Однак при цьому вони забувають або не хочуть згадувати про те, що експлуатація автомобіля у розвинених країнах Європи – задоволення не з дешевих, адже передбачає низку додаткових платежів.

Гасло активістів «Хочемо авто, як в Європі» зумовлене аргументом, що авто в Європі коштує дешевше, оскільки збори і податки нижчі. Але експлуатація автомобіля у розвинених країнах Європи – задоволення не з дешевих, адже передбачає низку додаткових платежів

З урахуванням обов’язкової страховки, податків (податок на володіння автомобілем, екологічний податок на величину викидів СО2), техогляду, палива, парковки, дорожніх зборів, регулярного сервісу, заміни шин та інших факторів загальна вартість користування авто в Європі виливається в кілька тисяч євро на рік. Для прикладу, згідно з результатами дослідження LeasePlan, вартість володіння власним авто у Німеччині становить близько 470 євро на місяць.

Чим старіше стає автомобіль, тим більше зростають витрати на його утримання. Таким чином, у країнах ЄС експлуатація старого авто невигідна. І коли досягається точка неповернення, коли утримувати авто стає дорожче, ніж купити новий, – тоді авто потрапляє в коло інтересів польсько-литовського бізнесу і згодом заповнюють український ринок.

– Як це позначиться на українській економіці?

– За підрахунками AUTO-Consulting, в результаті лібералізації ввезення автомобілів, що були у користуванні, та затягування ситуації з автомобілями на іноземних номерах загальні втрати держави тільки від митниці вже обчислюються 19,2 млрд гривень. Тож зараз завдання номер один – щонайшвидше повернутися до легального цивілізованого автомобільного ринку та унеможливити подальші порушення з ввезення автомобілів на іноземних номерах. Запровадження таких умов має позитивно вплинути на український авторинок та економіку загалом, адже унеможливить сірі схеми імпорту та забезпечить поповнення державного бюджету податковими надходженнями. Однак таке «покращення» – з розряду: «Спочатку зробити гірше, а потім повернути усе, як було».

– Як це вплине на безпеку руху?

– Неврегульоване ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією – це проблема не тільки учасників ринку, але також питання безпеки на дорогах. На жаль, в Україні кількість автомобільних аварій продовжує зростати. У середньому кожні 3-4 хвилини стається ДТП. За таких умов важливо, щоб за кермом авто завжди були люди, у яких відсутня можливість «просто кинути авто і втекти у разі ДТП», адже цим зараз часто зловживають водії автомобілів з іноземними номерами. За умови запровадження жорсткого контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах, це питання може бути вирішеним.

У середньому кожні 3-4 хвилини стається ДТП. За таких умов важливо, щоб за кермом авто завжди були люди, у яких відсутня можливість «просто кинути авто і втекти у разі ДТП», адже цим зараз часто зловживають водії автомобілів з іноземними номерами

Однак існує й інша проблема, що стосується безпечного руху, з огляду на те, що більшість ввезених автомобілів на іноземних номерах – це старі автомобілі, що не відповідають сучасним екологічним нормам. Адже за результатами дослідження Національного управління безпеки дорожнього руху США (NHTSA), рівень безпеки автомобіля під час серйозних аварій (а відтак – і життя пасажирів) прямо залежить від дати виробництва транспортного засобу. За участю автомобілів віком до 5 років відсоток смертності становить 26%, у той час як автомобілів до 1985 року – аж 55%. А за даними Моторно-транспортного страхового бюро України, 20% автомобілів на дорогах вироблені саме до 1985 року.

Олена Дальська, PR-директор агенції маркетингових комунікацій SAME & Friends вважає, що автомобілі з іноземною реєстрацію становлять неабияку проблему на дорогах України: «Це величезна проблема: в наш автомобіль врізався автомобіль з «євробляхами», пошкодив його, а закон ніяк не може відшкодувати нам збитки (хоча суд визнав водія «євроблях» винним), тому що страховки у нього немає, офіційно він не працює. Це величезна проблема для водіїв із зареєстрованими українськими номерами».

«Бізнес» на кордоні

Окрім усього вищесказаного, бізнес на автомобілях з іноземною реєстрацією призвів до створення крупної корупційної схеми на митниці, яку викрили журналісти. У сумнівних оборудках була задіяна система «Інспектор», до якої Кабмін своєю постановою №479 і дав доступ поліції.

Суть схеми полягала у наступному: згідно із законом, іноземець має право ввезти на територію України лише одну машину, на якій і має покинути її межі. Якщо через деякий час той самий іноземець в’їжджає вже на іншому автомобілі (зрозуміло, перший залишився на нашій території), то на нього складають протокол про порушення митних правил, згідно із ст. 481 МКУ, який тягне за собою накладання штрафу на суму 17 тисяч гривень.

І ось використовувалася наступна оборудка: на пунктах пропуску є електронний журнал АСМО «Інспектор», куди вносяться дані про транспортні засоби. Якщо іноземець, який вже в’їжджав в Україну, приїхав знову і вже на іншому авто, а попереднє залишилося на території держави, спрацьовує автоматичний ризик «АСАУР», далі – протокол і штраф. Тим часом підприємливі митники здогадалися видаляти записи з електронного журналу і вводити їх по-новому – зі зміненою літерою чи цифрою. Після цього «АСАУР» не спрацьовував, а на територію країни потрапляли тисячі машин.

До прикладу, тільки на митному пості  «Мостиська» відділом митного оформлення №4 протягом лише 2016-го року було здійснено пропуск понад двох тисяч таких автомобілів, а бюджет недоотримав 34 мільйони гривень. До речі, інспектор з одного такого автомобіля отримував немало-небагато, а 300 доларів, натомість іноземець, зазвичай йдеться про поляків, який ввозив авто – 100 доларів.

У період з 1 січня по 31 серпня 2016 року через 10 митниць  в Україну у такий спосіб було ввезено 11220 автомобілів. Справу по львівських митних постах розслідує обласна прокуратура, втім, скоро мине другий рік, як вона залишається на досудовому етапі, а тим часом митників, яких підозрюють у мільйонних махінаціях, отримали лише дисциплінарні стягнення і продовжують працювати на львівській митниці.