дивись.info

Хлорні війни: Чи загрожує «Львівводоканалу» колапс

Хлорні війни: Чи загрожує «Львівводоканалу» колапс
Фото ілюстративне. Джерело: Народна правда

15 червня зупинилося підприємство «Дніпроазот», що є єдиним виробником рідкого хлору, який використовують водоканали України для знезараження питної води.

Це спричинило паніку, адже запаси дезинфектора на підприємствах з водопостачання виявилися невеликими – від 7 до 40 днів, а його постачання з-за кордону організувати технічно складно. Журналісти Дивись.info розбиралися, чим загрожує така ситуація «Львівводоканалу» і чи очікувати львів’янам на водний колапс.

Війна на витривалість

У «Дніпроазоті» заявляють, що виробництво рідкого хлору стало економічно невигідним у зв’язку зі значним подорожчанням енергоресурсів, зокрема, природного газу. Своєю чергою прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що «ДніпроАзот» має купувати газ за ринковою вартістю, як і вся українська промисловість, а постачання хлору можна налагодити з інших джерел. Наразі всі переговори уряду з «Дніпроазотом» завершилися безрезультатно.

Там умовою відновлення виробництва називають підвищення цін на продукцію. Відповідне звернення було спрямоване в Антимонопольний комітет України 2 липня. «Мета цього звернення – отримати висновок про можливість зміни (підвищення) підприємством ціни на рідкий хлор і відповідності вищезгаданих дій АТ «Дніпроазот» положенням антимонопольного законодавства України. Нова ціна на хлор, яку пропонує встановити наше підприємство, відповідає середньоринковій у 2018 році. Обладнання з виробництва хлору знаходиться в робочому стані й готове до використання і відновлення виробництва у будь-який момент. Адміністрація АТ “Дніпроазот”, розуміючи всю важливість і значущість цього питання, готова вже зараз укласти прямі контракти (без підприємств-посередників) на постачання рідкого хлору», – йдеться в повідомленні підприємства.

Доки між владою та підприємством тривав цей пінг-понг до України вже почали завозити хлор з Румунії. Перша партія (понад 130 тонн) уже потрапила на Аульську хлорпереливну станцію у Дніпропетровській області. Втім, ситуації це не вирішує, адже реагент постачається автомобілями, а румунський постачальник може завантажувати лише дві машини на добу.

Чи буде колапс на Львівщині

Керівництво області та міста запевняє, що ситуація під контролем і катастрофи не буде. Як повідомив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, на минулій апаратній нараді він піднімав це питання.  «Директор департаменту житлово-комунального господарства доповів, що для Львівщини налагоджені альтернативні джерела постачання хлору для обеззараження води. Також додатково з цим питанням звернувся до першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва», – сказав Олег Синютка.

«Львівводоканал» у достатній кількості забезпечене реагентами для очистки води
Сергій Бабак

У львівській мерії запевнили, що жодних проблем із забезпеченням якісного водопостачання мешканцям міста немає. «ЛМКП «Львівводоканал» у достатній кількості забезпечене реагентами (гіпохлоридом натрію і рідким хлором) для очистки води для забезпечення безперебійного і якісного водопостачання мешканцям. Також Львівською міською радою опрацьовані варіанти, в разі продовження проблеми з «Дніпроазотом», щодо постачання необхідних реагентів, зокрема рідкого хлору, іншими підприємствами, зокрема і з-за кордону», – заявив заступник міського голови Львова Сергій Бабак.

Чи виросте тариф на воду?

Експерти, однак, вважають, що така «війна» може вилитися у зростання тарифів на водопостачання для населення.

Дмитро Франчук, політичний аналітик, зауважує: «Тепер в Україні за рахунок зупинки «ДніпроАзот» вартість хлору  зросла утричі, що, безумовно, спричинить значне збільшення тарифів на воду».

«За рахунок зупинки «ДніпроАзот» вартість хлору зросла утричі. Це спричинить значне збільшення тарифів на воду
Дмитро Франчук

Він додає, що цей конфлікт може спричинити соціальний вибух. «Ще 2 липня першим забило тривогу місто Жовті Води, де розташовані уранові рудники. Критична ситуація з зупинкою водопроводів – в половині Дніпропетровської області, – говорить пан Франчук. – І ось тепер проблеми у Києва, Харкова, Кривого Рогу, Маріуполя та інших промислових мегаполісів, які отримували хлор в цистернах. Обробляти воду нічим, за 35-градусної спеки регіони практично зневоднені, що може гарантувати неймовірний за масштабами соціальний вибух. Підприємства водопостачання намагаються переходити на гіпохлоритнатрію замість хлору, але даний реагент також проводиться в Дніпродзержинську. Кабінет Міністрів вже назвав ці дії атакою на державу. В даний час одна українська компанія «намагається організувати» великі поставки хлору в контейнерах автомобільним транспортом, проте оформлення дозвільних документів та інші формальні процедури займуть понад рік. Більш того, таких спеціалізованих контейнерів недостатньо».

Політолог Владислав Сердюк також прогнозує через таку ситуацію соціально-політичну кризу. «Зупинка «Дніпроазоту» загрожує Україні перебоями постачання чистої води. Тобто прямою внутрішньою соціально-політичною кризою. Зупинки з постачанням найшвидше позначаться на вартості води, офіційно очікується подорожчання в 5% від нинішньої вартості, – вогорить пан Сердюк. – Але це тільки в тому випадку, якщо кризу вже можна вважати врегульованою. На сьогодні тільки 135 з 1500 підприємств по очищенню води встановили у себе власні гіпохлоритні станції. Але це знижує загрозу тільки в менших містах. Київ і Львів надалі забезпечені хлором тільки на найближчий місяць. Задля зміни системи, по-перше, потрібна велика кількість коштів для встановлення такого обладнання, по-друге, рік часу на зміну системи очищення».

Він наголошує також і на політичному аспекті ситуації: «Знаючи, що «Дніпроазот» в 43% належить до Ігоря Коломойського, треба зазначити, що тут маємо комплексну проблему. Вона несе за собою прямі політичні ризики, але в більшій мірі виникає з економічних поглядів. Тобто зріст цін на газ для єдиного підприємства виробника рідкого хлору. Вважаю, що ситуації можна було запобігти, якщо не так сильно тиснути на фактично стратегічно важливе для країни підприємство. З іншого боку, якщо водоканали в наслідку цієї кризи знизять залежність від підприємств-виробників хлору, то це забезпечить громадян в майбутньому від політичних та економічних конфліктів на рівні бізнес-політика».

Коли закінчиться хлорна війна

Лише вчора, 18 липня, Антимонопольний комітет України пояснив свою позицію щодо звернення «ДніпроАзоту». Там заявили, що АМКУ не є ціновим регулятором, не встановлює та не надає висновки про економічну обґрунтованість цін на товари. «Ціни на хлор рідкий є вільними, які самостійно встановлюються суб’єктом господарювання і на які відсутнє держрегулювання. Отже, якщо «Дніпроазот» впевнене в обґрунтованості підвищення ціни на власну продукцію – жоден чинний нормативно-правовий акт не забороняє такі дії», – заявили в АМКУ.

Водночас, там пригрозили монополісту штрафом за відмову реалізовувати продукцію.  «Часткова або повна відмова суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку, від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел визнається зловживанням монопольним становищем. Це порушення тягне накладення штрафу до 10% доходу суб’єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф», – пояснюють а АМКУ.

Там додали, що розгляд заяви «Дніпроазот» про надання висновків щодо кваліфікації дій відбудеться на засіданні комітету, запланованому на сьогодні, 19 липня.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...