дивись.info

На наші сольні концерти приїжджають родинами, долаючи тисячі кілометрів, – музиканти «Joryj Kłoc»

На наші сольні концерти приїжджають родинами, долаючи тисячі кілометрів, – музиканти «Joryj Kłoc»

Фестиваль «Тарас Бульба – 2018» зібрав понад 50 музичних українських гуртів, серед яких і львівський колектив «Joryj Kłoc».

Ми поспілкувалися з артистами (Іван Жогло, Антон Любій, Павло Гоц, Ярослав Себало) про те, скільки часу займають в них репетиції, чим відрізняється польська і українська аудиторії та на яких музичних конкурсах їх чекати?

– Як Вам місто Дубно і фестиваль «Тарас Бульба»?

Антон Любій: Місто ми поки не роздивилися, окрім Дубнівського замку. Він – гарний.  Та і фестиваль «Тарас Бульба» подобається: все організовано як належить!

– Ви будете брати участь на фестивалях «Файне місто» та «Бандерштат». Як готуєтесь? Чи багато часу, зазвичай, займають репетиції?

Антон Любій: Гурт «Joryj Kłoc» репетує щодня, окрім суботи. Кожного дня, від 9 до 12 години ранку, ми маємо репетиції. Для того, щоб опрацьовувати матеріал; повторювати старий, вже напрацьований та створювати щось нове. Зараз – концертний сезон, тому репетицій менше. Ми не готуємось до чогось окремо, хіба що до якогось конкурсу.

-У 2008 році Ви розпочинали як електронний проект. Зараз хтось називає Вас рок-гуртом, хтось каже, що Ви граєте у стилі турбо-фолк, а хтось виокремлює цей стиль музики як козацький брейк-біт. То, все-таки, у якому жанрі грає гурт «Joryj Kłoc»?

Антон Любій: Ми граємо у жанрі «український обрядовий хіп-хоп дай Боже етно-чорт». Це стиль, який ми вигадали самі і він нам дуже подобається. Ми по-філософськи ставимось до того, до якого жанру відносять нашу музику.

Іван Жогло: Можливо, навіть вважаємо, що граємо у стилі етно-поп або просто поп:) Це вже справа музичних критиків.

Ви часто граєте у Польщі. Чи відрізняється українська публіка від польської?

Антон Любій: У Польщі публіка, наприклад, може приїхати з іншого куточку країни на концерт. Наші, зазвичай, такого не роблять. Це ми помітили не тільки у поляків, але й у хорватів, чехів та навіть в німців, які приїжджали до нас на концерти в Литву і Польщу. В Європі – легше подорожують. На жаль, в Україні переважає така думка, що гурт повинен приїжджати в місто, де я перебуваю.

В Польщі є таке місце, яке ми жартома називаємо «резиденцію ватаги Joryi Kłoc». Воно розташоване неподалік від кордону з Україною — це Хутор Ґораєц (Chutor Gorajec).  Туди, на наші сольні концерти, люди справді приїжджають родинами. Вони їдуть на виступи, незалежно від того, де ті відбуваються. Долають тисячі кілометрів тільки для того, щоб відчути цей «вибух» і просто побути разом з улюбленим колективом.

Неможливо простежити, де аудиторія більша – в Польщі чи в Україні. Просто в Польщі відгук набагато швидший. Вони стежать за життям гурту, хоча й не є фанатами одного колективу. Якщо одним словом: польський фанат – активний, український – пасивний.

– Ви брали участь у «Хіт-конвеєр». Чи плануєте ще піти на якісь конкурси? Можливо, як Ваші колеги «Kozak System», спробуєте свої сили у «Відборі на Євробачення»?

Антон Любій: Ми брали і беремо участь в різних конкурсах. От нещодавно були на польському конкурсі, схожий на наш «Х-фактор», який називається «Must be the music – Tylko muzyka!». Зараз ми вийшли у півфінал в конкурсі «Польща має талант», де будемо незабаром грати. Також у ватаги «Joryj Kloc» є сюрприз. Але для цього потрібно у вересні активно спостерігати за нашими каналами та за різними українськими талант-шоу. І там Ви обов’язково нас побачите.

 Щодо «Відбору на Євробачення», – чекайте. Чекайте нас завжди і всюди.

-Чи відпочиваєте Ви разом усім гуртом?

Антон Любій: У нас навіть є свої заповіді і правила. Цілеспрямовано разом не збираємось і не їдемо, наприклад, на море. Адже після сезону ми набридаємо один одному. Деколи, після насичених гастролей, ми робимо собі тиждень вихідних.

-Пашко серед усіх музикантів – найменший. Чи часто він висловлює свою думку у дискусії? Чи, можливо, частіше прислухається до думки інших?

Павло Гоц: У нас в гурті – демократія. Ми усі дослухаємось один до одного, незалежно від віку. Часто бувають суперечки. Хоча й думки в усіх – різні, ми повинні «дійти до одного знаменника».

-Нещодавно, у лютому, ви випустили свій четвертий альбом «Кора», до якого увійшли пісні, зібрані з ваших останніх гастрольних подорожей. Як відбувається збір пісень?

Антон Любій: Наприклад, ми маємо у Литві концерт. Зазвичай, на концертах, де ми граємо – гуртів з фолк складовою багато. Ми записуємо від них їхні народні пісні. Однієї такої ночі ми назбирали близько двадцяти литовських пісень. Дві з них увійшли в останню платівку «Кора». Таким способом були зібрані і польські пісні, які є у цьому альбомі. Ну а всі інші в «Корі» – українські.

Спілкувалася Анастасія Мигидюк

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...