Набратися світла від БУРівців: як один день може відкрити світ

“Будуємо Україну разом” – це волонтерський рух, який виник у 2014 році за ініціативи молоді та благодійної організації “Львівська освітня фундація”.

Про свій досвід участі в таборі БУР розповідає першокурсниця факультету журналістики Юля Кизик.

 

 

Його практична ціль –  допомагати українцям, які потрапили у скрутну ситуацію, ремонтуючи їхні помешкання. Якщо починалось все лише з ремонту будівель зруйнованих внаслідок війни на Сході, то тепер волонтери допомагають з цією ж проблемою людям по всій території України.  Також проект сприяє створенню громадських просторів на місцях, де відбувалися їхні табори та навіть проводять школу для волонтерів «БУРLAB». Там волонтерів навчають проектного менеджменту та соціального підприємництва.

Про БУР-Talks

«Я була на БУРі один повноцінний день. Приїжджала на БУРtalks розповісти про проекти організації “Молоді лідери України”, але паралельно з командою БУРівців провели день», - ділиться Юлія. Щотижня, під час таборів, організатори проводять БУРTalks. Це захід, на якому волонтери розповідають усім  власні історії та діляться досвідом, який здобули під час праці у різних сферах.

Про роботу

День у таборі поділений на дві частини. До обіду волонтери разом з будівельниками допомагають з ремонтом осель або облаштуванням громадських просторів. А от друга  частина дня присвячена саморозвитку волонтерів. Для учасників читають лекції відомі українці, проводять тренінги, майстер-класи, квести, концерти та екскурсії. Така  культурно-освітня програма націлена на те, аби кожен волонтер не лише зміг винести для себе щось корисне, але й зрозумів, що важливо й потрібно бути частиною змін та творити їх самостійно. Усі заходи є відкритими. Так організатори намагаються заохотити  місцеве населення до співпраці.

«Мій перший досвід у БУРі – ремонт громадського простору в Заліщиках, - ділиться наша героїня.  – Наскільки я вловила, то процес роботи у таборі триває так: збирається команда, приїжджає на об'єкт (певна будівля, територія) і починає робити справжнісінький ремонт. Переважно в місті є кілька об'єктів – у Заліщиках робили ще дім військового і, наскільки знаю, дитячий майданчик.

Я - людина, якій важко щось робити серед бруду, безладу (така собі педантка), а це справжній ремонт! Але я настільки зарядилась, засвітилась від БУРівців, що як ракета підмітала, збирала сміття, здирала штукатурку і малювала турніки на майданчику».

Про місію та цінності

Після проведення кількох таких таборів, організатори розширили місію свого руху. Тепер мета –  налагоджувати комунікацію та створювати середовище довіри. А ще сформувати у людях відчуття відповідальності за своє місто, країну та й самих себе. І основним таким інструментом досягнення мети є створення осередків, де кожен зможе бути собою, де пануватиме щирість та відкритість.  Адже саме на цих компонентах, – вважають організатори, – будується довіра. Усі ці ідеї сформовані у слогані  організації «Будуємо стіни помешкань – руйнуємо стіни між людьми».

«Ці люди настільки світлі й натхненні! -– ділиться Юля.  – Уявляєте, вони їдуть на цілі тижні з дому в інші міста, села, щоб працювати безкоштовно: відновлювати будинки для сімей та військових, організовувати нові громадські простори. Окрім того, створюють на місцях певні проекти, влаштовують заходи, щоб познайомитись з містянами, об'єднати їх, змотивувати робити своє місто кращим. Тобто БУР робить не лише фізичну працю, а й неабияку освітню. За їхню відвагу і велику любов я вклоняюсь».

Про масштаби

За 4 роки діяльності  у проекті взяли участь 1390 волонтерів не лише з областей України, а й з-за кордону. Разом їм вдалось відремонтувати 144 помешкання у 30 населених пунктах. Окрім цього, облаштувати 37 громадських просторів та прикрасити графіті близько 70 будівель.

Дівчина пригадує,  що серед БУРівців «зустріла людей з Кривого Рогу, Дніпра, Житомира, Львова – направду є друзі зі всієї України. Бо БУР будує не тільки країну, а й тебе! Я була лише один день, і цей день відкрив мені новий світ — світ, де люди не скаржаться, не втікають, а беруть і роблять тяжку, але добру роботу, бо вони кажуть: «Хто, якщо не ти?»

Авторки: Ірина Ладика та Ольга Криса

Фото: з архіву Юлі Кизик