Смертельний рейтинг: чому на українських дорогах гинуть тисячі (інфографіка)

650x434
Фото умовне. Джерело: Информатор

За півроку на дорогах Львівщини у дорожньо-транспортних пригодах загинули 123 особи – і це абсолютний антирекорд по Україні.

Натомість 1154 людини лише на Львівщині було травмовано. Про це свідчить статистика Патрульної поліції України, отримана у відповідь на інформаційний запит ІА Дивись.info.

Львівщина – лідер антирейтингу

Отже, згідно із статистикою, найбільше ДТП трапилося у Києві – 17 995, з яких 986 – з постраждалими. Загалом у цих ДТП були травмовані 1159 осіб, а 54 загинули. Натомість на Львівщині сталося у понад три рази менше дорожньо-транспортних пригод – 5026, з постраждалими – 861, у яких травмувалися 1154 особи, а загинуло понад у два рази більше людей – 123 особи.

Після Львівської області за кількістю загиблих – Одещина. Тут дорожньо-транспортні пригоди забрали життя 99 людей. Третя в антирейтингу – Київщина із 94 загиблими. У силу різних об’єктивних та суб’єктивних причин найменше загинуло у ДТП на Луганщині – 8 осіб, Сумщина – 15, Кіровоградщина – 17.

Щодо загальної статистики, то в Україні за півроку сталося 68776 ДТП, з постраждалими – 9965, травмовано – 12847 людей, загинули – 1237 осіб.

Причини і наслідки

Перевищення швидкості, водіння у нетверезому стані, нехтування засобами безпеки і розмови по телефону під час кермування – це основні причини, які призводять до сумних наслідків.

Про це розповіла Олеся Холопік, заступник директора Центру демократії та верховенства права, координатором кампанії «За безпечні дороги».

«Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє основні чинники, які мають прямий зв’язок між дорожніми аваріями і загиблими та травмованими на дорогах: перше – надмірна швидкість, друге – керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, третє – не використання ременів безпеки, мотошоломів, дитячих крісел і останнє – це використання водіями мобільних телефонів під час кермування. Це такі ключові фактори, які, власне, є присутніми і в нас, в Україні, що підтверджує статистика.

[dyvys_blockqoute text="У нас першопричиною ДТП з загиблими і травмованими є перевищення швидкості, після цього йдуть ДТП, які трапилися за участі п’яних водіїв" author="Олеся Холопік"]

У нас першопричиною ДТП з загиблими і травмованими є перевищення швидкості, після цього йдуть ДТП, які трапилися за участі п’яних водіїв. Тобто надмірна швидкість – це та ТОП-причина, яку у державі треба максимально швидко і оперативно вирішувати. Щодня ДТП забирають не менше 10 життів по Україні», – розповіла експерт.

Щодо пасажирських перевезень, які останнім часом через велику кількість загиблих опинилися у центрі уваги, то тут є свої причини, що призводять до ДТП, окрім вищеперелічених, вважає Володимир Наумов, голова ради громадської організації «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури».

«На сьогодні – це безвідповідальність. Якщо йдеться про підприємство, то керівника. Коли вони хочуть отримати прибутки, то повинні подбати про те, що водій, який їде понад 400-500 кілометрів, повинен або відпочивати, або має їхати два водії. Цього немає, водій їде 8-10 годин, потім 2-3 години спить чи не спить, а потім сідає за кермо і везе людей у зворотному напрямку. Крім того, на сьогодні дуже дороге задоволення купити новий автобус або автобус, вироблений заводом-виробником для перевезення пасажирів. Вони купують, наприклад, у Польщі перероблений з «Спрінтера» на пасажирський транспортний засіб. І потім ми отримуємо, що цей транспортний засіб мав перевозити 18 людей, а він перевозив 23 і ще 5 стояли. Тобто все відбувається через відсутність прозорого ринку, який нам обіцяють, але прозорого ринку не буде доти, доки не буде прозорого контролю», – розповів Володимир Наумов.

Натомість Олена Чепіжко, радник Голови Федерації роботодавців автомобільної галузі зазначає, що кількість травм і смертей на дорозі прямо залежить від віку і технічного стану автомобілів.

«Дорожня безпека залежить від цілого набору факторів. З одного боку, це якість та сумлінність навчання самих водіїв та їх законослухняна поведінка на дорогах, з іншого, – робота виконавчих органів для забезпечення контролю за порушеннями на дорогах (робота поліції, розміри покарань тощо). Неабияку роль грає і стан інфраструктури (якість дорожньої розмітки, освітлюваність доріг тощо) та технічний стан самих транспортних засобів, зокрема середній вік автопарку, який визначає клас безпеки автомобілів. У цьому аспекті Україна демонструє найгірші показники в Європі: середній вік автопарку в Україні –  21 рік, тоді як у середньому в ЄС він майже вдвічі менший – 11 років.

[dyvys_blockqoute text="Україна демонструє найгірші показники в Європі: середній вік автопарку в Україні –  21 рік, тоді як у середньому в ЄС він майже вдвічі менший – 11 років" author="Олена Чепіжко"]

За результатами дослідження Національного управління безпеки дорожнього руху США (NHTSA), рівень безпеки автомобіля під час серйозних аварій (а відтак – і життя пасажирів) прямо залежить від дати виробництва транспортного засобу. За участю автомобілів віком до 5 років відсоток смертності становить 26%, у той час, як автомобілів до 1985 року – аж 55%. При цьому, за даними AUTO-Consulting, більше 20% автомобілів на дорогах вироблені саме до 1985 року», – резюмувала Олена Чепіжко.

Контроль, якого немає

Сьогодні, після низки резонансних ДТП, дедалі частіше почали лунати думки, що Патрульна поліція майже не впливає на порушників ПДР, не те що розформована ДАІ, «нехай корумпована, зате ефективна». Тепер все прозоро, однак у патрульних нема навіть банальних радарів для визначення швидкості. Утім справа не у патрульних і, звісно ж, повертати такий орган, як ДАІ не просто не треба, а категорично не можна. Все, що потрібно, відповідна законодавча база. Для цього навіть не знадобиться вигадувати велосипед, досить – скористатися досвідом передових країн.

Натомість реалії виглядають так, що м’яке законодавство, наприклад, подарувало водіям «безкарних 20 кілометрів».

«З 1 січня 2018 року запроваджений новий швидкісний ліміт у населених пунктах – 50 кілометрів за годину. Це правильне рішення. Такий самий швидкісний режим встановлений і в Європі. Але самого рішення недостатньо. Обмеження швидкості не буде ефективним без ключового моменту – відновлення контролю за швидкістю, якого у нас фактично немає з кінця 2015 року… Перевищення швидкості від встановленої на плюс 20 карається штрафом 255 гривень, якщо плюс 50 – 510 гривень. Тобто у нас досі існують ось ті плюс 20 безкарні. Що це означає? Незважаючи на те, що у населеному пункті є обмеження швидкості у 50 кілометрів на годину, водій цілком може їхати майже 70 кілометрів. А відомо, що під час наїзду навіть на швидкості 50 кілометрів, це може мати трагічні наслідки, не кажучи вже про 60-70 кілометрів», – розповіла Олеся Холопік.

Крім того, водії-порушники активно домагаються скасування штрафів через суди. А вражаюча більшість тих, хто став причино смертельної ДТП відбуваються м’якими умовними термінами.

Тим часом Олена Чепіжко наголошує на ще одному факторі, який є складним для контролю – автомобілі з іноземною реєстрацією.

«Ми підтримуємо питання безпеки автомобілів і дорожнього руху. На жаль, в Україні кількість автомобільних аварій продовжує зростати. Не останню роль в цьому відіграють водії авто на іноземних номерах, яких складно привести до відповідальності, якщо вони зникли з місця ДТП, тому що ідентифікувати власника такого авто складно.

Для поліпшення ситуації необхідно посилити контроль на дорогах. Наша позиція – закон повинен бути один для всіх, і покарання за порушення закону має бути неминучим. Також актуальним буде розширення повноважень виконавчих органів МВС, щоб забезпечити виконання законодавчих норм на дорогах», – наголосила пані Олена.

 

Що стосується пасажирських перевезень, незважаючи на наявність такого контролюючого органу, як Укртрансбезпека, тут існує цілковита анархія, вважає Володимир Наумов.

«Контролювати безпеку пасажирських перевезень може національна поліція у межах своєї компетенції. На сьогодні ці права дуже обмежені. Все, що стосується контролю перевезень, максимально прописано в Укртрансбезпеці. Це такий орган, який повинен контролювати як безпеку руху, так і виконання технічних умов, ліцензійних тощо щодо перевезення пасажирів. Однак він вже два роки не займається контролем, а, скажімо так, перебуває «в долі і в темі». Простіше просто зібрати гроші і заплющити очі на всі порушення.

Відповісти перед законом може лише ліцензіат, тобто той перевізник, котрий має ліцензію. Якщо перевізник не має ліцензії, то з ним на сьогоднішній день взагалі дуже важко щось зробити

Відповісти перед законом може лише ліцензіат, тобто той перевізник, котрий має ліцензію. Якщо перевізник не має ліцензії, то з ним на сьогоднішній день взагалі дуже важко щось зробити. Ми маємо повну відсутність збалансованої нормативно-правової бази – законів, постанов Кабміну, наказів тощо. Плюс тотальна відсутність контролю з боку органу, котрий має займатися безпекою руху та контролю за виконанням перевізника своїх зобов’язань перед державою», – зазначив Володимир Наумов.

Через таку вражаючу статистику в Україні незабаром стартують міжнародні інформаційні проект з безпеки на дорогах.

Оксана ДУДАР

Інфографіка: Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: