У Львові за унікальною методикою сканують скульптури Пінзеля (фоторепортаж)

IMG_8074

У Львівській національній Галереї мистецтв ім. Бориса Возницького розпочали унікальний для України проект. Тут сканують роботи Пінзеля, аби потім їх 3D-моделі можна було би експонувати навіть за відсутності оригіналу, друкувати на 3D-принтері або навіть переносити у комп’ютерні ігри.

Вже протягом кількох днів у Музеї сакральної барокової скульптури Пінзеля тривають роботи зі сканування скульптур майстра. За словами Василя Мицько, прес-секретаря Львівської національної Галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, у Галереї з відомих робіт Пінзеля є десь 80-90%. Усі їх хочуть відсканувати за допомогою 3D-сканера.

«Зараз Пінзель став вельми затребуваний, і чим далі, тим більше цього буде. Тому це відкриває перед нами великі можливості для різного експонування. Коли ми почали цей проект, то до кінця не усвідомлювали, наскільки різні можливості він нам відкриває. Це експонування як голограми у музеї, без скульптур, онлайн-виставки, збереження 3D-копії для викладання у мистецьких закладах, реставраційних майстернях тощо», — каже Василь Мицько.

Такий проект став можливий завдяки співпраці  громадського сектору, бізнесу, галереї та міської влади. Наразі проект реалізовують за грантові кошти, отримані від Львівської міськради. Це 92 тисячі гривень. Ці гроші пішли на сканування трьох робіт скульптора.

Голова мистецької ради ГО «Діалог» Григорій Семенчук згадує, що ідея проекту зародилася півроку тому. І поки що коштів дійсно вистачило на три роботи, хоча якби його вартість оцінювали у комерційному полі, сума була би значно більша.

«Наші члени захотіли зайнятися 3D-скануванням скульптур Пінзеля, бо він дуже важливий культурний маркер Львова. Це людина, творчість якої досліджена, але ми мало знаємо про його життя. І зараз ми перебуваємо у пошуку коштів. Але люди, як задіяні у проекті, зацікавлені, щоби він жив. Нам допомагають технікою та іншими ресурсами. Це приклад унікальної співпраці між громадським середовищем, бізнесом і картинною галереєю, яка є державною установою», — додає Григорій Семенчук.

Активіст зауважує, що коли вони починали проект, то не знали всіх обсягів робіт. Однак коли приступили до реалізації, зрозуміли, що потрібно більше ресурсів: це і світло, і техніка, і людський капітал.

Марія Кисенко, асистентка кафедри дизайну та архітектури НУ «Львівська політехніка» каже, що саме сканування залежить від складності об’єкту. Ті три скульптури, над якими працювали фахівці, дуже складні, бо мають позолоту, багато складок, вони динамічні. Відтак саме лиш фотографування зайняло 7 годин, сканування — 4 години. Ще три пішло на постобробку і стільки ж на будування 3D-моделей.

«Є різні методики роботи у цій сфері. Може працювати окремо фотоапарат – це фотограмметрія, а може — окремо сканер. Якщо використовувати тільки перший метод, буде інформація про саму 3D-модель, але не буде текстури. Ми поєднуємо у нашій роботі і 3D- сканування і фотограмметрію. У нас виходять надчіткі моделі з дуже якісними текстурами. Додатково ми використовуємо професійне освітлення», — розповідає фахівчиня.

При роботі зі скульптурою Богоматері команда зробила 1800 фото, для скульптури Іоанна — 2000, а для Авраама (лише його частини) вже зараз зробили близько 2000 фото.

«Основна мета – створення онлайн-експозиції, друге — інформація для дослідників і реставраторів, також потім можливе друкування на 3D-принтері, створення голограм, як це роблять у світі, дослідницько-викладацька робота та інше», — додає Григорій Семенчук.

У планах авторів проекту відсканувати не тільки всю спадщину Пінзеля в Україні, але й ту, що знаходиться у Польщі та Австрії.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО,

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: