дивись.info

Стратегія розвитку Львівщини: фантазії чи реальність

Стратегія розвитку Львівщини: фантазії чи реальність

Проект плану заходів реалізації у 2019-2020 роках Стратегії розвитку Львівської області до 2020 року обговорили на «Арені Львів».

Стратегічні цілі, визначені у проекті – конкурентоспроможна економіка, підвищення якості життя, відкриті кордони, розвинуте село, туристична привабливість.

«Основний акцент  – це розвиток промисловості, залучення інвестицій,  розвиток експорту, детінізація економіки. Що стосується розвитку села  – це максимальна концентрація на кооперативному русі, на підвищенні товарності виробництва. По відкритих кордонах – це залучення коштів  міжнародної технічної допомоги, співпраця з донорськими організаціями. Що стосується розвитку туризму  – в нас є всі можливості щоб бути першими  серед регіонів, які пропагують розвиток туризму, для цього треба доопрацювати туристичні продукти, які ми маємо і провести промоцію регіону», – пояснює директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Роман Филипів. 

За даними ЛОДА, впродовж останніх років на Львівщині спостерігається позитивна динаміка надходження іноземних інвестицій. «Зростання як прямих іноземних, так капітальних інвестицій прогнозується і надалі.  Міжнародні ділові агенції наводять різноманітні рейтинги і дослідження, одне з яких стосується кластеризації економіки та її відповідності з преференціями в оподаткуванні. Судячи із цих даних, найближчим часом найкращими для інвестування на Львівщині будуть галузі альтернативної енергетики, агропромислового комплексу, харчової індустрії та інфраструктури», – каже Роман Филипів.

За його словами на супроводі у Львівській області зараз перебувають 619 конкретних інвестиційних проектів. Із них 134 супроводжуються на рівні обласної адміністрації, і ще 485 – на рівні районних держадміністрацій.

Щодо ринку праці, то стоїть завдання забезпечити його фахівцями робітничих професій.

«Робітничі професії залишаються найзатребуванішими на ринку праці. 72% суб’єктів господарювання, роботодавців заявляють про нестачу кадрів з професійно-технічною освітою. Сьогодні на Львівщині функціонує більше 50 закладів професійно-технічної освіти, які готують фахівців у різних сферах. У цьому контексті у першу чергу ми повинні говорити про регіональне замовлення. Цьогоріч зменшили замовлення на підготовку агентів з туризму – з 246 до 100 осіб та обліковців – з 154 до 90. Натомість збільшили замовлення операторів верстатів з програмним керуванням – з 178 до 440 осіб, водіїв – з 545 до 880 осіб, слюсарів – з 904 до 1040 осіб. На 151 одиницю збільшили замовлення електромонтерів та на 600 – кравців», – каже Роман Филипів.

Щодо підвищення якості життя, то впродовж останніх років зростає обсяг фінансування освіти.

«У 2018 році на покращення освіти залучили майже півмільярда гривень. Поза тим, у будівництві сільських амбулаторій та покращенні здоров’я дітей ми плануємо досягти високих індикаторів. Окрім того, надзвичайно потрібні заходи в народних домах та поповнення бібліотечних фондів» – каже директор економічного департаменту. Він додає, що в галузі охорони культурної спадщини вдається забезпечити реставраційні та ремонтні роботи на тих об’єктах, що становлять архітектурну цінність для Львівщини. Окрім того, задля забезпечення популяризації спорту діє обласна програма «Спортивний майданчик», в межах якої кожен населений пункт оснастять полями зі штучним покриттям або тренажерним майданчиком.

Водночас у ЛОДА визнають, що допустилися низки помилок при виборі проектів. Так, у 2017-2018 роках в Плані заходів реалізації Стратегії розвитку області була задекларована реалізація 241 проектної ідеї, але ця кількість виявилася нереалістичною. Тому у 2019-2020 роках візьмуться реалізовувати лише 114 проектних ідей.

«Ми припустилися низки помилок, формуючи діючий План заходів на 2017-2018 роки. В ньому була 241 проектна ідея, загальний обсяг фінансування – 46,5 млрд грн. Коли проводили аналіз виконання цього плану заходів, ми побачили, що далеко не всі проектні ідеї зреалізовані, тому що вони були нереалістичні, не опиралися на об’єктивний фінансовий ресурс. Тому, формуючи цей план заходів, ми вирішили застосувати наступні критерії: готовність до реалізації, важливість, рівень охоплення. В результаті станом на сьогодні в нас вийшло 114 проектних ідей, загальний обсяг фінансування – 14 млрд грн. Найбільше проектних ідей, найбільший обсяг фінансування припала на стратегічну ціль якість життя. В неї входить і освіта, і охорона здоров’я, і культура, і спорт, і інфраструктура, і ЖКГ», – каже Роман Филипів.

«Деякі цифри в цьому документі є більш ніж оптимістичні і виходять за межі розуміння наших можливостей і економіки нашого краю, але якщо ми не будемо ставити перед собою великі цілі, ми ніколи до них не прийдемо. Так, 10,2 млрд. на ціль, яка є профільною  – підвищення якості життя у 5 разів вища за всі оцінені ресурси які є, але якщо не тягнутися, нічого не буде. Але важливо, що в цьому плані є конкуренція. Тобто є ті, що вклали туди свої проектні ідеї і думають, що хтось це буде робити за них, а є ті що працюють і їх треба підсилити. Диференціація відбувається зараз», – підсумовує голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...