РФ, Кіпр, Нідерланди: експерт пояснила, чому Росія – головний інвестор в економіку України

Про це ІА Дивись.info розповіла експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Ольга Хоменко.

«29 серпня 2018, Державна служба статистики України опублікувала обсяги надходжень прямих іноземних інвестицій в економіку нашої країни за перше півріччя 2018 року.  Спостерігаємо позитивну динаміку зростання притоку прямих іноземних інвестицій – $ 1,26 млрд за останні 6 місяців ($ 711,2 млн за аналогічний  період попереднього року)», – сказала Ольга Хоменко.

І зазначила, що ключовими інвесторами стали – РФ (34,6%), Кіпр (17,4%), Нідерланди (16,5%).

А основними галузями, куди надійшли інвестиції є: фінансова та страхова діяльність (59,6%); оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (9,6%); промисловість (8,2%); ІКТ (7,9%); операції з нерухомим майном (5,9%).

«Важливо підкреслити те, що Украстат, на відміну від попередніх років, опублікував дані, які включають обсяги реінвестованих доходів банків України.

Це є однією із причин «першості» РФ в ПІІ в економіку України. Адже в нашій державі функціонують дочірні банки РФ, а НБУ встановлює вимоги до забезпечення стійкості банків (достатність капіталу). Тому російські інвестиції, у своїй більшості, – рефінансування дочірніх банків, щоб утримати їх «на плаву».

В контексті угод злиття та поглинання за 8 місяців 2018 року, російські інвестори навпаки позбавлялися від активів в Україні. Зокрема Трансгарант-Україна, Дніпропетровський металургійний завод (Євраз), 3 заводи з виробництва будматеріалів, Агроцентр Єврохім-Україна та ТОВ «Агроцентр-Україна», – каже експерт.

І пояснює, що Кіпр вже традиційно займає перші позиції за інвестиційною активністю, але це повернення українського капіталу з офшорів.

«Нідерланди є третім інвестором в Україну. За даними МЗС, на території України зареєстровано близько 500-та підприємств з голландським капіталом. Найбільшими інвесторами традиційно залишаються «Royal Dutch Shell», «ING Ukraine», «Rabobank»,  «Philips», «Akzo Nobel», «Unilever Export» тощо», – додала Ольга Хоменко.

Також вона зазначила, що на сьогодні інвестиційний клімат повільно пожвавлюється, вже прийнято закон про валюту, що суттєво його покращує. Однак є ще низка невирішених питань, зокрема: завершення судової реформи; створення спеціальних територій з пільговим податковим режимом, за оцінками UIF сприятиме щорічному додатковому залученню $4 млрд.; відкриття ринку землі, що дозволить залучити від $ 28,9 до 49,1 млрд. інвестицій у розвиток аграрного сектору та забезпечить додаткове зростання номінального ВВП на 7% щорічно – вільний ринок землі; скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал. За оцінками UIF, при прийнятті цього закону, у перспективі 5 років ВВП України може додатково зрости на $ 30-40 млрд.