Днями було підписано декларацію про створення Карпатської стратегії. Це макрорегіональна стратегії ЄС, метою якої є розвиток Карпатського регіону чотирьох країн: України, Польщі, Угорщини та Словаччини.

В Україні з 1993 року діє постійний проект Єврорегіон Карпати – Україна, що об’єднує чотири карпатських області України, а також аналогічні регіони Польщі, Словаччини та Угорщини. Члени цієї Асоціації реалізовують спільні проект та спільно вирішують типові для усіх проблеми. Про пріоритети проекту, основні поточні ініціативи говоримо із виконавчою директоркою Єврорегіону Карпати – Україна Галиною Литвин.

Єврорегіон Карпати – Україна – це свого року унікальний та тривалий для України проект, якому вже понад 10 років. Тож, які зараз пріоритети він перед собою ставить?

– За 10 років ми чітко вибудували свою стратегію й головне завдання для нас – аби Карпати були у фокусі. В фокусі європейської влади й тих, хто приймає рішення щодо регіонального розвитку, у фокусі національної влади та в фокусі регіонів. Коли ми говоримо про регіони, то там дуже важливо, щоб 4 області і органи місцевого самоврядування ідентифікували себе з Карпатами і, відповідно, вибудовували спільну політику для вирішення тих проблем, які є спільними.

Які ракурси уваги, які спільні проблеми?

– Коли ми робимо зріз, то розуміємо, що спільні проблеми – це екологія (і наша діяльність спрямована на реалізацію екологічних проектів), доступність до регіону (транспортна інфраструктура в першу чергу), належне використання потенціалу, який є (історико-культурна спадщина та перетворення її в якісні туристичні продукти) і підвищення професійного рівня тих, хто займається місцевим та регіональним розвитком, бо це дуже важливо в контексті кадрової політики.

Якщо говорити прагматично, яка вигода членам Асоціації, що ці громади отримують?

– Зараз Єврорегіон об’єднує 71 орган місцевого самоврядування з чотирьох областей. Там є чотири обласних ради й ради усіх рівнів. Чому разом? По-перше, гуртом і батька легше бити, й спільні проблеми легше вирішувати спільно. По-друге, ми є мережею знань та мережею інформації, найдорожчого ресурсу, який є. Статистика свідчить, що ті органи місцевого самоврядування, які є в нас в мережі, є успішнішими в рамках конкурсів. Це найпростіша, найпрагматичніша відповідь. Тобто, є доступ до інформації, є структура, яка допомагає писати заявки, і є обмін досвідом навіть на рівні самих органів місцевого самоврядування, аби, наприклад, почути, як таку ж проблему вирішує твій сусід.

Статистика свідчить, що ті органи місцевого самоврядування, які є в нас в мережі, є успішнішими в рамках конкурсів

Які наразі є пілотні проекти?

– З великих пілотів маємо цьогоріч вперше програму підтримки ініціатив карпатських громад. В Україні ще такого не було, аби чотири області потиснули руки й домовилися з обласного бюджету профінансувати типово карпатські проекти.

Більше того, в Україні ще ніколи не було, аби до такої міжобласної ініціативи долучився великий бізнес, який також додав свої гроші на реалізацію міжобласних проектів. І той наш конкурс громадських ініціатив Карпат є дуже маленьким пілотом, порівняно, скажімо, з європейськими проектами. Але суть зовсім інша – показати, що на регіональному рівні будується політика підтримки гірських територій.

Ми стартували з великим проектом «Карпатська мережа регіонального розвитку», який отримав фінансування від ЄС через Міністерство регіонального розвитку, де такий конкурс буде вже системою, він буде щорічним. Але нам дуже важливо було і перед державою, і перед Європейським Союзом показати, що ми можемо стартувати з маленького пілоту, пройти всі процедури, подивитися, де в нас вилізли, умовно кажучи, блохи, подивитися проблеми в управлінському сенсі, аби потім стартувати у грудні 2018 року ефективно, аби громади могли реально брати в ньому участь та вирішувати ті проблеми, які їх турбують.

Ви зауважили про фінансування, що ще й бізнес долучається. Наскільки активно представники бізнесу відгукнулися на ідею сприяти розвитку громад?

– Бізнес доводиться насправді переконувати, чому вони мають допомагати нам, а не реалізовувати свої прямі проекти корпоративної соціальної відповідальності, що він, зрештою, і робить. Ми працюємо з двома компаніями, обидві є присутні на території гірських регіонів. Це і є аргумент до об’єднання зусиль та отримання синергетичного ефекту від  того, що робить бізнес й того, в чому є професійнішими ми. З цього народжуються хороші ідеї та хороші ініціативи.

Підписання партнерської угоди проекту #PaNTHer

Говорили про конкурс проектів, який стане вже регулярним. Чому вирішили піти шляхом саме конкурсного відбору?

– Ресурсів на будь-якому рівні завжди є менше, ніж потреб. Відхід від цієї радянської практики, коли кожному селу роздамо по гривні й будемо з того хотіти зробити ставок, з якого будемо ловити рибу й їсти ікру, вже працювати не буде. Європейський підхід до регіональної політики показує, що проекти фінансуються ті, які стали кращими в конкурентній боротьбі.

Європейський підхід до регіональної політики показує, що проекти фінансуються ті, які стали кращими в конкурентній боротьбі

Тому ми, з одного боку, розуміємо, що всім дати однаковий ресурс не можемо. Треба підтримувати найініціативніші громади, ті, які мають ідеї, спрямовані на вирішення конкретних проблем. З іншого боку, ми застосовуємо абсолютно всі європейські стандарти до проведення конкурсу. І на прикладі малих проектів ми вчимо громади, як потім вигравати більші проекти. Громади з нами проходять повний шлях: від написання заявки (ми розповідаємо, як зробити цю заявку якісною) до реалізації та звітування, якого вимагає ЄС. І в такому випадку реалізуються пілотні ініціативи, цього року їх 32 у конкурсі, і, до того ж, з’являється навчена команда менеджерів проектів. Це дуже важливо, коли є брак кадрів.

Вже проведений перший конкурс, є результати. Як ви кажете, блохи повилізали. То наскільки виправдав себе такий підхід?

– Дивіться, подано було 107 заявок, профінансовано – 32. Тобто для 29% ми могли надати підтримку з нашим ресурсом, а це майже 10 мільйонів гривень. Є чотири пріоритети, й ми для себе зрозуміли, що ті пріоритети, які ми для себе ставили, які узгоджували з правлінням, не завжди відповідали потребам громад.

Пріоритети ми обирали таким чином: дивилися, чого бракує в обласних програмах і які ініціативи не мають фінансової підтримки. Ми їх взяли під свою парасольку. Це історико-культурна спадщина, природна спадщина, транскордонна співпраця та інформаційно-комунікаційні технології. Як з’ясувалося, більшість проектів було подано на теми історико-культурної спадщини. Тому ми будемо для себе переглядати пріоритети та адаптувати їх до потреб громад. Звичайно, громади дуже хочуть проектів, що стосуються освіти, покращення матеріально-технічної бази, охорони здоров’я тощо. Ми не будемо підтримувати такі проекти, бо є багато інших джерел фінансування для таких ініціатив.

Туристичний барометр Тустані, встановлений в рамках проекту 36-ККІ_Л

Нам дуже важливо до грудня знайти такі сфери, які, з одного боку, є стратегічно важливими для розвитку Карпат, а, з іншого, будуть цікавими для громад, аби дати змогу підтримати дійсно найцікавіші проекти, а не вибирати з переліку тих, які будуть просто подані.

З тих понад трьох десятків проектів, чи всі були реалізовані й чи усі були успішними?

– Термін реалізації триває до завершення листопада, тому є вже реалізовані проекти, а є проекти на етапі реалізації. Скажімо, «Туристичний барометр Тустані» – об’єкт, встановлений в заповіднику, що був урочисто відкритий під час фестивалю в Тустані. Він слугує фотолокацією, яка вписується а історико-культурний ландшафт заповідника. Але він і веде облік кількості туристів та рівень чистоти повітря (датчики вимірюють її напряму там).

І ми були дуже здивовані, бо зараз відкриваєш фото з Тустані, то переважна частина свіжих фото – з нашої фотолокації. Тобто, проект малий, ми розуміємо, що він на пілотному рівні, але він промує і об’єкт, і Карпати.

Ми підтримуємо дуже багато фестивалів, чи таких великих заходів, як вишкіл у Сприні, частина з них уже відбулася. Того тижня був фестиваль бойківської культури «Карпатія» в Старосамбірському районі, який ми підтримали. Скоро буде пілот, мисливський фестиваль, що відбудеться на Сколівщині. Сума підтримки не така вже й велика – 250–300 тисяч – але будуть відремонтовані мости через гірські річки, буде закуплене сценічне обладнання, будуть встановлені елементи, які будуть роздавати інтернет і будуть підзаряджати телефони.

Фестиваль Карпатія в с. Спас в рамках проекту 02-ККІ_МО

Тобто, ідей є дуже багато і одна з тих, що мені дуже подобається і є смачною, це ідея промоції гуцульського строю. Це спільний проект Косівської та Вижницької районних рад. Зараз вони працюють над тим, аби зробити фотовиставку, з якою вони поїдуть до Польщі й презентують там гуцульський стрій, автентичні узори, але в сучасній інтерпретації. Це дуже красива ідея, яка отримала підтримку, й зараз це в тренді. Тому треба витягувати це на прикладі Гуцульщини, адже це можна мультиплікувати на інші регіони Карпат. І цей проект, напевно, буде подаватися знову й має усі шанси далі отримати фінансування.

До слова, про новий конкурс. Чи можна подаватися вже, якщо ще ні, то коли це можна буде зробити? І, зрештою, які побажання до заявок?

– Конкурс у нас стартує 1 грудня, але, зрозуміло, що готуватися можна вже. Буде дві стежки: обласні проекти, які будуть реалізовані на території однієї з областей, і будуть міжобласні проекти. 100% будуть в пріоритеті історико-культурна й природна спадщина. Ми побачимо, що ще буде в пріоритетах, тобто 1 грудня будуть відомі усі правила конкурсу.

Після того два місяці ми прийматимемо заявки та чекатимемо кращих з них. Серед порад: якісна підготовка заявки, але головне – це креативна ідея і додана вартість для Карпат. Для нас дуже важливо, щоб вирішуючи якусь локальну проблему чи підтримуючи якусь локальну ініціативу, все ж був якийсь результат для усього регіону.

Яким буде бюджет нового конкурсу?

– Ми підтримаємо 40 проектів по 250 тисяч гривень. Тобто, конкурс росте.

Звичайно, одна із головних родзинок Єврорегіону – транскордонність, коли мова не лише про українські області. Які іноземні партнери є у глобального проекту?

– Карпатський Єврорегіон створювався у 1993 році і це мережа співпраці карпатських регіонів п’яти держав: Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі та України. Найсильніші зв’язки у нас, зрозуміло, із Польщею. Роль грає близькість кордону і найбільше фінансових ресурсів тут є. Хоча ми намагаємося підтримувати ініціативи, маємо майданчик для комунікації, де спілкуємося з усіма нашими партнерами, але відверто кажемо, що Польща для нас є найбільш пріоритетним партнером і переважна більшість проектів – це ті, які реалізуються на українсько-польському прикордонні.

Польща для нас є найбільш пріоритетним партнером і переважна більшість проектів – це ті, які реалізуються на українсько-польському прикордонні

Якраз, враховуючи українсько-польські стосунки, які є напруженими останнім часом через історичні теми. Чи є тут проекти, що сприяють локальному порозумінню на тематику історичну, культурну, на тематику спадщини спільної?

– Ми є прихильниками ідеї професійно займатися тим, у чому ми найсильніші. Ми не є істориками, а історичні питання треба залишити історикам. Нам треба займатися питаннями побудови спільного майбутнього та перспектив. Хоча, наш комунікаційний майданчик, який носить назву Форум місцевого розвитку, який щороку проводиться у співпраці зі Львівською обласною радою, є можливістю комунікувати і дискутувати на теми історичні зокрема. Ми маємо інструменти, де можна говорити на ці теми, але для нас важливо дивитися вперед і проекти, які ми творимо разом з польською стороною, покликані витягувати потенціал регіону і на базі цього потенціалу, в тому числі історико-культурної спадщини, творити нові якісні продукти, які би покращили життя мешканців.

Форум місцевого розвитку

Які загалом проекти є в реалізації і які є в планах, бо ви бачите в них потребу?

– Сам Єврорегіон є найуспішнішою, не побоюся того слова, регіональною організацією. Тому що в рамках програми Польща-Білорусь-Україна, в рамках транскордонної співпраці ми отримали підтримку шести транскордонних проектів. Жодна неурядова організація не може похвалитися таким успіхом.

Єврорегіон є найуспішнішою регіональною організацією, жодна неурядова організація не може похвалитися таким успіхом

Вартість цих проектів – понад 11 мільйонів євро. Понад 6 мільйонів з них – на українську сторону, тобто це 240 мільйонів гривень, які будуть інвестовані у ремонт двох відтінків доріг. Один із них для нас дуже важливий, бо сполучає Шегині з Краковцем, це два пункти пропуску. Ця дорога слугуватиме, фактично, перемичкою між ними, бо коли ми бачимо черги на одному пункті у нас буде лише 20 км якісної дороги, аби повернути до другого, а не повертатися до Львова і потім від Львова прямувати. Це для нас стратегічний проект і він є найбільшим, що важить понад 2 мільйони євро. Зрозуміло, що тут є співпраця з компетентними структурами, що відповідають саме за дороги.

Є другий дорожній проект – це будівництво об’їзної дороги до планованого пункту пропуску Нижанковичі. Його планують відкрити до 2020 року, він є у самому СМТ Нижанковичі, тож ми розуміємо, що кількість і потік машин буде створювати корки. Проектом передбачено ремонт вулиць, які слугуватимуть  об’їзною дорогою населеного пункту й виведуть транспортний потік поза межі цього селища.

Якщо говорити про безпеку, то у нас є великий карпатський проект, що буде реалізовуватися на території чотирьох карпатських регіонів. Він передбачає модернізацію автопарку для пожежників усіх цих областей. Буде закуплено 14 одиниць техніки для української сторони. Польська сторона, що пройшла вже етап закупівлі машин, буде в себе будувати тренінговий центр, де буде можливість симуляції різного виду пожеж. Наці пожежники теж туди їздитимуть і будуть вчитися реагувати на надзвичайні ситуації в різних варіаціях.

Третій напрямок – туризм. Тут ми реалізуємо три проекти. Перший з них – промоція активного туризму в регіоні Розточчя, це Яворівський та Жовківський район. В рамках цього проекту обладнаємо маршрут від Рави-Руської до Брюхович станціями обслуговування велосипедистів. Це буде 14 об’єктів з функціями підкачки коліс, можливість підзарядити телефони, викинути сміття чи відпочити. До того ж, у Яворівському національному парку у Верещиці буде зведений центр екологічної освіти для дітей. Проект носить назву «Рове Лове Розточчя». І мова йде про низку промоційних заходів: велопробігів вздовж території, популяризацію здорового способу життя…

Другий туристичний проект – це транскордонний паломницький маршрут. Ми розуміємо, що є різні категорії туристів, але серед старшого населення паломницький туризм є дуже цікавим продуктом. І в Україні ми знаємо багато місць паломництва, але якісної інфраструктури, достатньо інформації немає. Відповідно, в рамках цього проекту будемо створювати українсько-польський паломницький маршрут, де опишемо всі об’єкти, а, з іншого боку, відреставруємо вежу монастиря у Підкамені.

Серед старшого населення паломницький туризм є дуже цікавим продуктом. І в Україні є багато місць паломництва, але якісної інфраструктури, достатньо інформації - немає

І, напевно, найлюбіший мені проект – «Карпатські розети», який передбачає промоцію автентичної культури Карпат. Ми створимо 4 центри карпатської культури в Тустані (бойківської), Косові (гуцульської), Колочаві (лемківської та бойківської) і на польській стороні. Тож будемо творити мережу осіб, інституцій, бізнесу, які будуть об’єднані ідеєю створення якісного продукту, який можна продати туристам. Сьогодні в Яремче ви їдете й купуєте китайський магнітик чи китайську вишиванку. Йдеться про те, щоб об’єднати наших виробників, які роблять якісні продукти, аби спільно промувати регіон.

Спілкувалася Валерія ПЕЧЕНИК

Фото: Микита ПЕЧЕНИК та надані командою Єврорегіон Карпати – Україна

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.