дивись.info

Підвищення тарифів на газ: що чекає на українців

Підвищення тарифів на газ: що чекає на українців

Вже з 1 жовтня в Україні вартість газу для населення може вирости на 23%, а це означає, що кубометр, замість нинішніх 6,9579 грн, може подорожчати до 8,5582 грн.

Такі цифри розглядають у Кабміні. За розрахунками НБУ, ціна має зрости на 25%. Натомість в МВФ для надання чергового траншу вимагають підвищення цін на 40%.

На підвищення тарифів, якого вимагає Міжнародний валютний фонд, Україна погодилася раніше, але у передрік виборів цей непопулярний крок може неабияк скоригувати рейтинги чинних політиків.

Що буде після підвищення цін на газ, чи сприятиме це розвитку енергоощадних технологій тощо ІА Дивись.info розпитала у різних експертів.

Ілля Єременко, голова Української Кліматичної Мережі зазначає, що підвищення тарифів – це не чиясь примха, а відображення економічної реальності. Штучно занижені тарифи (промисловість купує газ по 10,8 за кубометр, а населення – по 6,9) роблять усі заходи з енергозбереження менш привабливими.

Водночас не варто боятися зросту споживчих цін та інфляції.

«Оскільки йдеться про підвищення тарифів для населення, тому на споживчих цінах на інші товари це не має позначитися. В довшій перспективі таке підвищення може зробити заходи з енергоефективності дешевшими, бо зросте ринок цих послуг», – каже Ілля Єременко.

Однак експерт переконаний, що у будь-якому випадку підвищення тарифів вплине на електоральні настрої.

«Безумовно, це підвищить незадоволення владою, але це й основна проблема української влади – коли рішення приймаються, щоб задовольнити виборця зараз на противагу розвитку економіки. Уряд зважиться, бо ці вимови продиктовані МВФ, без зовнішньої допомоги рівень життя в Україні стрімко погіршиться, що ще гірше позначиться на електоральних настроях», – наголосив Ілля Єременко.

Безумовно, це підвищить незадоволення владою, але це й основна проблема української влади – коли рішення приймаються, щоб задовольнити виборця зараз на противагу розвитку економіки

І додає, що зростання тарифів – перший стимул робити енергоощадними домівки.

«Причини: можливість зменшити обсяги споживання енергії на опалення та стабілізувати витрати на оплату цього опалення. Тут треба розкрити, що в багатоповерхових будинках індивідуальні заходи будуть непомітними, і для справжньої економії треба об’єднувати зусилля та підвищувати ефективність будівлі в цілому: встановити лічильник або ІТП з погодним регулюванням та балансуванням системи опалення, утеплення горища, заміна вікон в зонах спільного користування, встановлення терморегуляторів по всіх квартирах, утеплення фасадів (щонайменше північна сторона та вітрова сторона)», – каже пан Єременко.

За його словами, заходи енергоощадності з підняттям тарифів окуповуються дуже швидко: як тільки будуть впроваджені комплексні заходи енергозбереження, то вже найближчої зими буде можливість не переплачувати монополістам і ці гроші – це наша економія, яка окупиться за 1-3 може максимум 5 років.

«Якщо бракує коштів на енегозбереження в домі, вже сьогодні можна скористатись фінансовими стимулами: «теплі кредити», місцеві програми енергозбереження і невдовзі – Фонд енергозбереження. Вигідно брати кредити з компенсацією від держави чи муніципалітету та впроваджувати заходи енергозбереження вже сьогодні, адже вже завтра чи післязавтра вартість газу зросте, інфляція збільшиться, але будинок буде модернізованим і зросте його вартість.

Якщо бракує коштів на енегозбереження в домі, вже сьогодні можна скористатись фінансовими стимулами: «теплі кредити», місцеві програми енергозбереження і невдовзі – Фонд енергозбереження

Варто зазначити, що вартість газу сприяє поширенню використанню біомаси (дров, пелетів) та, відповідно, продажам котельного обладнання. Але у великих містах поширення використання біомаси для опалення підвищить забруднення повітря. Теплові насоси та геліоколектори теж гарна альтернатива газу, і з підняттям вартості викопного палива ці технології видаються все доступнішими. Проте в нашій кліматичній зоні вони ще не можуть забезпечити постійне постачання необхідної енергії», – резюмував експерт.

Анна Акерманн, керівниця кліматичного відділу Центру екологічних ініціатив «Екодія», координаторка проектів з енергоефективності теж вважає, що питання підняття тарифів є непопулярним кроком, особливо у зв’язку з виборами наступного року.

«Причина на те є зрозумілою: більшість населення вже зараз не в змозі платити повну вартість енергоресурсів. Тому, певно, і був обраний підхід «легких» субсидій, коли практично кожен, хто захоче, може без великих зусиль та великої перевірки отримати послугу погашення платіжок державою. Як результат, у 2017 році субсидії отримувала майже половина усіх домогосподарств країни (46% у зимовий період).

Такий підхід за фактом розділив населення на два табори: 1) ті, хто платять повну вартість енергоресурсів, і хочуть економити, впроваджувати енергоефективні заходи; 2) ті, хто отримують субсидію, і не переживають про економію (адже соціальні норми, згідно з експертними розрахунками, все ще залишаються завідомо завищеними). Причому люди із двох таборів часто живуть в одному багатоквартирному будинку, в якому рішення, наприклад, про повне утеплення фасаду потрібно приймати 2/3 голосів. Із статистичною половиною субсидіантів таке рішення прийняти дуже важко, а часто і неможливо», – каже Анна Акерманн.

Експертка зазначає, що водночас приватні домогосподарства (у приватних будинках), що не отримують субсидію, із подальшим підвищенням цін будуть ще більш зацікавлені впроваджувати енергоефективні заходи, відмовлятися від газу і переходити на перспективно дешевші/альтернативні технології або такі, що можуть дати певну енергонезалежність: біокотли, сонячні колектори для нагріву води, теплові насоси. Із державною програмою підтримки «теплі кредити» цей процес вже був запущений, і у ситуації подальшого зростання тарифів попит на таку програму стане ще вищим.

«Це приводить до питання того, на що витрачаються бюджетні кошти: на 2018 рік на субсидії населенню передбачено 71 млрд грн (і цих коштів, за словами міністра соцполітики, не вистачить), а на заходи з енергоефективності («теплі кредити» та Фонд енергоефективності, який ще навіть не запрацював) – усього 2 млрд грн, тобто у 35+ разів менше. Якби ми думали трохи наперед, то пріоритетом була б саме енергоефективність та масштабна комплексна термомодернізація житлового фонду, і все було би навпаки з точки зору виділення державних коштів. Загалом, згідно з експертними розрахунками, щоб оновити лише багатоквартирний житловий фонд України за 20 років (а це 19 мільйонів помешкань), необхідні інвестиції в обсязі 140 млрд гривень щороку. А з такими пріоритетами маємо що маємо: вищі тарифи, старіючий житловий фонд і все більше субсидій, які йдуть у «чорну діру» (якщо вони не монетизовані, з можливістю витрачати кошти на енергоефективність, тоді – інша справа), – сказала Анна Акерманн.

На 2018 рік на субсидії населенню передбачено 71 млрд грн, а на заходи з енергоефективності – усього 2 млрд грн, тобто у 35+ разів менше

Марина Багрова (Міжнародна спілка «Інститут національної політики») вважає, що сама по собі вимога МВФ про необхідність підвищення тарифів на газ для громадян України є несправедливою і в наших економічних реаліях явно необґрунтованою.

«У даний час не представляється можливим дати точну відповідь про те, на скільки відсотків зростуть тарифи на газ для населення. Поки уряд і прем’єр Володимир Гройсман ведуть переговори з МВФ, зокрема про зниження вимоги МВФ щодо збільшення тарифів за газ для населення.

У передвиборний рік, підвищення тарифів за користування газом для населення є одним з найбільш непопулярних заходів. Тому уряд і особисто прем’єр докладають всі можливі зусилля по зниженню вимоги МВФ та відстрочення підвищення вартості газу для громадян», – сказала Марина Багрова.

А ось Антон Ковалишин, менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО, зазначає, що підвищення тарифів на газ та відповідно теплову енергію, вироблену з газу, вплине на терміни окупності енергоефективних та енергоощадних заходів.

«За підвищення ціни на газ та тепло на 25% терміни окупності енергоефективних заходів скоротяться приблизно на 20%. Наприклад, якщо раніше модернізація теплопункту могла окупатися 2,5 роки, то тепер окупиться за 2 роки, повне утеплення будинку окупалося 7 років, то тепер окупиться за 5,5 років. З одного боку, це дійсно зробить мешканців більш зацікавленими у термомодернізації будинків. З іншого боку, якщо у мешканців немає стартових коштів для фінансування утеплення та модернізації теплових пунктів, то вони скоріше будуть просто накопичувати борги за енергоресурси. Стимулювання з боку держави може полягати у створенні можливостей та механізмів фінансування енергоощадних заходів: доступу до дешевих кредитів (під низький відсоток), грантових програм (планується втілити через Фонд енергоефективності), залучення приватних інвестицій від самих мешканців та енергосервісних компаній», – каже Антон Ковалишин.

За підвищення ціни на газ та тепло на 25% терміни окупності енергоефективних заходів скоротяться приблизно на 20%

Експерт додав, що тільки державних коштів не вистачить на фінансування термомодернізації, навіть якщо замінити виплати субсидій грантами на енергоефективність.

«У держбюджеті на 2018 в Україні закладалося більше 70 млрд грн (близько 2,5 млрд дол.). виплат на субсидії. А потреби в інвестиціях в енергоефективність ЖКГ Мінрегіон оцінює у 57 млрд дол. Тобто на державних коштах можна підвищувати енергоефективність більше 20 років і не факт, що підвищити. Тому вихід може бути лише у залученні приватних інвестицій. Наприклад, енергосервісні компанії  можуть вкладати власні кошти у термомодернізацію багатоквартирних будинків, виконувати енергоефективні заходи «під ключ» з гарантією досягнення економії. Повернення своїх інвестицій вони отримують з частини зекономлених мешканцями коштів, та одразу можуть інвестувати їх в нові проекти. Такий механізм вже рік працює у бюджетній сфері та дозволяє економити витрати місцевих бюджетів на обігрів дитячих садків, шкіл, лікарень. Більше 100 ОСББ в Україні вже зацікавилися можливістю залучення інвестицій через ЕСКО-механізм, що дозволяє зекономити кошти мешканців не лише на оплаті за тепло, але й на модернізацію будинків», – наголосив Антон Ковалишин.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...