Сиві і щасливі: психолог про боротьбу з стереотипом щодо старості

Психолог Львівського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ольга Пінчук, впевнена, що це все – через брак взаєморозуміння. ЛМТЦ організовує активне дозвілля для львів’ян поважного віку. Мета центру – зробити так, аби літні люди відчували себе потрібними. Ми розпитали в Ольги про те, як правильно спілкуватись із старшими людьми й чому важливо долучати їх до активного життя.

Досить часто при спілкуванні з літніми людьми виникають суперечки, непорозуміння, конфлікти. Для того, щоб уникати подібних ситуацій, фахівці радять ознайомитись з особливостями й потребами людей поважного віку. Спілкуватися з старшими людьми набагато легше, якщо сприймати їх через призму їх молодості: ким вони працювали, чим цікавились, що любили слухати й які фільми дивитись?

«Мені у роботі вдалось познайомитися з багатьма чудовими літніми людьми різноманітних професій. Їх мудрість й життєвий досвід можуть бути цінним та цікавим для молоді» – розказує Ольга Пінчук.

«Наприклад, одна з наших панянок у терцентрі розповідала як якось вона переходила дорогу і одна молода, приваблива дівчина за кермом дорогого позашляховика не захотіла пропустити її: «Вона, каже, так зневажливо подивилась на мене, хоча навіть не знає, що я у її віці вже працювала прокурором й займала важливу посаду». А нам, молодим, чомусь здається, що вони завжди були такими старенькими», – ділиться психолог.

Психолог пояснює, що багато проблем у спілкуванні з старшими людьми пов’язані ще із з способом вираження їх емоцій. У людей поважного віку зменшується інтенсивність емоцій, старші люди більш емоційно вразливі, вимагають чуйного, уважного ставлення з боку оточуючих. Вони не завжди проявляють свої емоції та можуть управляти ними. Проте, робота з психологом допомагає їм навчитись проживати свої позитивні та негативні емоції.

Одним з завдань, що ставить перед собою Ольга, – навчити людей поважного віку жити для себе. «Вони все життя присвятили дітям, родині, роботі й зовсім не приділяли часу собі. Їх абсолютно не навчили жити для себе», – пояснює Ольга Пінчук.

Тому на кожному занятті, психолог ставить завдання – щодня робити для себе щось приємне. «Якось приходить до мене пані, одягнена в дуже гарну сорочку, і розказує: «Сьогодні я купила для себе біле мереживо і от пришила його на свою сорочку, аби виглядати модніше». Інша пані розповідає, що нарешті наважилася зробити нову зачіску у перукарні. Ще одна пані ділиться, що домовилася з донькою, аби та пофарбувала їй брови, – розповідає Ольга. – Вони розуміють, що треба жити для себе, проте не вміють цього. Тому тепер вчаться любити себе і жити, в першу чергу, для себе».

Літні люди можуть почувати себе самотніми, так як після того як вони виходять на пенсію – коло їх спілкування звужується.

«У нас є одна пані, яка все життя працювала вихователькою в садочку. Вона коли вийшла на пенсію, переживала глибоку депресію. Навіть маючи родину, вона вважала себе нікому непотрібною, бо лишилася сама в чотирьох стінах. У якийсь момент вона познайомилась з іншою пані, яка часто відвідує наш центр, і та привела її до нас. Жінка нам розповідала, що, спілкуючись тут з однолітками, вона себе знову відчула значимою для себе і суспільства, бо тут – коло людей, з якими їй цікаво», – розповідає Ольга.

Психолог радить молоді частіше говорити з старшими людьми, адже це дає їм відчуття того, що вони комусь потрібні. У спілкуванні з літніми людьми ми можемо помічати, що вони часто жаліються на здоров’я й самопочуття. Фахівці кажуть, що причина може лежати в психосоматиці і насправді літні люди можуть і не мати серйозних проблем, проте вони постійно ходять до лікарів, бо ці вислуховують їх.

«Частіше питайте їх: «Як Ваше здоров’я? Як Ви почуваєтеся?». Це може бути незначним для нас, але цінним для них. Прості компліменти і побажання на кшталт: «Гарного Вам дня! Ви чудово виглядаєте» допомагають, підбадьорюють цих людей  і роблять їх щасливими. – радить Ольга. – Я бачу, що вони чекають, аби я помітила, що підстриглися, пофарбувалися, й обожнюють отримувати компліменти. Вони мені постійно повторюють: тіло, може, постаріло, але душа лишається молодою. В них ті самі бажання, мрії, відчуття, як і в молодості».

«Саме тому наша основна мета – дати можливість тому вогнику, що є всередині, горіти, – продовжує Ольга. – Аби вони раділи життю і могли себе реалізувати. Для них дуже важливо, щоб їх чули, схвалювали і щоб вони не були самотніми. Коли вони це отримують, негативні моменти, які є в їхньому житті, вже не так сильно на них впливають».

Психолог радить дітям, онукам літніх людей долучати їх до активного проведенню часу – запрошувати на прогулянку в парк, в кіно чи на каву. «Навчіться сприймати літніх людей такими, як вони є. Не намагайтесь їх перевчити, нав’язати свої цінності. Хай вони не до кінця розуміють й приймають тенденції в моді, чи музиці і сперечаються про це з вами, проте вони відчуватимуть свою важливість для когось» – наголошує Ольга.

До речі, цього року територіальний центр запустив соціальний проект «Сиві і щасливі». У рамках проекту проводиться багато різноманітних заходів: екскурсії, дискотеки, майстер-класи, заняття спортом просто неба, арт-терапевтичні й психологічні заняття. Проект бореться з стереотипом щодо старості, і має на меті показати суспільству, що життя літніх людей може бути активним, веселим й цікавим.