В РПЦ розгублені і не знають, що робити далі, – релігієзнавець про томос для України

«Владі треба перестати слухати ласкавих кастрованих котів-баюнів і пропрацювати сильні кроки – наприклад, домовленості з Туреччиною про створення нового Константинопольського Патріархату з осіб тюркського і слов'янського походження. Без фанарських греків. Вони «одвіку лукаві суть» – ну і треба, нарешті, остаточно закарбувати і поставити крапку у стосунках», – написав Чаплін.

Священнослужитель бачить союзників в Антіохійській, Болгарській, Сербській та Грузинській церквах.

Чи не загрожує це розколом православ’я і чи взагалі слід серйозно розглядати слова Всеволода Чапліна, ІА Дивись.info запитала у релігієзнавця Дмитра Горєвого.

– Всеволод Чаплін – це така фігура в російському православ’ї, яка подібна до фігури Володимира Жириновського у російській політиці. Тобто це такий собі клоун, який озвучує найбільшу маячню. Подібне не пристойно говорити офіційним представникам держави, але ці ідеї треба запустити в інформаційне середовище і таким чином погрожувати, лякати, шантажувати своїх опонентів. У даному випадку для Російської православної церкви – це Вселенський Патріархат. Через Чапліна доносяться найбільш абсурдні, найбільш дивні та дивакуваті ідеї.

– То створення нового «Вселенського Патріархату» не буде?..

– У цьому контексті треба розуміти слова Чапліна як якийсь аргумент в перемовинах з Константинополем. Взагалі ця ідея відкриття якоїсь структури чи створення на території Туреччини якоїсь лояльної до Москви церкви, циркулює давно, ще з 2008 року. Вони цим лякали. Але за фактом це блеф.

По-перше, як вони узгодять з Ердоганом створення своїх структур на території Туреччини. Адже відомо в усьому світ, що Російська православна церква використовується Кремлем для розвідувальної діяльності, для пропаганди і йдеться не тільки про якісь гучні зави. Це відображено в документах і Європейського парламенту, і того звіту, який готував сенат США. Крім того, питання у тому, хто буде ходити у ті церкви. Ось в Росії, наприклад, говорять, що, мовляв, наші туристи відпочивають у Туреччині і будуть ходити у ці храми. Але ми всі собі приблизно уявляємо образ російського туриста в турецьких готелях за програмою «all inclusive» і ми розуміємо, що це не ті люди, які будуть ходити до церков Московського патріархату в Туреччині. Це блеф.

Власне, люди на кшталт Чапліна своїми заявами  просто створюють інформаційний шок, щоб якось зробити вигляд, що Московська патріархія активно реагує на будь-які події, а насправді там розгублені і не знають, що робити далі. Крім того, реакція РПЦ має бути узгоджена з Кремлем і без Кремля вони не робитимуть жодних серйозних заяв чи ухвалювати рішення. Сьогодні, буквально зараз, відбувається засідання Синоду у Москві, де оголосять якесь проміжне рішення. Найімовірніше, раніше не було вказівки з Кремля, що говорити і робити. З одного боку, лунало багато погроз, з іншого – жодної конкретики не було. Ось і подивимося, яке рішення сьогодні буде ухвалено.

– Якщо абстрагуватися від заяв Всеволода Чапліна, то чи не виникне загрози розколу у разі надання томосу українській церкві?

– Розкол може бути не Вселенського православ’я, а Москва може відколотися. Вони перестануть згадувати Варфоломія і оголосять припинення спілкування, таким чином вони оголосять себе за рамки православного світу і вважатимуться розкольниками. Тому що інші церкви не висловлюють якоїсь активної позиції і готовності підтримати демарш Москви.

До речі, думаю, на рівні риторики вони можуть казати, що треба, щоб вони самі розібралися. Тобто відбудеться розірвання стосунків, але до повноцінного розколу не дійде. Насправді, єдиною слабкою ланкою є Сербія. Хоча, ймовірно, далі засудження Константинополя теж не дійде. Щодо церков з проросійської орбіти – Болгарії чи Грузії, то з початку автокефального марафону, якщо це так можна назвати, ці церкви проти української автокефалії не висловлювали. Наприклад, у Грузії лунають різні думки. Патріарх негативно налаштований, але митрополит Павло заявив, що він повністю підтримує ідею, що не можна мати свій центр у державі-агресорі. Тобто є різні думки, і на відміну від РПЦ у Грузії всі рішення приймаються Синодом, а не одним патріархом.

У болгарів після березневого скандалу, коли патріарх Кирило приїжджав тоді і вчив усіх, як їм треба жити і історію вивчати, вони потім не були помічені у проросійських поглядах. Патріарх Неофіт представнику Адміністрації Президента України тоді сказав дуже християнську фразу, яка показує людину глибокої віри: «Будемо молитися, і Господь нам допоможе зробити те, що видається трудним і нереальним». Тоді ще, навесні, питання автокефалії розглядалося як складне та нереальне, але патріарх дає зрозуміти, що якщо будемо молитися, то Господь допоможе нам. Розцінювати ці заяви як проросійські я не можу. Це підтримка автокефалії.

Оксана ДУДАР