Еко-ініціативи проти кліматичних змін. Як Львову адаптуватися до викликів природи

DSC_0030

13-14 вересня у Львові відбувся Міжнародний екологічний форум «Вода та енергія». На ньому експерти з різних областей і країн світу обговорювали, зокрема, як сьогодні містам менше шкодити довкіллю і адаптуватися до тих змін природи, які вже неминучі.

Зміни, що дозволять вижити

Співзасновник Greencubator Роман Зінченко переконаний, що міста в усьому світі будуть змінюватися під впливом клімату, якщо вони прагнуть залишитися. На його думку, у першу чергу, зміняться моделі дахів, адже існуюча форма і темний колір себе не виправдали.

«За короткий час міста не зможуть дозволити собі дахи, які є класичними. Їм потрібні будуть місця, які затримують воду, які не будуть чорними, виграш буде в руках тих міст, які зможуть максимально швидко створювати фінансові продукти, щоби допомогти мешканцям оптимізувати свої будинки», — зазначає експерт.

Крім того, каже він, невдовзі доведеться відмовитись від кондиціонування у класичному розумінні. Електромережі, які існують зараз, не справляються з великою кількістю кондиціонерів, які є в містах. На думку фахівця, містам потрібні нові архітектурні і мережеві моделі просто для того, щоби ресторанний бізнес і комерційна нерухомість були придатні до функціонування. Відповідно, потрібно рухатися до більш розподілених, інтернетизованих енергомереж.

Роман Зінченко. Фото: Lviv Eco Forum

Ще одне завдання — це сталий транспорт. Забезпечення максимальної відмови від володіння приватним транспортом із двигунами внутрішнього згорання і повне реформування транспортної моделі.

«Нещодавно я був у Китаї і мене здивувала висока концентрація електроавтобусів і двоколісного електротранспорту там. А це — скорочення викидів у повітря і зменшення площі доріг», — додає Роман Зінченко.

Крім того, співзасновник Greencubator вважає, що майбутнє міст — за створенням «зелених» та кліматичних індустрій та нарощуванням «зеленого» ВВП країни.

«Величезною інвестицією міст мають бути фінансові інновації та поведінкові зміни: від масового сортування сміття і до спільного утеплення будинків зусиллям мешканців. Завдання — зрозуміти, що не всі стандарти, закладені 40-50 років тому, спроможні зараз працювати», — каже Роман Зінченко.

Досвід сусідів

У Польщі, за словами представниці Національного Фонду охорони довкілля Анни Чижевської, вже працюють над впровадженням адапційних заходів, які мусять бути реалізовані, зважаючи на кліматичні зміни.

«Ми намагаємося виконувати вказівки директив ЄС щодо реалізації планів адаптації змін клімату, особливо у містах для того, щоби наголосити на важливості потреби і розуміння, наскільки важливі кліматичні питання», — зазначає фахівчиня.

Експертка наводить приклад з власних спостережень. Так, 15 років тому, коли вона працювала на очисній споруді, команда стикнулася з проблемою, що колектори, які постачають туди воду, надпотужні. Однак сьогодні їхня потужність невелика і польські системи не справляються з великим потоком води.

Анна Чижевська. Фото: Lviv Eco Forum

На думку Анни Чижевської, надзвичайно важливим є стратегічний підхід у вирішення екологічних проблем. У Польщі у 2015 році Рада міністрів запровадила так званий Стратегічний план врахування кліматичних змін з перспективою до 2030 року. На впровадження цієї системи витратили майже 4 мільярди євро. Сьогодні країна займається розробкою такого плану для кожного окремого міста.

Сьогодні розроблено 44 адаптаційних плани з урахуванням кліматичних змін для найбільших польських міст. Національний фонд охорони навколишнього середовища і водних ресурсів є установою, яка займається впровадженням даного проекту. Він фінансується за рахунок Євросоюзу.

«У стратегічних документах враховано, чого потребує місто. Там є діагностика проблем, перспектив, того, яким чином буде змінюватися клімат у тому чи іншому місті у майбутньому. Тут враховане розширення заасфальтованої території, розширення паркінгів, розбудова зеленої інфраструктури», — пояснює Анна Чижевська.

Фахівчиня наголошує, що, наприклад, з даних, які вони мають, зрозуміло, що дощова вода в більшій мірі повинна залишатися на території міста. Для цього у ньому мають бути газони, пруди тощо. Крім того, таку воду можна використовувати для поливу рослин, будівництва фонтанів, урізноманітнення краєвидів та ін.

Окрім того, каже вона, у кожному місті є острівці тепла, про які теж треба подбати. Варто подумати і про озеленення на дахах будинків.

«Надзвичайно важливо поєднання цих дій з тими, що пов’язані із ревіталізацією. У Польщі діє закон, який стосується ревіталізації міст. І все це має об’єднуватися в один план просторового розвитку», — підсумовує експертка.

За словами Анни Чижевської, ще два роки тому міста не усвідомлювали наявність цієї проблеми.  У першому конкурсі лише 7 міст подали проектні пропозиції. Однак через рік їх вже було 12, а у третій хвилі — 23, що свідчить про ріст усвідомлення проблеми.

Львів і еко-майбутнє

Управління архітектури близько року тому ініціювало розробку стратегічного плану просторового розвитку міста і цей проект кілька місяців тому підтримали в рамках Німецького товариства міжнародної співпраці, каже Антон Коломійцев, представник профільного управління.

За його словами, одним з важливих аспектів, який став зрозумілий на етапі збору статистики, осмисленні проблем, такий: компактне місто дорівнює екологічному.

«Ми ведемо постійні порівняння зі зразковими містами. Якщо взяти Відень і Львів, то їх площа і населення є співвідносні. І щільність населення виходить дуже схожа. У Відні це 4200 осіб на квадратний кілометр, а у Львові майже 4370. Але у Відні, Берліні, Цюріху на одного міського мешканця припадає 40 квадратних метрів житла. У Львові — 20,6. Цим і пояснюється основна відмінність», — каже експерт.

Антон Коломійцев зазначає, що у місті, згідно з Генпланом, планують до 2025 року збудувати стільки житла, щоби на кожну особу було 22 квадратних метри.

За словами архітектора, у Львові є багато територій, які використовують неефективно і це потрібно виправляти. «Сьогодні у нас скорочується кількість промислових підприємств і це добре для екології, адже вони забруднюють ґрунти, повітря. У наші дні ці зони часто перетворюються на житлові чи на локації економічної діяльності. А з оглядну на те, що промзони підвищують температуру у місті, це плюс», — звертає увагу представник ЛМР.

Він зауважує, що у цьому аспекті дуже важливо звертати увагу на міське озеленення. У Львові сформувалися парки ще з часів Середньовіччя. Сучасні лісопарки теж достатньо великі, але водночас є досить густонаселені райони, де їх бракує.

У місті є кілька ініціатив, які займаються пошуками альтернативного озеленення міста. Наприклад, UrbanIdeas, які запропонували зелені шляхи через Львів, які би при інтенсивному озелененні міста, створили зелений каркас для екологічного руху. За словами Антона Коломійцева, частково ці проекти вже на стадії реалізації.

«У продовження цієї ідеї виникла візія зв’язку активних студентських майданчиків, як кампус Католицького університету, політехніки, університету ім. Франка з великим житловим масивом Сихів. Це екологічний велосипедно-пішохідний маршрут, який рекультивує міські пустки, які не використовувалися. У той же час, ідея звернула увагу на річку Зубру, яку так само можна активувати у даному проекті», — додає архітектор.

Можна також покращити ситуацію з водою у Львові. Так, поблизу парку культури на початку 20 століття існував Полчинський став, на місці якого у радянський час встановили фонтан. Це природний акумулятор води, який, на думку Антона Коломійцева, міг би вирішити проблему з підтопленням міста у часи злив. Аби розробити проект відновлення озера, залучили спеціалістів з гідрогеології. Влітку тут має бути водойма, а взимку — ковзанка.

«Всі ці питання, а також багато інших стоять сьогодні на порядку денному. І ми маємо їх вирішити, аби місто було екологічним і комфортним для проживання людей», — вважає Антон Коломійцев.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: