дивись.info

«Найдорожча Мамусю!»: презентували книгу листування Блаженнішого Любомира Гузара з мамою (фото)

«Найдорожча Мамусю!»: презентували книгу листування Блаженнішого Любомира Гузара з мамою (фото)

Вчора, 20 вересня, у рамках 25 ювілейного BookForum у Львові презентували книгу «Найдорожча Мамусю!» – листування о. Любомира Гузара зі своєю мамою Ростиславою.

На презентації побували журналісти ІА Дивись.info.

Кілька десятків людей, серед яких неймовірно багато людей поважного віку, прийшли в Палац Потоцьких, аби першими дізнатися про те, як народжувалась ідея великої, зворушливої книги про людину з великої літери – Блаженнішого Любомира.

Під час презентації говорилося, що, напевно, найбільшим виявом шани до Блаженнішого Любомира за те, що він зробив, буде – пам’ять про нього, який він був, що робив та чого учив. І якщо йдеться про постать такого масштабу, дуже важливо не допускати, щоб в нашій пам’яті вони завчасно перетворювалися на бронзовий пам’ятник. Важливо, щоб він залишався в нашій пам’яті людиною. Саме такий образ, який і далі хочеться наслідувати, Блаженнішого Любомира як людини, як сина, як брата вимальовується із цієї книжки.

Книга так має назву «Найдорожча Мамусю!», бо саме такими словами Блаженніший Любомир багато років починав свої листи до матері.

«Це листування тривало кілька десятків років. Він старався писати матері щотижня, іноді рідше. Не всі листи вдалося знайти та представити в книзі, але все одно листування охоплює дуже великий період, від початку 1970-х років і до 90-х, до дня смерті його матері, 1992 року», – розповіли на презентації.

Зокрема, в цих листах відобразилося дуже багато епохальних подій, особливо, кінця 1980-х та початку 1990-х років, коли відбувалося відродження церкви, коли Україна поступово йшла до своєї незалежності.

«Це дуже цікавий, своєрідний погляд на те, що переживали українці. З іншого боку, це дуже цікаве історичне джерело, думаю, історики пізнають для себе дуже багато цікавого, різних оцінок, в тому числі і гострих, критичних щодо різних постатей, як церковних, так і політичних діячів, – один зі спікерів. – Варто зазначити, що дана книга – це особистий документ. Ця книга для кожного, хто хоче побачити, яким був Любомир Гузар насправді. Адже, коли ми читаємо ці листи, то бачимо, що справді Блаженніший Любомир наодинці із собою, наодинці із своїми ближніми, був такий самий. В листуванні зі своєю матір’ю він виступає таким самим, яким він був у своїх повчаннях, в своїх інтерв’ю, виступах на телебаченні. Ми бачимо, що він завжди залишався сам собою».

Ініціаторкою видання цієї книги була племінниця Блаженнішого Любомира Гузара Марія Рипан, яка ще за життя Блаженнішого почала збирати матеріали про його діяльність, їй вдалося зібрати дуже великий фотоархів. Пані Марія брала участь у зйомці документального фільму про Блаженнішого Любомира.

Як зазначила упорядниця книжки, племінниця Блаженнішого Любомира Гузара Марія Рипан, дуже багато довідалася з тих листів, в тому числі і про їхню родину, про історію церкви та саму постать Любомира Гузара.

«Цікаво, що коли я сортувала ці листи, я запитувала вуйка про його період у Римі, у Студіоні в 70-80-х роках. Але він нічого такого не міг згадати. А в листах дуже багато є про все… Про те, що діялося поза Україною. Бо він про це писав рідним», – сказала Марія Рипан.

«Я вирішила, що цим треба поділитися із іншими. Щоб не марнувати час, я всі листи сфотографувала, щоб відсканувати професійно. Дуже вдячна, що ця книжка має такий чудовий дизайн сторінок, бо там є печатки, фотографії, тому кожен зможе побачити, який то був день», – розповіла пані Марія.

Свою чергою, Аніта Прокопович, яка дуже добре знала Любомира Гузара та довгий час працювала із ним зазначила, що перше її знайомство із о. Любомиром відбулося десь в кінці 1992 року. «Після аудієнції Любомир Гузар часто заходив до нас в канцелярію із різними питаннями. Треба сказати, що він був дуже уважною людиною», – відзначила Аніта Прокопович.

Варто додати, що листування отця Любомира Гузара з матір’ю Ростиславою, сестрою Мартою та її чоловіком Зеноном охоплює тривалий період 1975-1976 і 1985-1992 років, на який припало багато доленосних подій у житті українського народу й Української Греко-Католицької Церкви.

Крім того, листування не тільки показує, як сприймав і оцінював о. Любомир ці історичні події та їх учасників, а й насамперед – розкриває його внутрішній світ як людини й церковного діяча, являє читачеві глибоко зворушливі стосунки сина й матері.

Читайте також: 25-ий Львівський Book Forum: день другий (фоторепортаж)

Текст і фото: Тетяна ЖИКАЛЯК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...