Нові ОТГ Львівської області: які вони

thumb-2-696x342
Фото ілюстративне. Джерело: Фокус

Колонка Тараса Баранецького.

2018 рік є четвертим роком добровільного об’єднання громад. Львівська область закінчує його з символічною цифрою «40».

До 35 ОТГ створених в попередні роки додалися 5, перші вибори в які відбудуться 23 грудня 2018 року. Коротко про параметри «чудової п’ятірки», а також про те, хто до неї (не) ввійшов…

Радехівщина, яка довго спала

Згідно з Перспективним планом, в Радехівському районі планується дві ОТГ – Радехівська міська та Лопатинська селищна. Про це всі знали з 2016 року, проте ніхто з потенційних центрів довго не проявляв ініціативи.

Першою «стартувала» Лопатинська селищна рада, яка в другій половині 2017 року ініціювала процес створення ОТГ і закінчила його на початку 2018 року. До складу ОТГ увійшли: Лопатинська селищна та Березівська, Кустинська, Нивицька та Хмільнівська сільські ради. До складу Лопатинської ОТГ наразі не ввійшло 7 сільських рад (4,8 тис. осіб), які передбачаються згідно з Перспективним планом.

Параметри Лопатинської ОТГ

Населення, тис. осіб 7,8
Площа, км. кв 249,2
Власні доходи, тис. грн.

(на основі розрахунків 2017 фінансового року)

9 213,4
В розрахунку на 1 мешканця, грн. 1 185,5
Індекс податкоспроможності на 2019 рік 0,266
Базова дотація на 2019 рік, тис. грн. 8 103,2
Інфраструктурна субвенція, тис. грн.

(на основі розрахунків на 2018 фінансовий рік)

3 255,9
Джерело: Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування на основі інформації Львівської ОДА

Наприкінці весни 2018-го створення ОТГ ініціювала Радехівська міська рада. До складу Радехівської міської ОТГ, крім районного центру, у результаті увійшли 9 сільських рад: Бишівська, Кривецька, Немилівська, Оглядівська, Пиратинська, Середпільцівська, Синьківська, Сушнівська та Тетевчицька.

Процес відкритих громадських обговорень тривав майже все літо. Цікаво, що абсолютна більшість людей виступали за зміни. Тому деякі сільські голови та місцеві депутати «від гріха подалі» вирішили не проводити громадських обговорень, а заховали пропозицію Радехова «під сукно».

Дуже показовою була ситуація в Стоянівській сільській раді, де жителі на громадських обговореннях майже одноголосно проголосували «за» об’єднання в Радехівську громаду, але депутати, більшість з яких є працівниками сільської ради або їхніми родичами, не підтримали позицію своїх виборців.

Параметри Радехівської ОТГ

Населення, тис. осіб 17,8
Площа, км. кв 294,2
Власні доходи, тис. грн.

(на основі розрахунків 2017 фінансового року)

57 779,5
В розрахунку на 1 мешканця, грн. 3 240,2
Індекс податкоспроможності на 2019 рік 0,938
Базова дотація на 2019 рік, тис. грн. -
Інфраструктурна субвенція, тис. грн.

(на основі розрахунків на 2018 фінансовий рік)

3 878,0
Джерело: Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування на основі інформації Львівської ОДА

 

Таким чином, у 2019 рік Радехівський район входить з двома ОТГ та 18 необ’єднаними сільськими радами. З фінансової точки зору в 2019 році районний бюджет «втратить» майже 65% цьогорічних надходжень, що одразу відіб’ється на утриманні найбільш витратних сфер для районного бюджету -- культури та дошкільної освіти в селах поза ОТГ. Тому очікуємо, що вже з початку наступного року в районі активізуються процеси приєднання до діючих ОТГ.

Меденичі, в які ніхто не вірив

У силу різних причин, але здебільшого через особистісно-політичні, процес реалізації реформи на Дрогобиччині до 2018 року був млявим: вже третій рік місцеві еліти не можуть знайти консенсус щодо Перспективного плану, а асоціація місцевих рад, яка в багатьох районах є драйвером реформ та передового досвіду, до останнього «топила» добровільне об’єднання.

У 2018 році також ніхто не вірив у створення ОТГ в Дрогобицькому районі. Тому багато сільських голів, порушуючи закон, вирішили просто не виносити пропозицію Меденицької селищної ради для громадського обговорення. Але, диво — там, де не побоялись питання обговорити з людьми, мешканці майже одноголосно висловились за «вихід з району» та створення ОТГ. Тому зараз сільські «керманичі» (інакше не назвеш), які одноосібно вирішили не об’єднуватися, ходять як по гарячій сковорідці, а в селах одна за одною створюються ініціативні групи (часто в обхід сільських рад) щодо приєднання до ОТГ.

До складу Меденицької ОТГ, крім Меденицької селищної ради, ввійшли Летнянська та Опарівська сільські ради. Всі суб’єкти об’єднання є фінансово самодостатніми, тому очікуємо, що 2019 рік буде роком активного розвитку даної території.

Параметри Меденицької ОТГ

Населення, тис. осіб 7,4
Площа, км. кв 86,5
Власні доходи, тис. грн.

(на основі розрахунків 2017 фінансового року)

13 507,4
В розрахунку на 1 мешканця, грн. 1 816,7
Індекс податкоспроможності на 2019 рік 0,584
Базова дотація на 2019 рік, тис. грн. 3 862,9
Інфраструктурна субвенція, тис. грн.

(на основі розрахунків на 2018 фінансовий рік)

1 597,8
Джерело: Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування на основі інформації Львівської ОДА

 

Шанс для Бібрки

Місто Бібрка – колишній районний центр, а з 1962 року — місто районного значення Перемишлянського району. Процес формування Бібрської ОТГ розпочався ще наприкінці 2016 року і тривав більше року, зокрема, через законодавчу неврегульованість об'єднання громад суміжних районів, оскільки до складу ОТГ планується (згідно з Перспективним планом) входження Соколівської сільської ради Жидачівського району

До складу ОТГ, крім Бібрської міської ради, ввійшли Великоглібовицька, Ланівська, Романівська, Свірзька та Стрілківська сільські ради.

Параметри Бібрської ОТГ

Населення, тис. осіб 13,0
Площа, км. кв 281,0
Власні доходи, тис. грн.

(на основі розрахунків 2017 фінансового року)

24 478,0
В розрахунку на 1 мешканця, грн. 1 879,2
Індекс податкоспроможності на 2019 рік 0,451

 

Базова дотація на 2019 рік, тис. грн. 9 628,0
Інфраструктурна субвенція, тис. грн.

(на основі розрахунків на 2018 фінансовий рік)

4 172,7
Джерело: Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування на основі інформації Львівської ОДА

Очікуємо, що, після створення першої в районі ОТГ, реалізація реформи на Перемишлянщині піде швидшими темпами, а Бібрка покаже хороший приклад для районного центру та навколишніх територій, в т.ч. Золочівського району.

Зимна Вода: подалі від Львова та Пустомит

Зимна Вода – одне з найбільших сіл в Україні, лише офіційно в ньому проживає майже 11 тис. осіб, а неофіційно – більше 15 тис. осіб. Тому амбіції щодо створення власної ОТГ в даному випадку були абсолютно логічними, хоча Перспективний план відносить Зимну Воду та навколишні села до складу Пустомитівської громади. Іншим варіантом могло би бути приєднання до Львівської громади, якщо би обласний центр демонстрував зацікавлення у формуванні партнерських стосунків з навколишніми селами, що також було б логічним з огляду на «вмонтованість» цього села в економіку та інфраструктуру міста Львова. Однак на даному етапі маємо третій варіант – окрема ОТГ з потужним потенціалом. До складу Зимновідської ОТГ ввійшли також Лапаївська та Скнилівська сільські ради.

  Параметри Зимновідської ОТГ

Населення, тис. осіб 15,9
Площа, км. кв 22,0
Власні доходи, тис. грн.

(на основі розрахунків 2017 фінансового року)

49 834,8
В розрахунку на 1 мешканця, грн. 3 141,2
Індекс податкоспроможності на 2019 рік 0,487
Базова дотація на 2019 рік, тис. грн. 10 778,7
Інфраструктурна субвенція, тис. грн.

(на основі розрахунків на 2018 фінансовий рік)

1 768,7
Джерело: Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування на основі інформації Львівської ОДА

Замість висновків

Напевно, це перший рік, коли ВСІ новоствореніОТГ Львівщини в повній мірі відповідають статусу «спроможні». Цій "п’ятірці"  буде непросто включитися в бюджетний процес та нові умови господарювання, бо формувати владу в кінці грудня, а особливо напередодні старту президентської кампанії, уже є викликом.

Ще одним позитивом 2018 року є те, що до реформи приєдналося ще 3 райони Львівщини -- Дрогобицький, Перемишлянський та Радехівський. Поза реформою наразі залишаються Яворівський, Бузький, Турківський та Золочівський райони.

Тарас БАРАНЕЦЬКИЙ,

радник з питань децентралізації У минулому – в.о. директора Львівського ЦРМС, аналітик ГО «Європейський діалог». Сфери досліджень: фінансова децентралізація, реформа місцевого самоврядування та регіональна політика.

Думки, висловлені в рубриці «Колонки», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції ІА Дивись.info.

Будь-яке копіювання чи відтворення тексту або частини тексту дозволене лише з письмової згоди редакції. В іншому випадку це вважатиметься порушенням авторських прав.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: